Суд зобов’язав прокурорів закрити справу Татарова, якого підозрюють у хабарництві

Про це повідомляє «Центр протидії корупції», посилаючись на ухвалу суду від 14 грудня 2021 року.

У документі вказано, що рішення слідчого судді набирає чинності з моменту його оголошення та не підлягає оскарженню.

У «Центрі протидії корупції» прокоментували, що так суд «тишком-нишком» зобов’язав прокурорів закрити справу через спливання строків розслідування. Там зазначили, що разом із Татаровим притягнення до відповідальності уникнуть забудовник Максим Микитась та експерт Костянтин Дубонос.

«Відбулося це напередодні затвердження результатів конкурсу на голову САП, де переміг детектив НАБУ Олександр Клименко. Саме він свого часу розслідував "справу Татарова"... Тепер прокуратура, найімовірніше, прикриється рішенням суду, щоб закрити справу», — йдеться у повідомленні ЦПК.

Що передувало?

18 грудня 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро повідомили про підозру Татарову за статтею про хабарництво. Сам Татаров заявив, що «доведе свою невинуватість і гідно відповість».

Слідство вважає, що Татаров — у минулому високопосадовець державної компанії «Укрбуд» — може бути причетним до «справи квартир Нацгвардії», а саме до надання неправомірної вигоди за видання недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн гривень Національної гвардії України.

У ніч на 24 грудня Офіс генерального прокурора передав справу з НАБУ до Служби безпеки України. У НАБУ назвали це «безпрецедентним в історії України втручанням у розслідування» відомства з боку ОГП.

Згодом Вищий антикорупційний суд України постановив, що це кримінальне провадження має розслідувати НАБУ, і зобов'язав генпрокурорку Ірину Венедіктову розглянути клопотання щодо необхідності передати його назад.

У квітні 2021 року Верховний Суд відмовився розглядати скарги Офісу генерального прокурора на рішення Київського апеляційного суду, який залишив без змін відмову продовжити слідство у справі Татарова. Так, строки слідства у справі Татарова закінчилися ще 1 березня, провадження мали закрити.

Справа квартир Нацгвардії

За даними слідства, у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС (нині — ГУ Нацгвардії) та забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали звести житловий комплекс із вбудованими паркінгами та нежитловими приміщеннями. За земельну ділянку Нацгвардії мали дати 50 квартир і 30 паркомісць на Печерську.

У 2016-2017 роках сторони Нацгвардії та забудовника уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовляється від квартир і паркування на Печерську, а отримує 65 квартир у будинку біля станції метро «Червоний хутір». Отримати квартири Нацгвардія мала за суму, на 81 635 448 гривень меншу за стартову (тобто обговорену на початку).

2 жовтня 2019 року НАБУ та САП повідомили ексдепутату Микитасю про підозру в заволодінні майном Нацгвардії на понад 81 мільйон гривень. За даними слідства, Микитась, використовуючи підконтрольні йому фірми, у змові з колишнім керівником Нацгвардії та іншими особами організував корупційну схему із заволодіння нерухомістю Нацгвардії.

3 грудня 2020 року він пішов на угоду зі слідством, після чого йому змінили запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт. У січні 2021-го Микитасю змінили підозру на статті поза юрисдикцією Вищого антикорсуду.

Раніше суд заарештував у межах цієї справи майно колишнього командувача Нацгвардії Юрія Аллерова. У травні 2019 року у справі «квартир Нацгвардії» оголосили підозри ексчиновникам Збройних сил.

1 грудня 2020 року також оголосили підозру посадовцю МВС Костянтину Дубоносу — він нібито був у змові з Микитасем про внесення неправдивих даних до експертизи.