Політика / Вибори

Вся президентська рать: хто і як допомагає Порошенкові переобратися на посаду

Політика/Вибори/Вся президентська рать: хто і як допомагає Порошенкові переобратися на посаду
Зберегти
Вигляд
lead
Петро Порошенко намагається переконати виборців, що альтернативи йому на цій посаді немає. До початку публічної виборчої кампанії він мав переконати у тому ж впливових чиновників та політиків, із якими останні 5 років ділив владу. Чи вдалося Порошенкові «консолідувати еліти», та чи допоможе це йому переобратися президентом — у матеріалі Громадського.

Три кампанії разом

У 2014-му Порошенко зміг перемогти вже в першому турі, зокрема за рахунок того, що переконав не балотуватися інших «політиків Майдану». Насамперед лідера партії «УДАР» Віталія Кличка, який після Революції гідності мав найвищий серед політиків рейтинг, але у підсумку на вибори не пішов, підтримавши Порошенка.

За 5 років президентства Порошенко побудував модель ухвалення рішень у форматі «круглого столу». Топ-посадовці регулярно збираються на так звані стратегічні наради, де й ухвалюються ключові рішення. Останній рік одна з ключових тем цих нарад — в якому форматі йти на президентські, а потім і парламентські вибори.

Союзники президента по парламентській коаліції з «Народного фронту» скептично ставилися до шансів Порошенка переобратися на посаду та пропонували йому обмежити повноваження президента, щоб убезпечити себе у випадку поразки, та сфокусуватись на парламентських виборах.

Порошенко на таку пропозицію не пристав. Дійшло до того, що «фронтовики» торік улітку демонстративно голосували в парламенті разом з опозицією. Дискусія довкола повноважень президента, як і ухвалення виборчого кодексу мали стати головними подіями минулої політичної осені, але цього не сталося. Натомість країна спостерігала за історією отримання томосу про автокефалію та запровадженням воєнного стану.

Паралельно можновладці пильнували президентські рейтинги. Один із друзів президента в розмові з Громадським пожартував, що навчився вимірювати електоральні настрої без допомоги соціологів: «Скільки до мене людей на прийом проситься — такі й рейтинги. Зараз таких відвідувачів багато, а от восени в приймальні порожньо було».

Після Нового року, коли Православна церква в Україні отримала томос про автокефалію, а президент разом із митрополитом Епіфанієм повіз його у тур регіонами — рейтинг Порошенка поступово почав зростати.

Президент Петро Порошенко (ліворуч) вітає митрополита УПЦ КП Єпіфанія з обранням його на посаду предстоятеля єдиної помісної православної церкви в Україні на Софійській площі після Об'єднавчого собору українських православних церков, Київ, 15 грудня 2018 року   

Гонтар Володимир/УНІАН

Учасники нарад у президента згадують: водночас почали змінюватися настрої й у владі.

«Десь тоді ми принципово домовилися — разом рухаємося на президентські вибори. Потім обговорюємо формат і разом рухаємося на парламентські вибори, так само, як і на місцеві у 2020-му», — розповідає співрозмовник Громадського з команди Порошенка, який обіймає керівну посаду у фракції БПП. Після чого додає — «Хочу одразу сказати — в нас немає жодних домовленостей щодо квот і посад».

На таку угоду з Порошенком, окрім впливових депутатів від БПП (Ігоря Кононенка, Сергія Березенка, Олександра Третякова) погодилися прем'єр-міністр Володимир Гройсман, Генпрокурор Юрій Луценко, спікер парламенту Андрій Парубій, секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов (обидва входять до керівництва «НФ»), а також мер Києва Віталій Кличко. Всі вони публічно підтримали висунення Порошенка в президенти. Останнім про підтримку Порошенка заявив Кличко. При чому зробив це у форматі відео звернення і на висунення Порошенка кандидатом присутнім не був. Така поведінка мера Києва народила чутки про те, що в обмін не підтримку Кличко вимагав аби йому повернули вплив на міністерство аграрної політики. Нагадаємо, при формуванні уряду Гройсмана це міністерство очолив соратник мера Києва Тарас Кутовий, та у 2017-му він звільнився з посади. Після чого виконувати обов'язки міністра почав його перший заступник, Максим Мартинюк, який називає себе “членом команди Гройсмана”. Після заяви Кличка про підтримку, Мартинюк звільнився з уряду. Втім команда Кличка переконує, що це просто збіг, і насправді, Кличко ні про що з Порошенком не домовлявся, адже цього разу не планував брати участь у президентській кампанії.

Найбільш стримано це зробив Турчинов. Він не виступав на підтримку президента на публічних заходах, натомість зробив це в коментарі Громадському. «Я підтримую кандидата, який буде продовжувати курс, який ми разом почали», — сказав секретар РНБО. На уточнююче запитання, чи це Петро Порошенко, він відповів: «Поки що я бачу, що саме він продовжує цей курс».

Підтримка Гройсмана вже вилилась у рішення уряду про монетизацію субсидій для населення, тож напередодні виборів громадяни отримають від держави «живі гроші» для сплати за комунальні платіжки.

Спікер Андрій Парубій навряд чи поставить на голосування проект про зменшення повноважень президента, а генеральна прокуратура разом з ДБР та СБУ вже викрили мережу з підкупу виборців, яку начебто організовували в інтересах Юлії Тимошенко.

Генпрокурор Юрій Луценко та секретар Ради національної безпеки та оборони Олександр Турчинов також у «команді підтримки» Порошенка (на фото зліва направо: Юрій Луценко, Олександр Турчинов та президент Петро Порошенко під час військового параду у Києві на Майдані у День Незалежності України, 24 серпня 2018 року)   

Марків Михайло/POOL/ УНІАН

Головний спостерігач

Втім переконати підтримати його усіх членів стратегічної ради Порошенку не вдалося. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та лідер «НФ» Арсеній Яценюк від президента дистанціювалися. Голова МВС на президентських виборах обіцяє бути по суті головним спостерігачем. «Моя функція — забезпечити справедливі та чесні вибори. Я не підтримую Порошенка, я не підтримую Тимошенко, я не дам жодних преференцій ані моїм друзям, ані супротивникам», — каже Аваков.

Яценюк про те, кого він підтримує на виборах, не розповідає. Хоч і визнає, що програма Порошенка багато в чому збігається з його політичними поглядами. В Авакова та Яценюка давно напружені стосунки з президентом. Саме вони виступали ідеологами змін до Конституції для обмеження повноважень глави держави.

Напередодні виборів у Авакова з'явилася нова улюблена книжка під назвою «Закон про вибори президента України». Міністр полюбляє брати її з собою на наради до президента. Учасники цих нарад переповідають, що коли мова заходить про підготовку країни до виборів, Аваков відкриває книжку на потрібній вкладці та цитує положення закону. Особливо частину, де йдеться про те, що таке підкуп виборців. 

Голова МВС уже повідомив, що має численні сигнали щодо формування мереж для підкупу і обіцяє з цим боротись. Водночас Тимошенко вже особисто написала дві заяви на ім'я Авакова про факти, які вона вважає підкупом виборців з боку БПП.

В команді Порошенко впевнені, що на виборах Аваков діє в інтересах Тимошенко. «Сьогодні Аваков бореться тільки з нами, але збирає компромат на всіх учасників виборів», — каже співрозмовник Громадського у штабі Порошенка.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков та лідер «фронтовиків» Арсеній Яценюк від Порошенка дистанціювалися і зайняли позицію головних «спостерігачів» та гарантів безпеки та чесних виборів (на фото — Яценюк (ліворуч) та Аваков на території відділу прикордонної служби «Дергачі» Харківського прикордонного загону, 24 листопада 2018 року)   

Кравченко Андрій/POOL/УНІАН

Два штаби

За пять років при владі Порошенко не розбудував партію «Блок Петра Порошенка «Солідарність», яка стала базою для пропрезидентської більшості в парламенті. Рейтинг БПП традиційно нижчий за особистий рейтинг президента. Формально головою партії все ще залишається Віталій Кличко, який ще в 2016-му написав заяву про те, що йде з посади. 

За новим законом про державну службу він не міг одночасно керувати і Києвом, і партією. Однак документ досі не затвердив партійний з'їзд. Відтоді БПП фактично керує голова секретаріату партії Максим Саврасов.

Парубій та Турчинов теж не надто можуть допомогти Порошенкові ресурсами своєї партії. Адже більшість їхніх колег з «НФ» на партійному з'їзді проголосували за рішення не підтримувати на виборах жодного з кандидатів.

Рік тому Олександр Турчинов пропонував Порошенку створити нову партію, яку називав умовно «Всеукраїнським об'єднанням патріотів». За задумом голови РНБО, партійні структури мали допомогти Порошенкові переобратися, після чого він мав підтримати нову партію на парламентських виборах. Порошенко від ідеї Турчинова відмовився.

Замість того, щоб створювати партійну мережу на місцях, президент вирішив доручити ведення своєї передвиборчої кампанії державним службовцям та мережі агітаторів. Кожен із цих напрямків об'єднує дві великі групи, на які спирається Порошенко — чиновників та депутатів.

Перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук відповідає за чиновників. Він офіційно призначений керівником передвиборчого штабу Порошенка. За посадовими обов'язками в АП, Ковальчук керує очільниками обласних та районних державних адміністрацій. Вони ж фактично керують регіональними виборчими штабами Петра Порошенка.

Натомість заступник голови фракції БПП Сергій Березенко відповідає за іншу структуру, яку організовують його колеги — депутати від БПП, а також мажоритарні депутати з групи «Воля народу» та позафракційні. Кожен із депутатів має власну мережу агітаторів, які працювали на його парламентську кампанію. За задумом, на базі локальних мереж Березенко хоче створити всеукраїнську мережу з приблизно 100 тисяч агітаторів, які будуть переконувати виборців підтримати Петра Порошенка.

«Ми прийшли до Петра Олексійовича і сказали: адмінресурсом виграти вибори не можна, ви що, не пам'ятаєте, як за часів Кучми чиновники бігали до нас у штаб Ющенка домовлятися про співпрацю? Так само буде і з нами. Тому треба покластися на депутатів», — розповідає Громадському один із впливових депутатів від БПП.

Ефективність зусиль чиновників та депутатів Порошенко перевірив особисто. Віталій Ковальчук та його підлеглі організовували державний форум “Від Крут до Брюсселя”, на якому Порошенко оголосив, що йде на вибори. Своєю чергою Сергій Березенко, який офіційно в штабі Порошенка відповідає за організаційно-масовий напрям, відповідав за форум «Команда Порошенка» 9 лютого — на ньому президент виступив перед 9 тисячами агітаторів з регіонів.

Перший заступник глави Адміністрації президента України Віталій Ковальчук (ліворуч) та народний депутат України Сергій Березенко під час презентації виборчого штабу кандидата в президенти Петра Порошенка, Київ, 15 лютого 2019 року   

Космач Олександр/УНІАН

Але є одне «але»

Закон про вибори президента України, який так полюбляє цитувати Арсен Аваков, забороняє кандидатам платити за роботу агітаторів. Так само законом заборонено чиновникам використовувати посаду в політичних цілях. Тож при бажанні, голова МВС може «зламати» команді Порошенка передвиборчу кампанію, наприклад, звинувативши ключових координаторів агітаторів у побудові мережі з підкупу виборців. Нейтралізувати Авакова штабісти Порошенка вирішили двома шляхами — офіційним та неофіційним.

Перший полягає в максимальній легалізації діяльності агітаторів. Співрозмовник Громадського у штабі Порошенка переконує: офіційно — все законно.

«Ми сьогодні співпрацюємо з певною кількістю громадських організацій. Базова — ГО «Солідарність». Ми користуємось їхніми послугами, через них орендуємо приміщення, де зустрічаємося з агітаторами. Ми компенсуємо їм те, що дозволено законом — транспорт, харчування, зв'язок. Але гроші за роботу ми їм не платимо», — переконує співрозмовник Громадського.

Втім він не може пояснити, яким чином тоді команда Порошенка змогла мотивувати цих людей працювати на перемогу.

Штабісти Порошенка запевняють: паралельно вони «перевербовують» поліцейських на місцях. «Аваков переоцінює вертикаль МВС. У поліції чудово пам'ятають, що було з людьми, яким Захарченко (Віталій Захарченко, голова МВС у 2012- 2014-му рр. — ред.) віддавав злочинні накази. І сьогодні у прокуратурі та ДБР вже є декілька справ про втручання у вибори», — каже співрозмовник Громадського.

Проте головний ворог Порошенка на цих виборах — колишній співвласник ПриватБанку Ігор Коломойський. Він єдиний з українських олігархів відкрито заявив, що бажає поразки чинному президенту, натомість симпатизує Зеленському та Тимошенко, і воліє бачити їх у другому турі.

На початку свого президентства Порошенко обіцяв провести деолігархізацію, але після 2016-го «наступ» на олігархів припинився. Коломойський від нього постраждав найбільше: держава націоналізувала Приватбанк. Колишні власники банку оскаржують таке рішення в суді. Соратники Порошенка переконані, що саме Коломойський вплинув на рішення Володимира Зеленського піти на вибори, хоча обидва й запевняють, що це не так.

Головним ворогом Порошенка на майбутніх виборах називають колишнього співвласника ПриватБанку Ігора Коломойського (на фото — Коломойський перед початком позачергового конгресу Федерації футболу України у Києві, 6 березня 2015 року)   

Мусієнко Владислав/УНІАН

Результати опитування, яке на початку лютого провів центр ім. Разумкова свідчать: поки що Зеленський — найнезручніший для Порошенка кандидат у можливому другому турі. Чинний президент програє коміку з різницею понад 10%, тоді як його шанси на перемогу із Тимошенко зрівнялися.

У штабі Порошенка обіцяють: якщо чинний президент не потрапить до другого туру, він не буде намагатися втримати владу чи влаштувати акції протесту. Втім у такий сценарій в Порошенка не вірять, хоч і не дуже розраховують, що у першому турі він посяде перше місце.

У команді президента сперечаються щодо того, з ким Порошенко буде змагатись у другому турі і відповідно, що робити, щоб перемогти.

«Теоретики з центрального штабу готуються до Володимира Зеленського. Ігор Гринів запевняє, що знає як його перемогти. Натомість «польовики», які працюють на місцях, вважають, що у фіналі буде Юлія Тимошенко. Бо на практиці, її рейтинг завжди більший, ніж їй дають соціологи, натомість виборці Зеленського взагалі можуть не прийти голосувати», — каже співрозмовник Громадського.

Пов`язані новини