Протести в Грузії та «двійник російського закону». Чому у Тбілісі загострилося протистояння влади й опозиції

1 травня грузинський парламент схвалив цей законопроєкт у другому читанні. Попереду ще фінальне голосування, але в успішному для влади результаті сумнівів обмаль.

Хоча президентка країни Саломе Зурабішвілі пообіцяла накласти вето на закон, якщо депутати підтримують його у третьому читанні, у владної коаліції вистачить голосів, аби це вето подолати.Відразу ж після голосування у столиці Грузії знову спалахнули протести. А втім, у владі переконані, що це рішення вчасне — через 5 місяців у країні відбудуться парламентські вибори. 

«Зробити правильний крок у потрібний час — головне мистецтво політики», — виголосив на мітингу у Тбілісі Бідзіна Іванішвілі, засновник «Грузинської мрії».

Іванішвілі — колишній прем’єр і відомий проросійський олігарх, найбагатша людина у Грузії. Його називають одноосібним правителем країни та порівнюють із «царем», хоч формально він не обіймає жодної керівної посади.

На свого роду «антимайдані» — мітингу, організованому «Грузинською мрією» у відповідь опозиційним протестам, — Іванішвілі пояснював: минулого року «закон про іноагентів» відкликали через занепокоєння «ошуканих опозицією співгромадян» та турботу про політичну стабільність країни.

Тепер же ситуація радикально інша, а час для просування закону «обрано ідеально»: опозиціонери на вуличних протестах розтратять енергію, яку мали накопичити до осінніх виборів, й «ослаблена агентура» виснажиться.

«Агентурою» у скандальному законопроєкті називають усі засоби масової інформації та неурядові організації, що отримують понад 20% фінансування з-за кордону. Тобто — абсолютна більшість неурядових організацій (НУО). Їх у країні настільки багато, що практично немає жодного населеного пункту, де б ті чи ті громадські проєкти не були реалізовані коштом іноземних грантів, — пише «Настоящее Время».

Згідно із законопроєктом про «прозорість іноземного впливу», такі організації мають реєструватися та заповнювати публічну річну фінансову декларацію. Якщо ж вони не виконають цю умову — платитимуть штраф. Міністерство юстиції зможе в будь-який час проводити моніторинг організації та витребувати необхідну інформацію, серед якої і персональні дані.

По суті, все, що змінилось у законопроєкті з минулого року, це термін, яким називатимуть зареєстровані організації, — з «іноагентів» їх переназвали «організаціями, які проводять інтереси іноземної сили», або «провідниками».

Опозиція, правозахисники й інші противники цього законопроєкту наголошують, що він спрямований на переслідування «неугодних» та нагадує російський закон про «іноагентів», яким кремль ще з 2012 року закручував гайки щодо свободи слова у країні. У цьому законопроєкті також бачать підтвердження розвороту курсу країни від вступу в ЄС та НАТО до «північного боку» — зближення з росією.

У «Грузинській мрії» ці закиди заперечують та натомість звинувачують критиків у тому, що вони не хочуть, аби суспільство мало доступ до інформації про іноземні інвестиції у Грузії та «чорні гроші». 

Партія влади сподівається схвалити цей закон уже в середині травня — попри те, що з квітня протести проти законопроєкту спалахнули з новою силою. На вулицях відбувалися сутички між мітингувальниками та спецпризначенцями, а в парламенті — між опозицією та провладною партією. За різними оцінками, на вулиці Грузії виходили близько 100 тисяч людей.

Міністерство внутрішніх справ Грузії заявило, що мирна акція «вийшла за межі» закону й набула насильницького характеру, через що проти її учасників спецпідрозділи поліції застосовували газ, водомети, а також — гумові кулі (останнє МВС заперечує).

Із засудженням розгону акції виступили президентка Грузії Саломе Зурабішвілі, грузинський омбудсмен та міжнародні партнери країни. Під час сутичок протягом декількох днів постраждали десяток журналістів та операторів, до крові побили голову опозиційного «Єдиного національного руху» Левана Хабеішвілі. 

Кадри з колоною чорних шоломів із щитами навпроти протестувальників на вулицях Тбілісі облетіли всі світові медіа. А вже зранку наступного дня грузинський парламент продовжив розгляд законопроєкту.

«Грузинська мрія», схоже, націлена цього разу довести справу до кінця. Під час розгляду законопроєкту в юридичному комітеті парламенту під різними приводами вигнали майже півтора десятка опозиціонерів. У відповідь опозиційні сили закликають максимально мобілізуватися та виходити на нові, ще більш масштабні мітинги.

Обидві сторони розуміють, що ці події прямо вплинуть і на майбутні вибори: опозиція сподівається, що учасники акцій протесту не підтримають Іванішвілі та його партію. Сам же засновник «Грузинської мрії» вже пообіцяв «відповідальність» для найбільшої опозиційної партії — «Єдиний національний рух» — уже після виборів.