«Порятунок рядового Ситника»: як міжнародні партнери України відстояли директора НАБУ

Доля голови Національного антикорупційного бюро Артема Ситника — одне з ключових питань, які цього тижня вирішувалися у Верховній Раді України. Генеральний прокурор Юрій Луценко й голова СБУ Василь Грицак, з якими в Ситника нині відкритий конфлікт, розповідали народним депутатам про те, що голова НАБУ зловживає владою, нехтує законодавством, а саме Бюро «має незрозумілий статус».

Відтак голови фракцій коаліції БПП і «Народного фронту» Артур Герасимов та Максим Бурбак зареєстрували законопроект «щодо забезпечення парламентського контролю», яким пропонували дозволити Раді звільняти з посад очільників антикорупційних органів, зокрема і НАБУ, за спрощеною процедурою. Документ парламентарі планували ухвалити сьогодні. Та цього не сталося.

Ініціатива депутатів спричинила різку критику з боку Європейського союзу, Державного департаменту США та Міжнародного валютного фонду. Вони попередили українську владу: ухвалення закону матиме негативні наслідки. За ніч законопроект зняли з розгляду в Раді, а Герасимов і Бурбак тепер наполягають, що вони лише запропонували парламенту дискусію щодо статусу антикорупційних органів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Перша антикорупційна: що відбувається між старими та новими правоохоронними органами

Натомість президент і лідери «Народного фронту» Арсеній Яценюк та Арсен Аваков наввипередки розповідають про необхідність ухвалення парламентом зовсім іншого закону — про Антикорупційний суд. На створенні цього органу вже понад рік наполягають міжнародні партнери України.

Яким чином європейці та американці змусили керівництво України відмовитися від плану змінити закон про антикорупційні органи та перемикнутися на ідею створення антикорупційного суду, читайте в матеріалі Громадського.

Депутатське запрошення

Про бажання розібратися в конфлікті між правоохоронними органами лідери фракцій БПП та «Народний фронт» повідомили ще зранку у вівторок. Артур Герасимов і Максим Бурбак вимагали від спікера парламенту Андрія Парубія запросили до Верховної Ради голів ГПУ, СБУ, НАБУ та САП.

Зліва направо: перша заступниця голови ВРУ Ірина Геращенко, лідер фракції БПП Артур Герасимов, лідер фракції «Народний фронт» Максим Бурбак та спікер парламенту Андрій Парубій, архівне фото, засідання Верховної Ради, 16 листопада 2017 року Фото: Олександр Космач/УНІАН

Нагадаємо, минулого тижня співробітники Генпрокуратури та СБУ затримали агента НАБУ, що працював під прикриттям і звинуватили його в провокуванні хабара.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За що затримали агента НАБУ під прикриттям

Зі свого боку Артем Ситник звинуватив ГПУ та СБУ в зриві операції, яку детективи бюро проводили спільно з ФБР. Артем Ситник та Назар Холодницький до Верховної Ради не прийшли, позаяк ще в неділю вилетіли на конференцію з питань повернення активів у США, звідки повернуться тільки 12 грудня.

Звіт Луценка та Грицака щодо конфлікту між правоохоронними органами депутати заслухали в середу. Генеральний прокурор з трибуни парламенту переконував депутатів, що Артем Ситник розгорнув у США кампанію з його дискредитації.

«Замість того, щоб визнати помилки, сісти за стіл, можливо, змінити законодавство, змінити свою практику, кличе на допомогу старших товаришів, щоб вони розповіли, що насправді це не брунатна речовина, а повидло», — поскаржився Луценко. Після чого заявив, що Артем Ситник не впорався з дотриманням чинного законодавства і пригрозив ув’язненням через методи роботи детективів Бюро.

Грицак був стриманіший, однак дивувався, чому співробітники СБУ мають дотримуватися законів, заразом «комусь надаються преференції та незрозумілі виключення». Уже після завершення пленарного засідання Артур Герасимов і Максим Бурбак зареєстрували проект закону, що, на їхнє переконання, мав урегулювати статус усіх антикорупційних органів.

На засіданні 6 грудня народні депутати заслухали звіт генпрокурора Юрія Луценка та голови СБУ Василя Грицака (на фото) щодо конфлікту між правоохоронними органами Фото: Олександр Космач/УНІАН

Той самий проект

Законопроект пропонував надати парламенту право розглядати питання висловлення недовіри керівництву НАБУ, САП, Національного агентства запобігання корупції (НАЗК) та Державного бюро розслідувань.

Водночас зазначалося, що висловлення недовіри парламентарями — це підстава для звільнення керівників цих органів. Достатньо, щоб рішення підтримали 150 депутатів.

Ще один механізм, який давав би підстави для звільнення керівників антикорупційних органів, — це рішення суду за результатом розгляду протоколу НАЗК або поліції. Приміром, якщо НАЗК звертається до суду з протоколом про адміністративне порушення щодо директора НАБУ, і суд задовольняє цей протокол, то президент або Рада отримує право звільнити Ситника.

Примітно, що напередодні НАЗК якраз подало до суду протокол про адмінпорушення щодо Ситника. За версією агентства, у директора НАБУ може бути конфлікт інтересів, адже його як фізичну особу в суді представляв не приватний адвокат, а начальник юридичного управління НАБУ Ігор Ярчак. У самому ж Бюро стверджують, що конфлікту інтересів у діях Ситника немає, позаяк ця справа відомча, а не приватна.

Сьогодні ж підставою для звільнення є вирок суду про злочин певного посадовця, який набув законної сили. Депутати вирішили фактично прирівняти вирок суду в кримінальній справі у двох інстанціях до рішення суду за результатами розгляду протоколу НАЗК.

Законопроект терміново розглянули на засіданні комітету Верховної Ради з питань регламенту, який рекомендував спікерові включити його до порядку денного вже наступного дня — 7 грудня.

Спрощення процедури звільнення керівників антикорупційних органів дозволило б парламенту звільнити Артема Ситника, не чекаючи на результати аудиту діяльності НАБУ. Перевірка роботи Бюро не може розпочатись, бо Верховна Рада та президент досі не визначили своїх аудиторів.

У відповідь НАБУ зробило офіційну заяву, що розцінює законопроект як спробу знищити антикорупційні органи в Україні:

«Наголошуємо, що в разі ухвалення цього законопроекту, буде завдано нищівного удару незалежності новостворених антикорупційних органів і тих досягнень у боротьбі з корупцією, яких їм удалося досягти, незважаючи на системний опір правлячих еліт».

Зареєстрований народними депутатами законопроект пропонував дати право Раді розглядати питання висловлення недовіри керівництву антикорупційних органів (на фото — голова парламентського Комітету з питань запобігання та протидії корупції Єгор Соболєв (ліворуч) і директор НАБУ Артем Ситник під час засідання комітету, 22 листопада 2017 року) Фото: Володимир Гонтар/УНІАН

Стратегічна помилка

Двоє співрозмовників Громадського в керівництві парламенту та уряду стверджують: Артур Герасимов і Максим Бурбак, які спочатку ініціювали виклик до парламенту силовиків, а потім зареєстрували законопроект «про парламентський контроль», виступали лише провідниками волі вищого керівництва держави. За словами співрозмовників Громадського, цей сценарій народився на засіданні так званої «Стратегічної ради», що відбулася цими вихідними в Адміністрації президента.

На нараді, окрім Петра Порошенка, були присутні лідери «Народного фронту» Олександр Турчинов, Арсеній Яценюк, Арсен Аваков та Андрій Парубій, а також Юрій Луценко, голова АП Ігор Райнін і прем’єр Володимир Гройсман. Президент запропонував законодавчо врегулювати діяльність антикорупційних органів. Яценюк, Аваков, Луценко та Райнін таку ідею підтримали, решта учасників не заперечували. Проти виступив лише Андрій Парубій, який застеріг присутніх, що такий крок може не сподобатися США.

Зрештою вирішили, що зміни до законів про антикорупційні органи зареєструють у співавторстві лідери фракцій БПП та НФ, щоб розділити політичну відповідальність.

Однак гучні заяви Луценка на адресу НАБУ, а згодом і реєстрація законопроекту викликала бурхливу реакцію міжнародних партнерів України. МВФ офіційно попередив керівництво України: якщо вони хочуть продовжити співробітництво з Фондом, то повинні негайно «зупинити атаку на НАБУ та створити Антикорупційний суд».

Водночас Державний департамент США повідомив — у Вашингтоні такі дії вважають «частиною зусиль щодо підриву незалежних антикорупційних інституцій, які допомогли створювати США та інші країни. Вони підривають довіру громадськості і підривають міжнародну підтримку України»

Трохи раніше схожу заяву розповсюдив і Європейський союз.

Ідея законодавчо врегулювати діяльність антикорупційних органів належала не депутатам, а виникла на засіданні так званої «Стратегічної ради» в президента. Але гучні заяви генпрокурора та скандальний проект викликали бурхливу реакцію міжнародних партнерів України (на фото зліва направо — прем'єр-міністр Володимир Гройсман, президент України Петро Порошенко та генеральний прокурор Юрій Луценко, 1 грудня 2017 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL/УНІАН)

Співрозмовник Громадського в керівництві «Народного фронту» розповідає, що після різких заяв міжнародних партнерів учора о 23-й Арсеній Яценюк зустрівся з послом США в Україні Марі Йованович.

«На цій зустрічі були Яценюк, Парубій і Аваков. Після півторагодинної дискусії Яценюк запропонував не включати до порядку денного цей закон», — розповідає співрозмовник Громадського в «Народному фронті».

Після зустрічі з Йованович Яценюк та Аваков синхронно опублікували дописи у Twitter, повідомивши, що підтримують ідею створення в Україні Антикорупційного суду.

Натомість співрозмовники Громадського в команді президента стверджують: уже після зустрічі лідерів НФ з послом США їх до себе викликав Петро Порошенко. Нарада тривала до 3-ї години ранку й за її підсумками законопроект «про парламентський контроль» вирішили з парламенту відкликати.

О 9-й ранку президент приїхав до парламенту й зустрівся з фракцією БПП. У цей час на його сторінці у Facebook з’явився допис із закликом до депутатів нарешті внести до парламенту проект закону про Антикорупційний суд. Про долю законопроекту щодо антикорупційних органів він не згадав.

Тож наразі розгляд у парламенті закону «про парламентський контроль» відкладається. Проте історія попередніх законів, проти яких виступали громадські активісти, та які не підтримували міжнародні організації, як-от «про обов’язковість декларування доходів членами громадських організацій» засвідчили — просто так від подібних спроб влада не відмовляється і згодом може спробувати знову «протягнути» їх через парламент.

Лідер «Народного фронту» Арсеній Яценюк та його колега по партії, міністр внутрішніх справ Арсен Аваков синхронно повідомили в соцмережах, що підтримують ідею створення в Україні Антикорупційного суду (на архівному фото — Яценюк та Аваков під час презентації книжки Арсена Авакова «Ленін з нами?», 7 листопада, 2017 року) Фото: Юлія Бабич/УНІАН