За топфігуранта справи «ПриватБанку» Яценка внесли заставу у 52 млн грн

Про це нам повідомила речниця Вищого антикорупційного суду Олеся Чемерис.

Речниця суду зазначила, що заставу внесли у повному розмірі. Кошти надало товариство з обмеженою відповідальністю. Яке саме — Чемерис не уточнила, адже цю інформацію суд розголошувати не може.

Вона додала, що наступним кроком має стати те, що ТОВ, яке внесло заставу, повинне взяти довідку в суді та звернутися до місця утримання Яценка. Лише коли товариство продемонструє довідку, підозрюваного можуть звільнити з-під варти.

Зазначимо, що якщо Яценко вийде з-під варти, він повинен буде носити електронний браслет, не виїжджати з Дніпропетровської області без дозволу слідчого, судді, прокурора, утриматися від спілкування з іншими підозрюваними у справі та свідками, а також здати на зберігання усі паспорти.

Нагадаємо, 25 лютого ВАКС відправив Яценка під варту до 22 квітня 2021 року. Альтернативою затримання призначили заставу. Підозрюваного затримали 22 лютого в аеропорті «Бориспіль». Адвокати стверджували, що він вилетів із Дніпра до Відня на плановий огляд лікаря. За їхніми словами, довідка була видана австрійським лікарем ще 2 лютого.

Захисники переконують, що Яценко планував повернутися в Україну, оскільки 25 лютого він із дружиною та дітьми мав летіти на відпочинок на Мальдіви — адвокати надали квитки й ваучери на відпочинок до 13 березня. Таким чином захист стверджував, що Яценко не хотів тікати з України. А поїздка до Відня мала бути дванадцятою за останні роки.

Що інкримінують Яценку?

У справі оголосили підозри колишньому голові правління «ПриватБанку» Олександру Дубілету, експершому заступнику голови правління Володимиру Яценку та колишній керівниці одного з підрозділів «ПриватБанку», яка одночасно обіймала посаду першої заступниці голови правління у пов'язаній страховій компанії.

Їх підозрюють у тому, що у грудні 2016 року за день до визнання «ПриватБанку» неплатоспроможним вони на підставі неправдивих документів виплатили коштом банку понад 136,89 млн грн на користь страхової компанії, пов'язаної з кінцевими бенефіціарами «ПриватБанку».

Яценку інкримінують ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу — розтрата майна через зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою. У разі доведення вини йому загрожує від 7 до 12 років в’язниці з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю до 3 років із конфіскацією майна.

Зазначимо, що Володимир Яценко також є співзасновником Monobank. Разом із низкою колишніх топменеджерів «ПриватБанку» він володів міноритарними пакетами акцій фінустанови. До націоналізації банку у 2016 році у власності Яценка було 0,3236% акцій банку.

На початку 2020 року Господарський суд Києва відкрив провадження за позовами низки екстопменеджерів та ексакціонера «ПриватБанку», які оскаржили його націоналізацію. Серед позивачів є і Яценко.

Що сталося з «ПриватБанком»

У грудні 2016 року «ПриватБанк» був націоналізований рішенням українського уряду. Компанія Kroll за результатами аудиту повідомила, що колишні менеджери «ПриватБанку» вивели понад 5,5 мільярда доларів. Кредити, які видавав «ПриватБанк» юридичним особам, використовувалися для придбання активів та фінансування бізнесу ексакціонерів і груп пов’язаних із ними осіб в Україні та за кордоном. Схема діяла впродовж приблизно 10 років.

Ігор Коломойський та його бізнес-партнер Геннадій Боголюбов прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій «ПриватБанку». Решта акцій належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Коломойський неодноразово критикував рішення про націоналізацію «ПриватБанку», називаючи його незаконним. Він намагається оскаржити його в судовому порядку. Натомість уже націоналізований «ПриватБанк» прагне відсудити в колишніх власників, як він стверджує, незаконно виведені кошти. Відповідна справа у Високому суді Англії та Уельсу розглядатиметься в березні 2022 року.