Студенти вигукують гасла під час всесвітньої акції «П'ятниці для майбутнього» біля будівлі парламенту в Лісабоні, Португалія, 29 листопада 2019 року. Цей рух є продовженням глобального кліматичного страйку, до якого закликала шведська екоактивістка Грета Тунберг
Фото:

EPA-EFE/ANTONIO PEDRO SANTOS

2019 року планету охопила «зелена хвиля»: тема глобального потепління стала однією з головних. Боротьба зі зміною клімату спонукала політиків до нових передвиборчих обіцянок, а небайдужих громадян — виходити на вулиці та вимагати від урядів рішучіших змін. hromadske згадує, якими трендами в боротьбі проти зміни клімату запам’ятався 2019 рік — скоріш за все, їх ми спостерігатимемо й у 2020-му.

Екомолодь

Цього року чи не головним символом боротьби проти зміни клімату стала 16-річна шведська екоактивістка Грета Тунберг. Протестувати проти глобального потепління вона почала ще в серпні 2018-го, а у вересні того ж року ініціювала рух «Fridays for Future». Наслідуючи приклад Грети, школярі та студенти прогулювали один день навчання, аби вийти на вулиці та закликати уряди своїх країн вжити рішучих заходів проти зміни клімату.

У 2019 році вплив і впізнаваність Грети лише зросли. Американське видання TIME назвало її людиною року і помістило на свою обкладинку. А лідери США та Бразилії, відомі своїм скептичним ставленням до глобального потепління, навіть вдалися до особистих образ на адресу екоактивістки.

Своє ж ставлення до них Грета висловила у своїй промові на засіданні Генеральної Асамблеї ООН 23 вересня 2019 року: «Усе, про що ви можете говорити — це гроші та казки про безкінечний економічний розвиток. Як ви смієте!»

Шістнадцятирічна екоактивістка Грета Тунберг (в центрі) після виступу на молодіжному кліматичному страйку в Нью-Йорку, США, 20 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/PETER FOLEY

Звісно, не лише Грета Тунберг активно бореться проти зміни клімату. Сучасна молодь у цілому більше турбується через проблеми довкілля, ніж попередні покоління, показує дослідження Єльського університету. І серед неї вистачає харизматичних особистостей.

Приміром, 18-річна Джеймі Марґолін із американського Сієтла, штат Вашингтон, яка три роки тому заснувала громадську організацію «Zero Hour», щоб заохотити людей до кліматичного активізму. Або 8-річна індійка Ліципрія Канґуджам, ініціаторка «Руху дітей» та лавреатка Всесвітньої премії миру дітей. Вони, а також десятки інших дітей по всьому світу вже заручилися підтримкою Програми розвитку ООН і мають можливість доносити свою позицію всьому світу.

Учасники й учасниці кліматичного маршу «П'ятниці для майбутнього» проходять центром міста Маастрихт, Нідерланди, 20 вересня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/MARCEL VAN HOORN

Радикальний екорух

Не всіх екоактивістів влаштовують просто заклики до урядів та демонстрації — частина з них налаштована більш радикально. 2019 року світ почув про новий екорух «Extinction Rebellion», скорочено «XR», або «Повстання проти вимирання».

Їх не вдовольняють звичайні звернення до влади або петиції. В «XR» стверджують: діяти потрібно вже зараз, а для цього можна — і варто — піти на тимчасове порушення суспільного порядку. Активісти організації блокують дороги, залізничні колії та злітні смуги, влаштовують сидячі протести біля будівель компаній, які, на їхню думку, докладаються до глобального потепління.

«Ми віримо в теорію змін: потрібно мобілізувати 3,5% відсотки населення і вдатися до ненасильницької акції, яка наносить обмежену економічну шкоду і містить елемент самопожертви. Так ми можемо змусити уряди вирішити проблему кліматичного та екологічного колапсу», — пояснює активістка «Extinction Rebellion» Сара Мінтрам.

У жовтні радикальні екоактивісти влаштували першу глобальну хвилю протестів, яка охопила десятки міст у різних країнах світу. До цього діяльність «XR» обмежувалася Великою Британією, звідки й походить рух. Активістів із логотипом організації помічали і під час «Чорної п’ятниці» (вони закликали відмовитися від необдуманого споживацтва), і біля місця проведення Кліматичної конференції ООН в іспанському Мадриді в грудні.

«Ми продовжимо діяти, поки уряди не візьмуть на себе відповідальність за те, що відбувається у світі. І якщо вони нічого не зроблять — що ж, очікуйте, що нас стане ще більше», — запевнила hromadske Мінтрам.

І справді: на 2020 рік «Extinction Rebellion» уже запланував низку глобальних заходів. Першого травня, приміром, екоактивісти по всьому світу закликатимуть до бойкоту фешн-індустрії, яка, за їхніми словами, «надзвичайно обтяжує і без того виснажені ресурси планети».

hromadske – незалежне медіа, створене журналістами. Ми зможемо розказати більше історій, якщо ви підтримаєте нас. Долучайтеся до спільноти друзів hromadske на Спільнокошт.
Представники екоруху «Extinction Rebellion» з'єднали одне одного наручниками через бочки і перекрили рух біля мосту в Берліні, Німеччина, 11 жовтня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/FELIPE TRUEBA

«Надзвичайний кліматичний стан»

Якщо врахувати, що першою вимогою «Extinction Rebellion» є оголошення урядами країн надзвичайного кліматичного стану, то влада вже почала дослухатися до екоактивістів.

За підрахунками ініціативи Climate Emergency Mobilisation, у 25 країнах світу вже прийняли постанови, якими визнали наявність екологічної кризи та необхідність її подолання. Схожі рішення недавно прийняли і в Європейському парламенті та міській владі Берліна.

«Надзвичайний кліматичний стан» Оксфордський словник оголосив словом 2019 року. Там він визначається як «ситуація, що вимагає невідкладних дій для зменшення чи припинення зміни клімату та уникнення потенційно невідворотної шкоди довкіллю, яка з неї випливає». Як зазначають укладачі рейтингу, вживання цього виразу протягом року зростало надзвичайно стрімко і до вересня збільшилось у 100 разів.

Також кандидатами на слово чи вираз року були «дії щодо зміни клімату», «кліматична криза», «заперечення зміни клімату», «екотривожність», «екоцид», «вимирання» тощо.

Але що ж із надзвичайним кліматичним станом? Насправді, попри те, що країни, хай і неохоче, але оголошують його, такі рішення не передбачають юридичних зобов’язань скоротити викиди вуглецю чи впровадити безпечні для довкілля технології. Це може бути кроком до офіційного визнання проблеми — але аж ніяк не її вирішенням.

У грудні в іспанському Мадриді пройшла Кліматична конференція ООН. Міжнародні дослідницькі групи щодня оприлюднювали дані про те, як глобальне потепління впливає на екосистеми, добробут людей і навіть існування цілих країн. Через неможливість одноголосно ухвалити рішення конференцію продовжили на два дні до 15 грудня — утім вона все одно завершилася компромісом, який зобов’язує країни лише повідомити про чергові обіцянки боротися зі зміною клімату в 2020 році.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш після завершення заходу написав у своєму Twitter, що розчарований його результатами. За його словами, «міжнародна спільнота втратила важливу нагоду показати, що вона має більше прагнення пом’якшити зміни клімату, пристосуватися до змін та збільшити фінансування для протидії кліматичній кризі».

«Але ми не повинні здаватися, і я не здамся», — додав він.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш під час інтерв'ю в межах Кліматичної конференції ООН у Мадриді, Іспанія, 11 грудня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/ZIPI

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: