Пекін змушує владу Гонконгу ухвалити закон про екстрадицію всупереч протестам — Reuters
Китайський уряд змушує очільницю адміністрації Гонконгу Керрі Лем продовжувати працювати над законопроектом про екстрадицію, що викликав наймасштабніші акції протесту з моменту переходу особливого адміністративного району від британського до китайського правління в 1997 році.
Про це Reuters повідомили три джерела, знайомі з ходом переговорів.
Лем на початку серпня доповідала про заворушення в Гонконгу китайській владі і назвала п'ять вимог, які висувають учасники акцій протестів. Серед них — відкликання законопроекту про екстрадицію, незалежне розслідування обставин акцій протесту, демократичні вибори; виключення терміну «бунт» при описі акцій і зняття звинувачень із заарештованих учасників демонстрацій.
В адміністрації Гонконгу порахували, що задоволення перших двох вимог заспокоїть учасників протесту. Однак Пекін наполягає на тому, щоб влада не виконували жодної із них, і закликає Лем діяти із протестувальниками більш рішуче і жорстко.
У липні Лем, звертаючись до городян, назвала закон «мертвим», а спробу його прийняття — провальною. Однак вона не сказала прямо, чи буде продовжена робота над ним.
Протести у Гонконзі тривають уже третій місяць. Вони почалися як реакція на законопроект про екстрадицію, що дозволив би екстрадувати підозрюваних до материкового Китаю.
Перша акція відбулася 9 червня 2019 року. Вона стала найбільшою демонстрацією з моменту переходу Гонконгу від британського до китайського правління в 1997 році в межах угоди «одна країна, дві системи». Ця угода гарантує особливу автономію, включаючи свободу зібрань, свободу преси й незалежну судову систему.
«Громадянський фронт за права людини», який організував акцію, заявив про понад 1,3 мільйона учасників. Також демонстранти перекрили дві ключові траси у регіоні.
Відтоді демонстрації та зіткнення активістів із правоохоронцями в Особливому адміністративному районі Гонконг не вщухають, і навіть коли законопроект відклали на невизначений термін, люди продовжили виходити на вулиці з вимогами демократичних реформ.