Підозрювана у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Яна Дугарь. 17 січня 2020 року.
Фото:

hromadske

Печерський районний суд Києва допитав трьох свідків у справі підозрюваної у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета Яни Дугарь.

Про це передає кореспондентка hromadske із зали суду.

Один з них — Денис Громов — колишній військовий 46 окремого батальйону спецпризначення «Донбас» зазначив, що у липні 2016 року він був поранений і проходив лікування у 66 військовому госпіталі у Покровську (колишній Красноармійськ), де працювала Дугарь. 

«З 15 на 16 липня у нас було бойове зіткнення, воно продовжувалось майже вісім годин. Почалось десь у сьомій годині вечора і скінчилось на світанку. 16 липня я отримав поранення у вигляді контузії, були забої тканин м’яких. Мене направили до Курахового — пункту медичної допомоги, а після цього перевели до 66 мобільного шпиталю», — розповів свідок.

Також він розповів як і коли вперше познайомився з підозрюваною:

«Коли мене вже поклали до палати, коли лікар сказав які мені потрібні уколи, крапельниці, то це робила Яна. Чому я її запам’ятав, тому що коли людина отримала відповідні поранення, то ті люди, які йому допомагають — вкладаються у пам’ять на все життя», — сказав свідок.

Водночас, він зазначив, що до цього не знав як її звати, а після того, як побачив стрім із суду першої інстанції — вирішив допомогти. За його словами, Яну від бачив три рази 16 та 17 липня впродовж дня та 18 липня після 17-ї години.

Другий свідок — Петро Плебанович — ексвійськовий 46 окремого батальйону спеціального призначення «Донбас». 16 липня 2016 року отримав поранення, був відправлений спочатку до Курахвого, згодом до військового госпіталю №66 у Покровську. 

«Вперше я побачив Яну 17 липня 2016 року. Не скажу точно час, було літо, важко зорієнтуватися. Наступного дня вона мені теж ставила крапельницю, навіть уколи, я запам’ятав це тому що в мене з’явилися сильні болі. Був на лікуванні з 16 по 19 липня 2016 року», — розповів свідок та додав, що сам виявив ініціативу свідчити.

Третій свідок — Сергій Хомицький розповів, що до госпіталю потрапив близько першої години ночі 17 липня 2016 року. Він був поранений в промзоні Авдіївки.

«Я помітив Яну, тому що йшов лікар — чи прізвище у нього «Козак», чи позивний — з таким оселедцем довгим. Позаду йшла Яна. В неї була специфічна хода. Вона не так, як дівчата рівно ходить, а як спортсменка. Плюс — у неї на руці було якесь татуювання», — заявив він.

Хомицький додав, що першу операцію йому намагалися провести 18 липня 2016 року. «Ніби провели через три дні. Я там лежав, Яна ходила уколи давала. І лежав поряд військовослужбовець, не знаю хто та з якої бригади, він розповідав, що Яна сирота, що вона нещодавно прийшла», — розповів свідок.  

Він зазначив, що наступний раз бачив Яну на певному заході у Львові в 2017 році. Коли побачив у ЗМІ, що її судять, викликався допомогти.

«Побачив в інтернеті, в телевізорі, що тут така справа є, вирішив дівчині допомогти. Не можна її кидати під танк», — зазначив Хомицький.

Минулого засідання свідчили два свідки: Василина Плебанович — медсестра 66 військово-медичного госпіталю і Тетяна Панфій (Падалко) — санітар 66 військово-медичного госпіталю.

Сама Яна Дугарь у коментарі hromadske зазначила, що впізнала свідка Дениса Громова та зазначила, що вона не покидала частину, адже це просто було неможливо.

Прокурор Сергій Зузак зазначив, що наразі це є алібі Яни Дугарь, достовірність якого вони будуть перевіряти. Також він озвучив наявні у слідства матеріали, а саме результати слідчо-розшукових дій про нібито намагання підозрюваної приховати сумку з набором сапера, книжку по саперній справі, а також свої телефони. Також, за даними слідства, було зафіксовано її розмови, що вона перебувала в самовільному відлученні з військової частини. 

У засіданні також були присутні понад 10 поручителів, які просили віддати Яну Дугарь їм на поруки. Серед них і Олена Біленька, відома, як Маруся Звіробій. Вона попросила прокуратуру прибрати із підозри інформацію про нібито погрози Кузьменко та Дугарь у її бік та зазначила, що добре знає підозрювану та готова за неї поручитися.

Матеріали справи не надійшли до Печерського суду Києва з Апеляційного, тож у засіданні оголосили перерву до 24 січня.

Адвокати підозрюваної прокоментували hromadske фото Яни Дугарь у столиці за 2012 рік. Раніше вони заявляли, що вперше у києві вона була у березні 2017 року. За їх словами, говорячи таке, вони мали на увазі період з початку війни. 

Нагадаємо, що адвокати Яни Дугарь, яку підозрюють у вбивстві Павла Шеремета, а саме у стеженні за ним та фотографуванні камер спостереження 16 та 18 липня у Києві, подали клопотання до Печерського суду Києва з прохання змінити запобіжний захід з домашнього арешту на поруки. Під час судових засідань допитали п’ятьох свідків.  

Раніше — 13 грудня 2019 року суд відправив під домашній арешт Яну Дугарь за місцем прописки — Покровськ Дніпропетровської області. Апеляційний суд залишив Дугарь під домашнім арештом, але змінив адресу проживання на Київ.

Нагадаємо:

  • 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
  • Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
  • Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
  • Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Поділитись: