Звільнити Супрун: коли опоненти не можуть, а союзники не хочуть

15 лютого Окружний адміністративний суд Києва має розглянути позов народного депутата від Радикальної партії Ігоря Мосійчука. Він переконаний, що Уляні Супрун бракує компетенції, аби очолювати Міністерство охорони здоров’я. Крім цього, на думку депутата, Супрун перебуває на посаді протиправно, адже виконувачкою обов’язків не можна бути більше одного місяця. А ще вона досі є громадянкою США, що теж йде у розріз із українським законодавством.

Відтак Мосійчук попросив суд заборонити Супрун виконувати обов’язки міністра. Що Окружний адмінсуд Києва і зробив.

Заборона діятиме до 15 лютого, коли суд почне розглядати справу. Поки що Супрун, як пояснили в суді, має повноваження лише заступниці міністра. Уряд уже звернувся до суду з проханням скасувати заборону.

Громадське нагадує, хто та в який спосіб домагався відставки Уляни Супрун, та пояснює, чому не вистачає голосів за призначення її повноцінною міністеркою.

Війна з комітетом

Найбільшими противниками нинішньої очільниці Міністерства охорони здоров’я є більшість членів профільного парламентського комітету. Лише цього року вони двічі висловлювали недовіру Уляні Супрун, однак далі політичних заяв справа не пішла. Бо процедурно парламент ніяк не може звільнити виконувачку обов’язків міністра, адже не призначав її на посаду. Це зробив уряд ще в липні 2016 року, і з того часу вона працює в статусі в.о.

Громадське вже розповідало про останнє рішення комітету і перевіряло, наскільки воно обґрунтоване. Члени комітету звинуватили Уляну Супрун у високій смертності населення, масовому виїзді медиків за кордон, затримці з реформою первинної ланки медицини.

Особливо цікавими є заяви про те, що Міністерство провалило програму вакцинації населення. Адже в наявності є всі вакцини для проведення календарних щеплень, і навіть із певним запасом на випадок інтенсивнішої вакцинації. До того ж, МОЗ веде активну інформаційну кампанію про користь вакцинації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чи є за що звільняти Уляну Супрун?

Фактор Рахункової палати

Ще одна лінія конфлікту — перевірки Міністерства Рахунковою палатою. Півроку тому і члени парламентського комітету, і народні депутати від опозиційних фракцій вимагали відправити у відставку заступника міністра охорони здоров’я Олександра Лінчевського. А разом із ним — і його керівницю Уляну Супрун. Причина — звіт Рахункової палати, яка перевіряла використання грошей за програмою «Лікування за кордоном», та виступ Олександра Лінчевського на закритому засіданні.

Головна претензія контролюючого органу — неефективне витрачання коштів, адже кожен четвертий пацієнт так і не одужує. Саме відповідаючи на претензії Рахункової палати, Лінчевський зробив заяву, через яку проти нього порушили дисциплінарне провадження: «Друзі, колеги! Це рак. Вони всі помруть. Вони всі помруть, без варіантів. І ефективність цієї програми — нуль відсотків. Ті проблеми, тобто ті онкологічні захворювання, які, власне, потребують трансплантації кісткового мозку, закінчуються смертю. Рано чи пізно». СКРІН

Пізніше Міністерство охорони здоров’я заявило, що таким чином Лінчевський хотів пояснити, що в історії з онкохворими, які за програмою їдуть лікуватися за кордон, кожен випадок потрібно розглядати окремо. Бо як таких показників ефективності в цих питаннях бути не може: комусь вдасться продовжити життя на 5 років, а хтось не впорається з навантаженнями на організм і може померти раніше. Тож чи вважати гроші, заплачені за лікування такого пацієнта, витраченими намарне?

Крапку в цій історії поставила дисциплінарна комісія, яка попросила державних експертів проаналізувати, чи були порушення в діях Лінчевського. Висновок — ні, не було.

А вже восени Міністерство охорони здоров’я поставило під сумнів законність аудиту Рахункової палати, яка запланувала перевірити, наскільки ефективно МОЗ витрачало кошти державного бюджету за 2017-2018 роки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Перший етап медичної реформи завершується. Гроші йдуть за пацієнтами в стаціонари

Гра політиків

Найпослідовнішим у своїй критиці Уляни Супрун є Олег Ляшко, який, як не парадоксально, голосував за базовий реформаторський закон — про фінансові гарантії надання медичних послуг. Головна хвиля критики припала саме на червень, коли виник скандал із Лінчевським. Тоді «радикали» навіть приходили на засідання уряду, вимагаючи відставки керівництва МОЗ.

У Міністерстві таку активність пояснюють скандалом, який виник після того, як НАБУ відкрило справу проти помічника Олега Ляшка Олександра Богачова. Він начебто пропонував Уляні Супрун квартиру в обмін на сприяння в закупівлі дорогого медичного обладнання для лікарні в місті Вишневе, яке є фактично передмістям столиці.

Зараз же саме народний депутат від «Радикальної партії» Ляшка Ігор Мосійчук звернувся з позовом до Окружного адміністративного суду Києва, який заборонив Супрун обіймати посаду виконувачки обов’язків міністра.

Відставки Супрун домагалася й лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко. На початку червня вона на погоджувальній раді керівників фракцій згадала скандал із Олександром Лінчевським, звинуватила МОЗ у корупційній закупівлі ліків та випробовуванні на українцях експериментальних ліків. «Уся країна криком кричить, а тут – тихе болото», — такий діагноз медичній реформі поставила Тимошенко.

Чому Супрун досі не міністерка

Уляна Супрун очолила міністерство першого серпня 2016 року, на десятий день після свого призначення заступницею міністра. Щоправда міністра на той момент не було — обов'язки після відставки Квіташвілі виконував його заступник Віктор Шафранський.

І хоча Уляну Супрун підтримували і, як бачимо з останніх заяв, досі підтримують і президент Петро Порошенко, і прем'єр-міністр Володимир Гройсман, проте жоден з них не доклав особливих зусиль, щоб подати її кандидатуру та знайти необхідні голоси для затвердження міністром.

Чисто математично голосів БПП і Народного Фронту при підтримці Самопомочі та частини позафракційних депутатів має вистачити, на практиці 226 голосів можна не назбирати, про що заявляв віце-прем'єр-міністр Павло Розенко.

Експертка Центру протидії корупції Анастасія Красносільська пояснює, чому, попри успіхи Уляни Супрун у реформуванні медицини, частина депутатів ніколи не проголосує за неї як міністра:

«Серед нардепів достатньо лобістів фармбізнесу або тих, хто безпосередньо заробляв на корумпованих закупівлях. І ці депутати не хочуть призначати пані Супрун міністром. Наприклад, до старту міжнародних закупівель 2014 року 95% всіх грошей, витрачених державою на лікування онкохворих, виграли шість компаній, чотири з яких належать до орбіти однієї людини — Петра Багрія, якого пов'язують із нардепом Олегом Мусієм», — розповіла експертка Громадському.

Сам Олег Мусій зв’язок з представниками фармбізнесу заперечує і заявив, що не голосуватиме за кандидатуру міністра, оскільки він опозиційний депутат і принципово не голосує за жодне кадрове питання.