В Інституті археології НАН заявили, що знахідки на Поштовій не є унікальними

В Інституті археології Національної академії наук України заявили, що археологічні знахідки на Поштовій площі не унікальні, а стандартні для київського Подолу.

Про це йдеться в прес-релізі закладу.

В Інституті зазначили, що заяви про те, що на цій ділянці Подолу відбувалося хрещення Русі, є «дилетантськими» та не підтверджуються ані тогочасними джерелами, ані археологічними свідченнями.

«Виявлені розкопками ДП «Центр археології Києва» на Поштовій площі об’єкти і артефакти є інформативними, проте не унікальними, а радше, стандартними для центральної частини київського Подолу», — наголошується у заяві.

В Інституті археології НАН підкреслили, що артефакти в інших частинах Києва не поступаються історичною цінністю тим, що знайдені на Поштовій, а «подекуди мають вищий рівень експозиційності».

Також у повідомленні йдеться, що ДП «Центр археології Києва», який проводив розкопки, досі не розробив концепцію музею, а також пропозиції стосовно його експозиційної площі, характеру експозиції, програми діяльності тощо.

Водночас в Інституті НАН пояснили, що створення музею на Поштовій пов’язано з вирішенням проблеми консервації археологічних решток, передусім деревини, але ніхто в Україні зробити цього не зможе.

«В Україні на сьогодні відсутні методики, фахівці та реставраційні організації, які можуть виконати ці роботи», — підкреслюється в заяві.

У зв’язку з усім вищенаведеним, Інститут НАН пропонує здійснити на Поштовій площі археологічні дослідження «в повному обсязі», а також створити спеціальну комісію, яка має вирішити питання музеєфікації знахідок «в порядку та на підставах, визначених законом».

8 серпня в Міністерстві культури заявили про початок процедури надання музею на Поштовій статусу пам’ятника національного значення.

Раніше консультаційна рада при Управлінні охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації затвердила національний статус об'єкта культурної спадщини на Поштовій площі за видами історія та археологія.

Нагадаємо, на Поштовій віднайдена частина вулиці часів Київської Русі. 21 червня Київрада проголосувала за проект рішення щодо Поштової площі у столиці, який не передбачає створення музею та припинення інвестиційного договору про будівництво торговельно-розважального центру.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопки на Поштовій: артефакти часів Київської Русі проти торговельного центру.

27 червня під Міністерством культури вимагали надати знахідкам на Поштовій статусу національного значення. 5 липня Рада закликала уряд створити музей на Поштовій площі.

Чотири громадські організації та археологи почали протест через рішення влади столиці щодо Поштової. А одна з активісток навіть оголосила голодування.

20 червня учасники акції протесту демонтували ворота та зайняли будівельний майданчик на Поштовій площі, вимагаючи у Київської міської ради ухвалити рішення про створення музею.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Площа розбрату: чому активісти не йдуть з Поштової?