ТОП-5 тижня: про послання президента, шахту на фронті і мовне питання

ВИСТУП ПРЕЗИДЕНТА У ПАРЛАМЕНТІ

Перед парламентарями в статусі президента Петро Порошенко виступав учетверте. Пріоритети у зверненні голова держави щороку розставляє по-різному.

Президент не оголосив вступ до ЄС, як стратегічну мету для України, та не озвучив строків можливої подачі заявки на членство. Однак повідомив, що інтеграція до ЄС продовжиться, адже в липні Україна внесла на розгляд ЄС нові ініціативи щодо довгострокового співробітництва з ЄС. Це асоціація із Шенгенською зоною, приєднання до Митного та Енергетичного союзів ЄС, а також вступ у дію спільного авіаційного простору та єдиного цифрового ринку.

Водночас президент багато сказав про безпеку, загрозу російського вторгнення, Донбас та Крим.

«Між реформами та реваншем»: які ідеї президент поєднав у щорічному посланні до парламенту

Фото: EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

УХВАЛЕННЯ РЕФОРМИ ОСВІТИ

Закон «Про освіту» в першому читанні депутати ухвалили ще в жовтні 2016 року. Ключові моменти — реформа початкової та середньої освіти. За новим законом, учитися в школі дітям доведеться не 11, а 12 років. Навчання розділять на три цикли: перші чотири класи дітей навчатимуть ігровими методами. З 5-го по 9-й учитимуть основні предмети та предмети за вибором; нарешті, з 10-го по 12-й класи учні на вибір готуватимуться до вступу до вишу або ж отримуватимуть професійну освіту. По закінченні школи всі складатимуть ЗНО.

Після реформи скоротиться термін навчання на бакалавраті з чотирьох до трьох років. Тож загальний термін навчання до отримання диплому не збільшиться. Учителям підвищать мінімальні та базові оклади до 6000 та 9600 гривень відповідно.

«Виключно українською»: мовне питання як ціна реформи освіти​

Фото: УНІАН

ПОГРОЗИ НЕПОВНОЛІТНЬОМУ АКТИВІСТУ

Про Сергія Чагарова — старшокласника з Київщини — розповіли майже всі провідні медіа. Приводом стало опубліковане в липні відео, на якому під час сесії сільради на школяра нападає місцевий депутат Олександр Паламарчук. Його, начебто, обурило, що підліток критикує депутата в соціальних мережах.

Дії депутата Паламарчука, який привселюдно погрожував і застосував силу до неповнолітнього, викликали широкий розголос. Сам Паламарчук був змушений вибачитись за свою поведінку, а Блок Петра Порошенка, від якого депутат обраний до районної ради, виключив його зі своїх лав.

Але минуло півтора місяці і суспільна увага вщухла. Тепер проблеми почалися у родини школяра.

«Недитячі пристрасті»: Як старшокласник із Київщини бореться з корупцією

Колаж: «Слідство.Інфо»/Громадське

ШАХТА НА ЛІНІЇ ФРОНТУ

Два величезні колеса, гул насоса, червона будівля і порожня «Дошка пошани». Трохи нижче ще один стенд — «Ними пишається шахта». На ньому теж жодної світлини. Поряд у траві вуличні собаки дожирають залишки чиїхось котлет. Шахта «Золота» — одне з тих підприємств, які всупереч війні продовжують видобувати вугілля.

Загалом тут працює майже півтисячі людей. Щодня відкачують воду, щоби не затопило сусідні шахти на підконтрольній території та продовжують добич. Щодня, усі три роки війни.

«Коли почалися обстріли — люди порозбігалися. Я їх не звинувачую. Усім хочеться жити, їсти, пити. Сусідня шахта, «Первомайська» (на території самоназваної «ЛНР» — ред.), вже два роки не відкачує воду. Частина води прийшла до нас. Раніше приток води був 250 кубів на годину, зараз — 600. Далі буде тільки гірше. Згодом уся вода прийде до нас», — розповідає директор шахти Ігор Новосьолов.

«Горизонт-400»: добути вугілля під лінією фронту​

Фото: Євген Спірін/Громадське

МОВНЕ ПИТАННЯ

Колонку Юрія Андруховича «Эдіная краина» багато хто сприйняв як образу жителів сходу. Вона вийшла напередодні його візиту до Ізюма на Харківщині, де письменник брав участь у літературно-музичному фестивалі «Дорога на схід». Можливо, саме тому ці рядки особливо зачепили харківську волонтерку і піарницю заходу Іванну Скибу-Якубову. Її публікація «Досить місіонерських поз, або На Сході не живуть кіноцефали» набула широкого розголосу і спровокувала наступний текст Андруховича, а також Тараса Прохаська.

Журналісти і культурні діячі звиклі до того, що їх дражнять мовою. Питання свого часу політизувалося і Партією регіонів, а відтак і Кремлем. Сьогодні — це не нав’язаний кимось дискурс, отже питання справді стоїть гостро.

Як варто говорити про мову, хто має на це право, та чому це так болить — у розмові Громадського з Іванною Скибою-Якубовою.

«Хіба настав момент визначати, хто з нас більший українець?» — харківська волонтерка про мовну дискусію з Андруховичем

Фото: Микола Дондюк/Громадське