У світі нова економічна криза: що робити, щоб не залишитися без грошей?

Люди біля Ощадбанку в Києві, 18 березня 2020 року
Люди біля Ощадбанку в Києві, 18 березня 2020 рокуРатинський В'ячеслав/УНІАН

Пандемія коронавірусу занурила світ у нову економічну кризу, яка за масштабами вже перевершила кризу 2008—2009 років та може стати найсильнішою за останні 100 років. Відгомін нової кризи відчують усі країни, не омине вона й Україну. Тож як до неї підготуватися і що потрібно робити, щоб пережити новий економічний спад — розбиралося hromadske.

Чому нова криза не така, як попередні?

Економічні кризи — це достатньо буденне явище. Відповідно до економічної теорії, економіка розвивається циклічно: зростає, досягає свого піку, падає і потім це повторюється. Тривалість такого циклу зазвичай складає близько 10 років.

Остання криза у світі сталась у 2008-2009 роках, більш ніж 10 років тому. Однак нова криза буде зовсім не такою, адже, на відміну від попередньої, її викликали не економічні процеси, такі як обвали фінансових ринків, падіння попиту, надлишок пропозиції тощо. Причиною нової кризи став вірус, тому вона вдарить безпосередньо по людях.

Для того, аби запобігти поширенню коронавірусу, уряди в усьому світі запровадили жорсткі обмеження: забороняють масові скупчення, подорожі, закривають великі підприємства. Як наслідок, багато компаній не витримують вимушеного простою, адже доходів вони не отримують, але витрати, такі як кредити, виплата зарплат, оренда тощо, нікуди не діваються. Тому вони скорочують персонал або ж узагалі зачиняються.

У США через коронавірус три тижні поспіль фіксували нові рекорди кількості звернень по допомогу у зв’язку з безробіттям. Загалом за цей час роботу втратило понад 16 мільйонів людей — це 10% усієї робочої сили США.

Саме вразливість робочих місць до нової кризи робить її такою згубною, перш за все, для людей та невеликого бізнесу.

Як діяти у часи кризи?

Головна порада щодо того, як поводитися під час коронавірусної кризи — утримуватися від зайвих та нетермінових витрат, особливо якщо існує ризик втратити роботу.

На практиці це означає ще й не робити великих покупок. Якщо, наприклад, давно планували придбати машину, то зараз явно не той час.

Придбати авто як засіб заробітку на випадок втрати роботи — також погана ідея, оскільки після запровадження карантину попит на таксі впав втричі (попри закриття громадського транспорту).

Крім цього, ймовірно, що ціни на нові авто підуть угору і після карантину, адже автосалонам потрібно буде компенсувати простій, виплати зарплат своїм працівникам та ріст курсу долара.

Компенсувати втрати захочуть і виробники авто, які через коронавірус почали масово зачиняти свої заводи. А після карантину, навіть якщо попит на автомобілі відновиться, то їхня пропозиція на ринку буде меншою, тому ростимуть і ціни.

З іншого боку, якщо ризику втратити роботу чи джерела заробітку немає, то категорично відмовлятися від великих покупок не потрібно.

Інформаційна гігієна не менш важлива за особисту. Ми працюємо навіть в умовах карантину і піклуємось про новини, які ви отримуєте! Підтримайте нас на Спільнокошті! Підтримайте незалежну журналістику!

Що робити з кредитами?

Ухвалюючи рішення, чи брати новий кредит у банку, зважайте на ризики. Перш за все, ризик того, що через «коронакризу» джерела вашого доходу можуть суттєво зменшитися.

Цей текст оновлено. Перепрошуємо за неточності в попередній редакції. 

По-друге, кредит завжди варто брати лише у тій валюті, у якій ви отримуєте доходи (навіть якщо за валютними кредитами ставки нижчі, брати їх можна лише якщо і доходи отримуєте у цій валюті). Відповідно до законодавства, фізичні особи наразі валютних позичок брати не можуть взагалі, якщо ви ФОП — можете, але потрібно зважати на ризики.

Ризик девальвації гривні залишається високим, адже Україна досі не підписала нової кредитної програми з МВФ та не отримала фінансової підтримки для проходження кризи.

З існуючими кредитами ситуація дещо простіша: на час карантину банки мають піти на поступки та надати вам кредитні канікули. Це означає, що за прострочення платежів за кредитом вас не будуть штрафувати, нараховувати пені чи збільшувати процентні ставки. Однак це не означає, що банк пробачить борг, відсотки за ним чи частину кредиту. У будь-якому разі, рішення про кредитні канікули банки ухвалюють в індивідуальному порядку (разом зі зміною плану погашення кредиту) та за зверненням клієнтів.

Що робити з депозитами?

Настання нової кризи для українців асоціюється зі страхом за свої банківські вклади, адже під час кризи 2014-2015 року відбувся так званий «банкопад», під час якого НБУ з тих чи інших міркувань довелося закрити понад 100 банків.

Однак перед тим, як знімати свої депозити, варто детальніше вивчити ситуацію в банківському секторі. Так, за даними Нацбанку, напередодні кризи всі українські банки мали достатньо грошей для розрахунків з клієнтами. Наразі ситуація дещо погіршилася, але загалом краща, ніж під час криз 2008-2009 років чи 2014-2015 років.

«Ручних» чи «кишенькових» банків на ринку наразі майже немає, і ризик того, що банк «лусне», також мінімальний, відповідно до комунікацій Нацбанку. У разі гострої потреби, Нацбанк обіцяє рефінансувати банки, надаючи їм екстрені кошти.

Попри це, одразу після запровадження карантину українці, за звичкою, пішли знімати гроші з банків. Однак вивели зі своїх рахунків лише близько 2,75 мільярда гривень, що менше ніж 1% від загальної суми вкладів. Наразі ж у Нацбанку спостерігають процес повернення грошей на банківські депозити.

Що робити з валютою?

Як ми вже казали, валютні ризики наразі залишаються дуже високими. Однак чи означає це, що потрібно купувати валюту просто зараз, очікуючи на зростання курсу?

На практиці, після запровадження карантину українці вже почали масово скуповувати валюту. При чому не лише населення, але й компанії, передусім імпортери. Попит на валюту значно перевищив її пропозицію, готівкової валюти у банках взагалі не залишилося: через скасування авіаперевезень на час карантину банки позбулися єдиної можливості завезення готівкових доларів та євро.

Курс гривні може впасти ще більше, адже наразі криза лише починається, а попереду в України пікові виплати за державними боргами, зокрема валютними. У травні уряд має виплатити 1 мільярд доларів кредиту, взятого під гарантії США, а загалом — еквівалент 68,2 мільярда гривень, що втричі більше, ніж у квітні.

Допомогти в цій ситуації мала б програма МВФ. Однак грошей фонд давати не поспішає та очікує, коли українська влада виконає його вимоги — ухвалить банківський закон (який має не допустити повернення виведених з ринку, зокрема націоналізованих, банків колишнім власникам) та внесе зміни до бюджету у зв’язку з коронавірусом.

Як швидко депутати зможуть розглянути ці закони — невідомо. Однак до банківського вони подали рекордні за всю історію України 16335 правок. Їх так багато, що навіть комп’ютери Ради не витримують роботи з документами таких розмірів.

Однак курс іноземних валют може і впасти. Наприклад, якщо Україна таки отримає кредит від МВФ, перший транш якого на 4 мільярди доларів обіцяють перерахувати прямо до бюджету. У разі продовження співпраці з МВФ Україна зможе отримати 1 мільярд доларів від Світового банку, 500 мільйонів євро від ЄС, а також фінансову підтримку від Канади та інших країн.

Валютні надходження у таких обсягах можуть значно зміцнити курс гривні. Крім цього, на нього може вплинути Нафтогаз, який все ще не перерахував до бюджету отримані від Газпрому 2,9 мільярда доларів. Близько 2,5 мільярда з них залишаються на рахунках Нафтогазу у валюті, тому коли він перераховуватиме дивіденди уряду, цю валюту продасть на ринку.

Тому наразі будь-які дії з валютою — її продаж чи купівля — несуть ризики втрати грошей (через високу ймовірність як росту, так і падіння курсу).

А якщо роботодавець усе ж захоче мене звільнити?

Якщо криза все ж таки добереться до вас чи вашого роботодавця, то важливо діяти правильно. Не можна погоджуватися на пропозицію написати заяву про звільнення за власним бажанням, адже за таких умов виплати по безробіттю виплачуватимуться на коротший термін (на 3 місяці менше, аніж за умови скорочення).

Розмір допомоги може скласти 50-70% середньої зарплати (залежить від стажу: якщо стаж менший 2 років — 50%, якщо більше 10 років — 70%). Також розмір допомоги по безробіттю залежить від дати звернення (чим пізніше звернулися — тим менші виплати) і не може перевищувати 4 мінімальних заробітних плат на місяць (наразі близько 18,8 тисячі гривень).

На час кризи уряд збільшив бюджет фонду соціального страхування, з якого мають виплачувати цю допомогу, на 500 мільйонів гривень. Для того, аби отримати допомогу по безробіттю, потрібно зареєструватися у Центрі зайнятості (це дозволили зробити онлайн). Виплати будуть здійснювати з першого дня реєстрації (хоча раніше потрібно було чекати цілий тиждень, протягом якого ви мали б шукати нове місце роботи).