ТОП-5 тижня: зради і перемоги Вірменії, помилування росіян та пенсії для мешканців непідконтрольного Донбасу

ПОМИЛУВАННЯ РОСІЯН

Більш ніж 20 громадян Росії, які відбувають покарання чи яких судять в Україні за злочини проти держави написали листи до Володимира Путіна з проханням обміняти їх на українських політв’язнів.

В адміністрації президента України вже заявили, що Петро Порошенко готовий їх помилувати будь-якої миті, аби була «політична воля» Росії звільнити українців.

Якщо раніше імена росіян приховували, тепер процес написання листів став публічним. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова разом з представниками офісу омбудсмена вже тиждень відвідує колонії та слідчі ізолятори країни, публікуючи списки й світлини тих, хто хоче вийти на волю в будь-який спосіб.

Списки цих людей, за словами Денісової, МЗС дипломатичною поштою доставить до Росії.

Про звільнення політв’язнів планують говорити і на зустрічі Тристоронньої контактної групи в Мінську, яка цього разу триватиме два дні поспіль — 21 та 22 серпня.

Хто ці люди, яких судять за тероризм, повалення конституційного ладу й участь у незаконних збройних формуваннях, і яких готові помилувати і відпустити негайно в обмін на Олега Сенцова та інших політв’язнів в Росії, — з’ясовувало Громадське.

22 «друга» Путіна: кого може помилувати Порошенко заради звільнення Сенцова

Фото: Олександр Гіманов / УНІАН

VISA I MASTERCARD У КРИМУ

Один з найбільших банків анексованого Криму — Генбанк — з 14 серпня припинив обслуговування раніше випущених ним банківських карток міжнародних платіжних систем Visa і MasterCard.

Кримський Генбанк, який з 2015 року перебуває під санкціями США та Європейського Союзу, — останній банк, який емітував картки цих міжнародних платіжних систем на півострові. Натомість кримчанам запропонували платіжну систему МИР.

Громадське розбиралося, як змінилася банківська система півострова за роки окупації та якими картками кримчани можуть розрахуватися сьогодні.

Visa і MasterCard в Криму: як працюють міжнародні платіжні системи на окупованому півострові

Фото: Олексій Сувіров/УНІАН

ПЕНСІОНЕРИ НЕПІДКОНТРОЛЬНИХ ТЕРИТОРІЙ ДОНБАСУ

Українські пенсіонери з непідконтрольних територій Луганщини отримують пенсії на єдиному в області контрольно-пропускному пункті в Станиці Луганській. Для цього вони багато годин стоять у кількох чергах, до яких записуються на світанку. Хто не встигає — залишається на ніч у місцевих: за ліжко-місце просять 100 гривень.

Усі вони бояться називати свої прізвища, а більшість погоджуються на розмову лише за умови конфіденційності. Причина в тому, що ці люди живуть на непідконтрольних територіях, а пенсію можуть отримувати лише переселенці. Юридично вони всі порушники закону, адже обманюють державу. Але фактично без цієї законно заробленої пенсії їм було б украй важко вижити по той бік фронту.

Громадське поїхало в Станицю Луганську дізнатися, що доводиться пройти українським пенсіонерам, щоб отримати власні пенсії.

«Хіба ми — вороги?»: як отримують пенсії люди з непідконтрольного Донбасу

Фото: Ілля Антонець/Громадське

100 ДНІВ ПРЕМ'ЄРСТВА ПАШИНЯНА

Новий прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян обіймає посаду вже 100 днів. 17 серпня в центрі Єревана, на площі Республіки, відбуваються урочистості з нагоди цієї дати. Важливо розуміти, що новий уряд Вірменії перехідний, і його основне завдання — підготувати країну до позачергових парламентських виборів, які очікують провести або цієї осені, або наступної весни.

Про те, що здобув новий прем'єр, і яких помилок припустився впродовж перших 100 днів свого правління — розповідає Громадське.

100 днів прем'єра Вірменії Пашиняна: перемога з присмаком зради​

Фото: Остап Яриш/Громадське

ТРАНСГЕНДЕРНІСТЬ В УКРАЇНІ

Анастасія-Єва Крістель Домані — ще кілька років тому мати таке ім'я для неї було великою мрією. У 37 років вона почала так званий «перехід» — замісну гормональну терапію. Каже, що добре пам'ятає той день, першу таблетку і як прийшло усвідомлення того, що настає нове життя.

Щоб розпочати процес «переходу» в Україні, треба отримати психіатричний діагноз «транссексуалізм», перечекати два роки і лише після цього розпочинати гормонотерапію й змінювати документи.

У Насті є дитина й дружина. Донька називає Анастасію «татом». Відвертої розмови з рідними ще не було. Каже, що мріє одного разу прокинутися і зрозуміти, що всі вже знають. Сподівається на їхнє розуміння й прийняття.

Про те, скільки кіл державних установ має пройти трансгендерна жінка, перш ніж стати собою і про те, що вона відчуває під час «переходу», — в матеріалі Громадського.Культура.

Змінити стать в Україні: історія трансгендерної жінки