«Розминка» президента: що встиг Зеленський за перші 100 днів
За перші 100 днів президентства Володимир Зеленський привів у владу нових людей, однак не зміг виконати те, що виглядало «швидким» рішенням упродовж передвиборчої кампанії.
Вікно можливостей
Найбільшим досягненням Зеленського за 100 днів на посаді стала перемога «Слуги народу» на парламентських виборах. Попередній склад Ради президент розпустив в день інавгурації. Конституційний суд легітимізував це рішення, хоча його юридична чистота викликала сумніви у опонентів Зеленського. Українці дії президента також підтримали — партія «Слуга народу» провела у нову Раду 253 народних депутатів.
Перша за всю історію незалежності монобільшість у парламенті відкрила президенту шлях до контролю над виконавчою владою — урядом, а також над правоохоронними органами, керівників яких призначає парламент — МВС, СБУ та Генпрокуратурою.
Отримавши повноту влади, президент матиме повний контроль над ситуацією в країні, адже його фракція пропонуватиме людей на міністерські посади, а сам Зеленський – на посади очільників силового блоку.
Президент вже лякає місцевих чиновників Іваном Бакановим, який тимчасово керує СБУ. Ілюстрація цього — конфлікт президента із секретарем Бориспільської міськради Ярославом Годунком. Після словесних суперечок Зеленський вигнав чиновника із зали, а в супровід сказав, що «подзвонить Баканову за цього чорта».
Саме СБУ під новим керівництвом продовжує займатись перевірками діяльності бізнесу. Поки Зеленський анонсує позбавлення СБУ функцій розслідувати економічні злочини, спецслужба відкрила провадження проти найбільшого металургійного заводу країни – «АрселорМіттал Кривий Ріг» (колишня «Криворіжсталь») за статтею «екоцид».
Бізнес традиційно не наважився на протистояння з силовиками. «АрселорМіттал» погодився інвестувати 1,8 мільярда доларів у модернізацію підприємства, що скоротить кількість викидів у атмосферу на 50-55%. СБУ – «розморозила» рахунки компанії. Від арешту підприємство втратило 150 мільйонів доларів.
Місцевих чиновників Зеленський не тільки лякав, але й міняв. Президент звільнив 22 з 24 очільників обласних державних адміністрацій. Поки що постійну заміну їм Зеленський призначив лише у половині з цих регіонів. Рештою керують тимчасові виконувачі обов'язків.
З кадрів часів Петра Порошенка залишились двоє — голова Харківської ОДА Юлія Світлична та голова Київської міської держадміністрації Віталій Кличко. Останній отримав цю посаду автоматично як обраний міський голова столиці. Голова Офісу президента Андрій Богдан — головний «кадровик» команди Зеленського — хоче роз’єднати дві посади Кличка та призначити нового голову КМДА. Але поки що старий склад Кабінету міністрів відмовляється погоджувати таке рішення, а сам Кличко заявив, що буде відстоювати право суміщати посади у столиці.
Андрій Богдан вже продемонстрував непогану обізнаність у нюансах законодавства. Під час Революції гідності він працював заступником міністра Кабміна Миколи Азарова і тому підпадав під дію закону про люстрації. Ця обставина не зупинила Зеленського, і той призначив Богдана головою Адміністрації президента. Богдан, в свою чергу, реорганізував Адміністрацію президента у Офіс. У статусі керівника цього органу, на переконання Богдана, він не є чиновником, тож формально не порушує закон. Водночас працівники Офісу як не держслужбовці і далі зможуть отримувати вищі зарплати — за рахунок фінансування від фондів ЄС.
Головна обіцянка
Монобільшість у Раді — єдина success story Зеленського. Поки що президенту не вдалось реалізувати хоча б одну з обіцянок, які він намагався виконати за перші сто днів. Зеленський все ще працює у будівлі на вулиці Банковій, яку планував перетворити на музей, а свій офіс відкрити в іншій сучасній будівлі. Невирішеними залишаються і решта важливих задач.
Ще в статусі кандидата у президенти Володимир Зеленський пообіцяв зробити все можливе, щоб звільнити 24-ох українських моряків, яких Росія захопила восени минулого року в Керченській протоці. За рішенням Міжнародного трибуналу з морського права, їх мають звільнити без жодних умов.
В червні Зеленський вважав це одним з «нескладних, дуже термінових» кроків, які можна зробити «найближчим часом», але вже третій місяць це рішення в РФ не виконують.
Про українських полонених Зеленський постійно згадує під час зустрічей із закордонними лідерами. Переконати звільнити моряків він намагався і самого президента РФ Володимира Путіна у телефонній розмові. Цю ж тактику він використовував і після загострень на Донбасі. Поки прямі перемовини з Путіним результатів не принесли.
Впродовж ста днів на посаді президент Зеленський підкреслював, що він готовий співпрацювати із західними партнерами для втілення гуманітарних проектів на тимчасово окупованих територіях.
Однією з обіцянок Зеленського було виконання Мінських домовленостей. Для цього президент перезапустив роботу трьохсторонньої контактної групи (ТКГ), до якої залучені представники України, ОБСЄ, а також самопроголошених республік. Домовленість про припинення вогню, яке мало початись 21 липня, порушили майже одразу.
Проте Мінський процес розморозив питання обміну полоненими. Минулого тижня з'явилась інформація, що Росія і Україна домовились про обмін полоненими за формулою 33 на 33, а п’ятьох українських політв’язнів перевели у московське СІЗО «Лефортово». За інформацією джерела російського агентства «Інтерфакс», їх готують до обміну. В Офісі президента процес обміну не коментують.
Щоб підтвердити серйозність своїх намірів забезпечити мир на Донбасі, в Офісі президента анонсують зміну підходу до гуманітарної політики. Заступник голови Офісу Юрій Костюк в інтерв’ю Громадському анонсував створення державного російськомовного телеканалу, який має допомогти українській владі донести свою позицію до мешканців окупованих територій та росіян. Крім того, у планах Зекоманди — об’єднати Міністерства культури, інформаційної політики а також молоді та спорту в одне Міністерство гуманітарної політики.
Поки що єдиний суттєвий прогрес «Мінську» — розведення військ у Станиці Луганській. Про нього домовилися 5 червня. Саме розведення мало початись з 10 червня. Але лише з 19 червня почався безперервний режим тиші на цій ділянці. І він вперше тривав 7 діб.
Зеленський пообіцяв після розведення військ відбудувати міст у Станиці Луганській за місяць. Його підірвали під час боїв ще у 2014 році. Але бойовики затримують демонтаж фортифікаційних споруд, і розпочати відновлення мосту поки що неможливо.
Для врегулювання конфлікту на Донбасі Зеленський пообіцяв перезапустити і «нормандський формат». Лідери Франції та Німеччини підтримали українського президента. Зокрема, канцлерка Меркель переконана, що зустріч лідерів держав «нормандської четвірки» має відбутися якнайшвидше у Парижі.
Практична дипломатія
За перші місяці президентства Зеленського міжнародна спільнота принаймні двічі намагалась повернути Росію з політичної ізоляції. І в одному випадку це вдалося.
Вже після першого місяця на посаді Володимиру Зеленському довелося виправдовуватися через повернення російської делегації до ПАРЄ. Тоді Зеленський наголошував на тому, що на момент його зустрічей із лідерами Франції та Німеччини питання повернення РФ вже було вирішено, а отже його дипломатичні зусилля виявилися марними: «Намагався переконати пана Макрона та пані Меркель, що повернення російської делегації до ПАРЄ можливе лише після того, як Росія виконає принципові вимоги Асамблеї. Шкода, що наші європейські партнери нас не почули та вчинили інакше».
У випадку з поверненням Росії до «великої сімки» на заваді стали Велика Британія та Німеччина, а згодом і Канада.
Йдеться про домовленність Дональда Трампа та Емануеля Макрона запросити Росію на наступний саміт G7 у 2020 році. Президент США досі вважає, що це можливо, однак на цьогорічному саміті у Франції все ж вирішили, що повертати Росію у неофіційний клуб G7 зарано.
Зеленський заявив, що повернення Росії до «великої сімки» можливе лише за умови повернення анексованого Криму, припинення війни на Донбасі та звільнення українських політв’язнів і моряків.
Щодо ж відносин із США, ключовим союзником України у питанні безпеки, то тут у нового президента у перші місяці почались проблеми.
Рудольф Джуліані, особистий адвокат Дональда Трампа, нещодавно зустрівся з помічником Зеленського Андрієм Єрмаком. За інформацією газети New York Times, під час зустрічі Джуліані «наполегливо закликав» Єрмака розслідувати можливий конфлікт інтересів Джо Байдена, коли він був на посаді віцепрезидента США, а його син Хантер працював у раді директорів компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському.
Зараз Байден-старший — один з головних опонентів Трампа на президентських виборах 2020 року. Аби зберегти хороші відносини із обома партіями США, Володимиру Зеленському необхідно проявити дипломатичну гнучкість.
На думку Сергія Корсунського, голови дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка, Зеленському слід триматися нейтралітету і не «дати втягнути себе у цю пастку» американських внутрішньополітичних чвар. «Тонкість цієї ситуації у тому і полягає, що нам не треба ніяким чином втручатися у ці речі, нам не треба покладатися на персоналії, на те, хто переможе: республіканець чи демократ», — сказав Корсунський у коментарі Громадському.
Перші сто днів Зеленського, по суті, стали розминкою нового президента перед отриманням всієї повноти влади — друга «сотня» розпочнеться першим засіданням нового складу Верховної Ради. Депутати від «Слуги народу» обіцяють не затягувати з формуванням уряду. З формальної точки зору, у Зеленського не залишиться жодних перепон, щоб виконати решту пунктів своєї передвиборчих обіцянок. А саме: провести економічні реформи, подолати корупцію та, звісно, досягти миру.