Захист ветеранів «Пуми» і «Бучі» вимагає від МВС спростування заяв про їхню причетність до вбивства Шеремета

Захист подружжя ветеранів бойових дій на Донбасі Інни та Владислава Грищенків (відомих за позивними «Пума» і «Буча») вимагає від Міністерства внутрішніх справ спростування заяв про їхню ймовірну причетність до вбивства журналіста Павла Шеремета у 2016 році.

Про це заявив адвокат Владислава Грищенка Віталій Ковальчук у Facebook.

 Він оприлюднив текст вимоги про спростування і додав, що готує до суду відповідний позов.

На брифінгу, де силовики презентували матеріали слідства у справі Шеремета, були оприлюднені фото й телефонні розмови ймовірних підозрюваних, зокрема й Інни й Владислава Грищенків. Адвокат зауважив, що слайд із фото супроводжувався пояснювальними написами, які вказують на них як на «виконавців злочину».

За його словами, коментарі високопосадовців МВС свідчать про їхню «переконаність у доведеності вини підозрюваних», а частина коментарів «носить явно маніпулятивний характер та спрямована на штучну демонізацію затриманих осіб».

Адвокат вважає, що цим самим правоохоронці порушили презумпцію невинуватості підозрюваних у різних провадженнях, зокрема й його підзахисних Грищенків.

Нагадаємо:

  • 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
  • Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
  • Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту. Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
  • Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.

Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.

Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.

10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Співзасновник міжнародного проекту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.

Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.

10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.