Що зробив уряд під керівництвом Гончарука?

Верховна Рада України проголосувала за відставку прем'єр-міністра Олексія Гончарука. Це рішення означає автоматичну відставку й інших міністрів. Вони залишаться на посадах виконувачів обов'язків до того, як парламент не обере нового прем'єра. Уряд Гончарука пропрацював 6 місяців. hromadske аналізує, що було зроблено за час роботи Кабміну Гончарука.

Кадри

Уряд провів через парламент закон, який спрощує процеси звільнення держслужбовців, що дозволило у відносно стислі терміни оновити керівництво багатьох українських відомств. Так, Кабмін розпочав «кадрові чистки». Зокрема, оголосили конкурси на керівників Укравтодору, Держгеокадастру, Держгеонадр, Держлісагентства та інших установ.

Бюджет

Гончарука обрали прем'єр-міністром 29 серпня 2019 року у розпал підготовки бюджету. За законом, уряд має подати на розгляд Верховної Ради законопроєкт про державний бюджет на наступний рік до 15 вересня. Тобто, в урядовців було лише 2 тижні, аби підготувати документ. Упоратися допомогло те, що міністерка фінансів — Оксана Маркарова — залишилася на своїй посаді з попереднього уряду, тому бюджет до першого читання готували на основі розрахунків Кабміну Володимира Гройсмана.

До другого читання в уряді оновили макроекономічний прогноз, зокрема щодо курсу валют. Також в оновленому бюджеті передбачили низку законодавчих ініціатив: легалізацію видобутку бурштину, грального бізнесу, запровадження ринку землі тощо. Тому кінцевий варіант бюджету досить суттєво відрізнявся від початкового.

МВФ

На початок роботи уряду Гончарука припали також переговори з Міжнародним валютним фондом, адже попередня програма МВФ закінчується у січні 2020 року. Переговори про нову розпочали майже одразу після призначення нового уряду.

Місія МВФ приїжджала в Україну 2 рази. За підсумками цих візитів директорка-розпорядниця фонду повідомила про принципову згоду надати Україні новий кредит на 5,5 мільярда доларів терміном на 3 роки. Однак остаточне рішення ще має схвалити рада директорів МВФ.

Цього досі не сталося, оскільки Фонд висунув низку попередніх вимог до України, серед яких ухвалення закону про землю, завершення реформи податкової та митної служб, а також ухвалення закону, який не допустить повернення націоналізованого ПриватБанку колишнім власникам.

Газ

У 2019 році закінчився 10-річний контракт на транзит газу з Росією. Переговори про новий тривали з 2018 року, однак на час затвердження уряду Гончарука, ці переговори були безуспішними. Формальною підставою того, чому Росія не погоджувалась на новий договір, було те, що в Україні не провели реформу ринку газу, зокрема розділення Нафтогазу та виокремлення з нього газотранспортної системи України (анбандлінг). Попередній уряд цю реформу гальмував: відповідний закон про відокремлення ГТС ухвалили лише восени 2019 року, за 2 місяці до закінчення контракту з Газпромом.

Восени 2019 року новий уряд почав активні переговори з Газпромом про транзит. Після кількох раундів, 20 грудня повідомили про досягнення домовленості. За добу до закінчення угоди про транзит газу, Україна та Росія підписали новий контракт на транзит, а також низку інших домовленостей. Серед них, зокрема, відмова Нафтогазу та Газпрому від судових спорів одне проти одного, виплата Газпромом 2,9 мільярда доларів компенсації за рішенням арбітражів та пробачення Україною 7,4 мільярда доларів штрафу за порушення Газпромом антимонопольного законодавства.

Незалежну журналістику створюєте ви! Підтримуйте hromadske на Спільнокошті будь-якою сумою.

Приватизація, земля та реформи

Новий уряд за час свого 4-місячного правління встиг передати на приватизацію близько 500 державних підприємств. Їх мають продати у 2020 році.Також в уряді затвердили стратегію реформи Укрзалізниці, в межах якої компанію розділять на 3 частини з можливістю часткової приватизації.

Частково планують передати у приватну власність Нафтогаз та газотранспортну систему, залишивши контроль за державою.

Водночас уряд Гончарука критикують за низку контроверсійних реформ, які не підтримують більшість українців. Зокрема, запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення. Наразі в Україні діє заборона на продаж такої землі.

Згідно з опитуваннями, 59% українців не підтримують скасування мораторію на продаж землі. За запровадження ринку землі виступає 22% українців.

Це не завадило уряду внести до парламенту законопроєкт про запровадження ринку сільгоспземель та передбачити у ньому дозвіл на купівлю землі іноземцями. Таке рішення викликало хвилю критики та масові протести аграріїв та низки політичних партій. Після цього депутати подали до Ради аналогічний законопроект, а президент Зеленський заявив, що дозвіл на продаж землі іноземцям буде лише після того, як за це проголосують українці на референдумі. Наразі законопроєкт про ринок землі готується до другого читання у парламенті.

Також, згідно з опитуванням КМІС, більшість українців не підтримують легалізацію грального бізнесу, яку також намагався провести уряд. Відповідний законопроєкт у першому читанні Рада підтримала 16 січня з другої спроби. Після провалу під час пів уряді «оголосили війну» нелегальним гральним закладам, ухваливши зміни до урядових постанов, які усувають лазівку, якою користувався гральний бізнес, прикриваючись «державною лотереєю».