У полках спецпризначення поліції Києва працює 185 екс-«беркутівців»

У полках поліції особливого призначення Києва працюють 916 співробітників, з них 185 служили у розформованому спецпідрозділі міліції «Беркут».

Про це повідомили в Головному управлінні Нацполіції Києва у відповідь на запит Громадського.

Зокрема, у полку поліції особливого призначення №1 ГУНП Києва працюють 486 співробітників, 183 з яких служили в «Беркуті».

Водночас, у полку поліції особливого призначення №2 ГУНП Києва працюють 430 співробітників, у «Беркуті» служили двоє з них.

У поліції повідомили, що 761 співробітник полків поліції особливого призначення Києва пройшов переатестацію з міліції до лав Національної поліції. Дев’ятеро співробітників «провалили» переатестацію, але поновилися на службі через суд.

Також у поліції стверджують, що ніхто з екс-«беркутівців», які продовжують працювати у київських полках особливого призначення, не був затриманий або відсторонений від служби за підозрою у злочинах під час Євромайдану.

Скан відповіді на запит Громадського від Головного управління Нацполіції Києва  Фото: Громадське

Полки поліції особливого призначення були створені на базі розформованого «Беркута». Основним завданням цих полків є охорона громадського порядку під час масових заходів, охорона адміністративних будівель, патрулювання та участь у спецопераціях із затримання злочинців.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Побиття журналіста Громадського: винних притягнуть до відповідальності після рішення суду — поліція
6 березня кілька десятків учасників організації «Автомайдан» приїхали до бази колишнього київського «Беркуту» через, на їх думку, неправомірні дії спецпризначенців під час знесення наметового містечка під Радою. Учасники акції спалили прапор «Беркуту», та заляпали паркан бази масляною червоною фарбою, імітуючи кров.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Речник МВС поставив під сумнів відео журналіста Кутєпова щодо дій силовиків: заява Громадського

Раніше повідомлялося, що знесення наметового містечка біля Верховної Ради і затримання протестувальників 3 березня — незаконні. Згідно з рішенням суду, яким мала керуватися поліція, було дозволено лише огляд.

Нагадаємо, 3 березня після затримань під час сутичок біля наметового містечка під Верховною Радою у двох відділках поліції перебували понад 100 протестувальників.

Тоді під Радою постраждали 20 людей. За даними поліції, постраждали 13 мітингувальників та 7 співробітників поліції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Під Радою правоохоронці знесли наметове містечко — є затримані й постраждалі (ФОТО, ВІДЕО)

Також серед постраждалих — журналіст «Радіо Свобода» Сергій Нужненко. Щодо нього правоохоронець застосував газовий балончик. Лікарі діагностували йому хімічний опік.

Попри наявність жилета із написом «преса» журналіста Громадського Богдана Кутєпова штовхнув представник поліції. Журналіст Insider Владислав Красинський стверджує, що проти нього поліцейські також застосували силу.

Нацполіція пообіцяла перевірити інформацію про напади на журналістів поблизу Ради.

В офісі омбудсмена заявили, що під час знесення наметів під Верховною Радою правоохоронці грубо порушили права людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жило наметове містечко під Радою