Суд Лондона відмовився розглядати позов Суркіса проти Порошенка й Гонтарєвої щодо націоналізації «ПриватБанку»

Про це повідомили спеціалізоване видання Law360, адвокат Порошенка Ілля Новіков та «Інтерфакс-Україна» з посиланням на обізнане джерело. У публічному реєстрі суду рішення поки немає.

Позов до лондонського суду подали колишній акціонер «ПриватБанку» Ігор Суркіс та шість афілійованих із ним офшорних компаній: Camerin Investments LLP, Sunnex Investments LLP, Tamplemon Investments LLP, Berlini Commercial LLP, Lumil Investments LLP, Sofinam Investments LLP.

Як заявив Ілля Новіков, позивачі вимагали стягнути понад 350 мільйонів доларів з Порошенка й Гонтарєвої (водночас Law360 говорить про 260 мільйонів доларів). Він не уточнив, чого саме стосувалися претензії. Але «Інтерфакс-Україна» стверджує, що йшлося про компенсацію за невиконання умов з продажу Порошенку близько 25% акцій телеканалу «1+1», які належали братам Суркісам.

Про позов ще у січні 2020 року першим повідомило «Дзеркало тижня» з посиланням на джерела. Видання стверджувало, що Порошенко у 2015 році уклав із Суркісами контракт на викуплення частки в «1+1» протягом восьми років, але своїх умов нібито не виконав.

Доповнено 20:40. Із тексту судового позову випливає, що Порошенко, за словами позивачів, нібито хотів придбати частку розміром 8,33% у холдингу «1+1 Media», щоб підвищити шанси на переобрання президентом у 2019 році або залагодити відносини з олігархом Ігорем Коломойським, який володів «ПриватБанком» до націоналізації.

Також адвокат п’ятого президента стверджує, що МЗС України нібито намагалося ввести суд Лондона в оману. За словами Новікова, колишній виконувач обов’язків держсекретаря МЗС Володимир Лук’янов підписав листа, згідно з яким Україна відмовилася від державного суверенного імунітету в цьому позові.

Адвокат Порошенка пояснив: лист був англійською і був підписаний як «secretary of state», що британські юристи могли витлумачити як «державний секретар» на зразок аналогічної посади у США — вона там є аналогом міністра закордонних справ.

«Якби суд визнав цю версію, зрештою платити 350 мільйонів доларів і відсотки довелося б з бюджету України. Формально відмова від імунітету має наслідки, що держава повністю приймає в іноземному суді на себе відповідальність за дії конкретних посадових осіб», — уточнив Новіков.

Тепер же, говорить він, коли Високий суд Лондона відхилив позов, позивачі — тобто Ігор Суркіс — мають компенсувати судові витрати. За словами Новікова, вони становлять понад два мільйони доларів.

Ще один адвокат Порошенка Ігор Головань вважає, що українські антикорупційні органи «мають усі підстави розпочати досудове розслідування» щодо того, хто намагався ввести в оману британський суд і «створити умови для позбавлення України суверенного імунітету в цьому суді».

Ми звернулися по коментар до міністерства закордонних справ України.

Доповнено 20:40. Як стверджує «Інтерфакс-Україна» з посиланням на рішення суду, захист Порошенка заявляв про його державний імунітет як президента України, що начебто й було спростовано листом Лук'янова. А втім, пізніше керівник юридичного відділу МЗС Андрій Лупак зазначив, що Лук'янов не мав повноважень для такої відповіді.

Націоналізація «ПриватБанку»

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» загалом вивели понад 5,5 мільярда доларів. Кредити, які видавав «ПриватБанк» юридичним особам, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів і груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла приблизно 10 років.

Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Зі свого боку, уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу буде розглядатися в березні 2022 року.

Суркіси і «ПриватБанк»

Депозити родини Суркісів були відкриті у кіпрській «дочці» «ПриватБанку» у 2014 році. Але після націоналізації банку Нацбанк визнав родину Суркісів пов’язаними з «ПриватБанком» особами, а їхні багатомільярдні депозити обміняв на акції «ПриватБанку». Згодом всі акції держава купила за 1 гривню під час націоналізації. Ця процедура називається bail-in.

Суркіси з цим рішенням не погоджуються і ще у 2017 році виграли в Печерському суді Києва справу проти «ПриватБанку», зобов'язавши виплатити їм їхні депозити (плюс відсотки) близько 347 мільйонів доларів. Виграли вони й апеляцію.

Але Кабмін подав касаційну скаргу до Верховного Суду. І у вересні 2020 року суд своїм рішенням зупинив рішення Печерського суду про стягнення компенсації на користь Суркісів. Тепер Верховий Суд уже сам має вирішити, чи повинен «ПриватБанк» повертати депозити Суркісам.

Цікаво, що справу, пов'язану з процедурою bail-in, раніше розглядав ще й Високий суд Англії та Уельсу. У березні 2020 року суд ухвалив рішення на користь «ПриватБанку» та дозволив йому не платити борг колишнім власникам.