Столичні вартові. Що таке «Муніципальна охорона» Києва та чому нею зацікавилась СБУ
Патрулювання вулиць, охорона комунальних підприємств, закриття «наливайок». Для мешканців столиці вже звично щодня бачити чоловіків у коричневій формі із шевронами «Муніципальна охорона» та «Муніципальна варта». Це не поліція, але й не звичайні громадяни. Вони мають свої статути, форму, транспорт, зброю та мільйонне фінансування з міського бюджету.
Хтось дякує їм за роботу, дехто — критикує, дехто сприймає за правоохоронців. А нещодавно Служба безпеки України провела обшуки на одній із їхніх баз.
Що ж це за структури, кому підпорядковані, який у них статус і які питання є до них у правоохоронців — читайте в нашому матеріалі.
Табір під Києвом
«Висловлюємо захоплення навичками Служби безпеки України у зйомках постановної реклами на території дитячого табору під Києвом. Спеціальні підрозділи СБУ постійно тренуються на вказаній території, зокрема з нашими підрозділами. Вважатимемо сьогоднішній день також тренуванням», — так прокоментували в «Муніципальній варті» обшуки СБУ від 18 червня.
У Службі безпеки ж заявили, що відкрили кримінальне провадження за статтею «незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» і вирішують, чи вручати комусь підозру.
Як вважають у СБУ, представники «Муніципальної варти» організували на території колишнього дитячого табору незаконний полігон та проводили там стрільби з використанням незареєстрованої вогнепальної зброї. Окрім того, за даними правоохоронців, «муніципали» незаконно вивозили із зони бойових дій боєприпаси. Під час обшуків правоохоронці вилучили гранатомет, корпуси гранат, набої, мисливську нарізну зброю, тротил.
Керівник «Муніципальної варти» Ігор Марі нам у коментарі зазначив, що вся вилучена стрілецька зброя зареєстрована, а територію табору вони охороняють та намагаються облаштувати.
«Зброя, яку вилучили — моя, зареєстрована. І хлопці, які її вилучали, з трохи винуватими обличчями казали, що от треба щось вилучити, але потім можна забрати у прокурора»,— розповів нам Ігор Марі.
«Це навіть не база наша. Це закинутий дитячий табір, у якому 30 років ніхто нічого не робив. А десь з 2000 року там усе вирізали, вирубували, розкрадали. Наразі лише намагаємося зробити там щось більш-менш нормальне. Ще навіть електрику не провели», — додав він.
Колишній дитячий табір розташований за кілька десятків кілометрів від Києва. Тут на воротах висить табличка — Комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Це не зовсім те, що і «Муніципальна варта», і далі ми детальніше пояснимо, чому.
На табличці також зазначено, що це тренувально-оздоровчий комплекс. Але він, за словами представника підприємства Євгена Тилка, який показав нам територію, поки лише у планах, оскільки для цього потрібне чимале фінансування.
Про день обшуків Євген розповів нам детальніше.
«Прийшли о 8:00 ранку, позбивали камери спостереження, провели обшук. Забрали пластикові іграшкові пістолети, пневматичні пістолети, з нової форми (нібито “Муніципальної варти” — ред.) витягли стріляну трубу від гранатомета, два корпуси гранат без запалів і дві тротилові шашки. Знайшли не в цій будівлі, де ми перебуваємо, а в якійсь з інших. Чиє воно? Нехай це слідство встановить. Найцікавіше, що співробітники СБУ, які проводили обшуки, чітко знали, в яку будівлю треба йти», — розповів він.
Євген Тилко додав, що ще у 2014 році на території закинутого табору тренувалися бійці батальйону Батальйон «Гарпун» створений 15 вересня 2014 року в структурі Головного управління МВС України у Київській області. Згодом увійшов до складу полку особливого призначення «Миротворець»МВС «Гарпун», а зараз нібито на тренування приїздять Корпус оперативно-раптової дії, спеціальний підрозділ НацполіціїКОРДівці та СБУ. Також він показав нам так зване стрільбище, але запевнив, що вони тут не стріляють, а лише відпрацьовують навички поводження зі зброєю.
За кілька днів до обшуків «муніципали» публікували фото зі стрілецьких тренувань. Місце схоже на те, яке нам продемонстрували. У коментарях на закиди про незаконні стрільби вони відповідали, що це зареєстрована зброя і жодних порушень немає.
Ігор Марі пов’язав слідчі дії з політичним тиском на міського голову Віталія Кличка.
«Просто так оббріхувати людей на догоду політичній кон'юктурі — це ницо, тупо і взагалі не по-людськи. Ми надто довго до цього йшли, щоб зараз усе зіпсувати чимось незаконним. Нагод, щоб зробити таку напіворганізацію, де всі багаті, але ні честі, ні гідності, у нас було мільярд. Але у нас мета інша — нам із Йдеться про ПТСР — посттравматичний стресовий розлад, на який страждають багато ветеранів бойових дій“комплексом захисника” треба щось робити. Тут питання навіть не в заробітку», — каже Ігор Марі.
На захист «Муніципальної варти» виступила Асоціація підприємців-ветеранів АТО, яка закликала ветеранську спільноту і суспільство «дати відсіч спробам дискредитації захисників України»:
«Це підприємство істинно можна вважати ветеранським. І нам дуже прикро і дивно читати про вилучену СБУ законну, зареєстровану зброю, корпуси від гранат, пустий тубус від гранатомета та тротил, загорнутий у новеньку мунвартівську форму. Складається враження, що завданням було створення брудної картинки для удару по іміджу ветеранів та підприємстві, що консолідує захисників України, соціалізує їх у суспільство».
Директор департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук назвав обшуки «інсценуванням».
«Якщо очікували силовий спротив, чому на територію заходить оператор, який фільмує цей процес, і далі вже на камеру — силові підрозділи нібито для штурму цього табору? Були знайдені два пневматичні пістолети, які є у вільному продажі, і два макети пістолетів, які використовують тільки у тренувальних цілях. Перше, що зробили силовики, — вивели з ладу всі камери спостереження. Для чого? Щоб зайти на склад, взяти форму “муніципалів”, розкласти її та зробити “гарні фото”», — сказав Ткачук.
Що це за формування і до чого тут Кличко?
«Муніципали» фактично мають подвійний статус.
У 2017 році при КМДА було створене комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Міський голова Віталій Кличко тоді наголошував, що, по-перше, це дасть змогу скоротити витрати на охорону комунальних підприємств, оскільки приватні охоронні фірми — це дорого. По-друге, це допоможе створити робочі місця для ветеранів війни на Донбасі.
До складу комунального підприємства наразі входять 486 людей, із них близько 440 саме охоронців. Основною метою підприємства, відповідно до статуту, є охорона майна територіальної громади міста Києва, юридичних та фізичних осіб, а також інша діяльність, спрямована на одержання прибутку.
Громадське формування «Муніципальна варта» створене на базі Київської міської спілки ветеранів АТО. Згідно зі статутом, його члени мають право патрулювати вулиці Києва, але разом із поліцейськими. Вони також можуть надавати невідкладну допомогу потерпілим і брати участь у рятуванні людей, майна, підтриманні громадського порядку.
У складі формування 992 людини. «Усі представники КП є членами формування, але не всі представники формування — у КП», — пояснив нам Євген Тилко.
Очолює обидві структури ветеран війни на Донбасі Ігор Марі.
Перевагою такого подвійного статусу є те, що КП дозволяє отримувати гроші за послуги, тоді як громадському формуванню заборонено займатися підприємницькою або іншою діяльністю для одержання прибутку. А втім, статус громадського формування дає можливість представникам мати зброю, що стріляє гумовими кулями.
«Повертались із фронту люди, які не хотіли працювати в поліції через певну упередженість. Вони об'єднувались у якісь організації, і це треба було легалізувати. Наразі це легалізували створенням “Муніципальної варти”. Але ця робота мала б якось винагороджуватися, а формат громадського об’єднання не зовсім передбачає зайнятість як таку. Тому створили комунальне підприємство, яке надає послуги охорони громадського порядку. Але чому саме “Муніципальна охорона” має надавати ці послуги? Чому не інша структура? Оптимально було б замовляти такі послуги через “Прозорро” й обирати найнижчу ціну», — каже координатор моніторингових кампаній Асоціації українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів (УМДПЛ) Сергій Перникоза.
Раніше члени Антимонопольного комітету вказували на те, що КП одночасно отримує бюджетні кошти й надає послуги місту. Це, на їхню думку, надає «Муніципальній охороні» переваги над конкурентами, які не мають такого фінансування.
«У відповіді комітету вони зазначили перелік послуг і те, що працюють для громади. Але, знову ж таки, чому ці послуги не замовляли на аукціоні — незрозуміло», — додає Перникоза.
Також у 2018 році проти монополії «муніципалів» на охорону громадського порядку висловлювалась і комісія Київради.
«Громадські формування можуть мати зброю, що стріляє гумовими кулями. Тому дуже зручно під комунальними підприємствами наробити громадських формувань. І цим користуються не дуже порядні представники місцевої влади», — пояснює експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Водночас самі «муніципали» не вбачають жодних порушень у такій структурі.
«У нас поки немає муніципальної поліції — то ми намагаємось вигадувати велосипед, як-то кажуть. Громадське формування не може бути прибутковим. Це законно бути у КП, отримувати зарплату і бути членом громадського формування», — вважає Ігор Марі.
Андрій Черноусов каже, що погляду економії місту справді вигідно мати такі КП, але в такому разі це треба врегулювати законодавчо.
☺Тоді ми маємо прирівняти ці муніципальні структури до охоронних компаній та ліцензувати їхню діяльність. Це один шлях. Інший — це виписати на рівні закону, що муніципалітет має право створювати власні охоронні агенції. Але в будь-якому разі така їхня діяльність має ліцензуватися через МВС», — пояснює Черноусов.
Департамент муніципальної безпеки КМДА на запит hromadske повідомив, що впродовж 2017-2021 років КП «Муніципальна охорона» отримало з бюджету близько 415 мільйонів гривень. Кошти, як кажуть у департаменті, були спрямовані на охорону майна комунальної власності Києва, близько 90% — на зарплати, а також частина — на закупівлю форми та спецзасобів.
Також нам надали перелік усіх об’єктів, які охороняло КП. Переважно це фонтани, парки, лікарні, спеціалізовані школи, дитячі садки, бібліотеки.
Крім того, за інформацією реєстру Youcontrol, упродовж трьох років «Муніципальна охорона» отримала 1 мільйон 200 тисяч гривень заробітку через державні тендери.
А ще в реєстрі зазначено, що в розпорядженні КП є 23 автомобілі — для групи швидкого реагування.
Громадське формування своєю чергою отримало впродовж 2018-2021 років близько 68 мільйонів гривень.У КМДА нам пояснили, що кошти виділялись у межах міської цільової програми «Безпечна столиця». У відомстві зазначили, що кошти йдуть на закупівлю форми, спецзасобів, зарплату адміністрації, а також — на паливо. Оскільки «Муніципальна варта» не має службових автомобілів, то здійснює патрулювання на власних, але отримує за паливо компенсацію.
Водночас закон, який врегулював би статус подібних муніципальних варт і охорон, досі не ухвалений парламентом. Відповідно ж до статуту територіальної громади Києва, порядок у місті забезпечують лише правоохоронці.
«Право на застосування сили має тільки поліція. Якщо будь-яка муніципальна варта порушує закон, виходить за межі дозволеного і починає дублювати функції поліції, ми реагуватимемо достатньо жорстко», — заявляв голова Нацполіції Ігор Клименко.
Хто вони?
За інформацією Департаменту муніципальної безпеки КМДА, серед 486 працівників КП «Муніципальна охорона» 249 мають статус учасника бойових дій, а ще 86 — очікують на такий.
Ігор Марі, крім«Муніципальної варти» та «Муніципальної охорони», очолює Київську міську спілку ветеранів АТО і Київський міський центр допомоги учасникам АТО. Є ветераном війни на Донбасі, має позивний «Маріо».
Балотувався в депутати Київради від партії «Удар» Віталія Кличка. Разом із ним балотувався і нинішній представник «Муніципальної охорони» Володимир Сергієвський, теж ветеран війни на сході України.
Серед «муніципалів» також є і члени праворадикальної організації С14 та колишні добровольці батальйону «Гарпун» Сергій Бондар, Маркіян Яциняк, Володимир Карась. А також ветерани війни на Донбасі Олексій Хоган, Леонід Скуз, Олексій Дуденко. Часто на акціях та маршах вони фотографувались із прапором Руху ветеранів України. Ігор Марі нам у коментарі зазначив, що раніше всі «муніципали» входили до Ради ветеранів при КМДА, але за його проханням міський голова розпустив цей дорадчий орган.
Інші справи
За роки існування «муніципали» встигли засвітитися в кількох кримінальних справах та гучних історіях.
У квітні 2018 року вони спільно з праворадикалами із С14 розігнали табір ромів на Лисій горі та спалили їхні намети. Надалі муніципалів звинувачували у побитті ромів на київському вокзалі, хоча представники формування це заперечували. Але відео з рейдів вокзалами та про «війну з ромами» періодично публікували у Фейсбуці.
У червні 2019 року Муніципальна варта засвітилась у скандалі навколо кінотеатру «Київ». Тоді у департаменті комунальної власності Києва заявили, що Культурний центр «Кінотеатр “Київ”» попередили про припинення оренди приміщення, а Центр наголошував, що це було рейдерське захоплення. Зрештою днями суд таки повернув кінотеатр попереднім орендарям.
Також «муніципалів» звинувачували в побитті людей в київському нічному клубі Otel. Як казали очевидці, тоді більш як десять людей у формі нібито виламали двері та застосували до відвідувачів силу. «Муніципали» напад і побиття заперечували, а у поліції сказали, що залучали їх для рейдів клубами, які порушують карантин.
«Оскільки цей заклад неодноразово порушував карантинні обмеження, під час суботнього рейду вони зайшли у приміщення, їм відкрили центральний вхід. Там перебували дві особи. Вони з нами поспілкувалися та пішли. Нічого страшного там не відбувалося», — заявили в поліції.
А у травні київська прокуратура оголосила підозру колишньому керівнику КП «Муніципальна охорона» Олександрові Кацубі в заволодінні бюджетними коштами. За даними слідства, «Муніципальна охорона» закупила послуги з професійного навчання та підвищення кваліфікації охоронників на 300 слухачів. Директор підписав акти здачі й прийняття наданих послуг, хоча навчання так і не відбулося. На рахунок приватної фірми за ненадані послуги нібито переказали понад 580 тисяч гривень.
Сам Кацубо нам у коментарі зазначив, що звинувачення вважає абсурдними.
«Такі договори були укладені за встановленою законом процедурою закупівель та за найнижчою ціною на ринку послуг. За результатами проведених навчань персоналу видали сертифікати встановленого зразка. Водночас прокуратура вважає, що процес навчання не відповідав умовам, визначеним в укладених договорах, тому це є підставою для звинувачення у викраданні коштів. Звинувачення будується на свідченнях декількох раніше звільнених працівників. Я переконаний, що справа має чітке замовне забарвлення. Ведеться від самого початку квапливо та з безліччю процесуальних порушень», — сказав нам колишній керівник КП «Муніципальна охорона».
За його словами, наразі слідство у справі завершено, і очікується передання матеріалів до суду.
У серпні 2019 року між представниками «Муніципальної варти» та охоронною фірмою «Варта-1», яку очолює Сергій Лєщенко «Лєший», сталася стрілянина. Троє представників МВ отримали поранення, «Лєшего» та ще одного члена його групи арештували. За словами Лещенка, його самого теж поранили. У «Муніципальній варті» стверджують, що конфлікт стався навколо діяльності на території Голосіївського парку незаконних кальянних, які нібито кришував «Лєший».
На думку експертів, загалом існує проблема з контролем діяльності подібних муніципальних структур.
«Якщо ми говоримо про “Муніципальну охорону”, то вона підконтрольна КМДА. А за “Муніципальною вартою” має здійснювати контроль поліція, в якій вони реєструвалися і яка має діяти разом із ними. Але цей контроль чітко не прописаний, і він, по суті, відсутній», — каже експерт УМДПЛ Сергій Перникоза.
«Найголовніше — хто їх буде контролювати. Бо ми спочатку хочемо наділити їх повноваженнями, а потім дізнаємося, що вони нікому не підконтрольні. І подібні організації беруть участь у рейдерських захопленнях, блокують під’їзди, від’їзди», — каже експерт Харківського інституту соціальних досліджень Андрій Черноусов.
Тиск на мерію чи розслідування?
«Коли ветеранське КП використовують заради політичного впливу — це дуже негарна справа», — казав нам Ігор Марі.
Він наголошував, що інформацію про обшуки на території табору активно підхопили провладні та проросійські сили.
«І провладні телеканали, телеграм-канал “Слуги народу” — всі намагаються поширити цю новину, нібито КМДА недоцільно використовує гроші. Також добре хайпанули антиукраїнські сили — усілякі Киви, Шарії. Водночас ніхто не зважає на кількість добрих справ наших формувань», — зауважив Ігор Марі.
Обшуки у структур та людей, пов’язаних sз міським головою Києва Віталієм Кличком, не перші.
Правоохоронці приходили з обшуками до «Київзеленбуду», «Спецжитлофонду», «Київміськсвітла», «Київавтодору» та до департаментів КМДА. Переважно йшлося про можливі розкрадання та ухилення від сплати податків.
Загалом було проведено більш як 60 обшуків, 11 особам вручили повідомлення про підозру.
Віталій Кличко назвав обшуки «тиском».
«Як блискавично й масово знайшлися якісь “справи”, що не витримують жодної правової критики. Це тиск на столичну владу і придушення місцевого самоврядування. Тиск на мене особисто! І скажу, з чим він пов’язаний. Бо Київ вивчає питання про запровадження виконкомів. Коли громада й управління містом не залежать від вказівок і волі Банкової. І цього дуже не хочуть. Не хочуть, щоб Києвом керував мер, обраний киянами, а не призначений центральною владою козачок!» — заявляв Віталій Кличко.
У самого міського голови Віталія Кличка, як повідомили нам у прокуратурі, обшуків не проводили. Хоч у травні в будинку, де проживає міський голова, помітили співробітників СБУ. Тоді вони заявили, що приходили до мешканців з іншого поверху у справі щодо контрабанди пального.
А втім, слідчі дії проводили у «правої руки» Кличка, голови виконкому партії «УДАР» Артура Палатного. Правоохоронці вважають, що він входив до злочинної групи, яка нібито вимагала гроші в підприємців, що торгують у підземних переходах станцій метро Шевченківського, Солом`янського, Печерського та Голосіївського районів Києва.
Керував цим нібито депутат Київської міської ради, голова комісії ЖКГ Олександр Бродський. Останнього ЗМІ пов’язували зі «схемами» щодо оренди торгових площ підземних переходів столиці, а також звинувачували в причетності до викрадення активістів Євромайдану та організації «тітушок».
Обшуки провели й у довіреної особи Палатного — керівника Київської федерації боксу Кирила Шевченка. Про нього ми писали в контексті приїзду до Києва чеченців, наближених до правоохоронних органів Чеченської Республіки. Їх нібито запросив Кирило Шевченко як тренерів із боксу, супровід же їм надав ветеран війни на Донбасі Михайло Майман.
Майман нещодавно опублікував відео, де заявив, що виїхав із країни через нібито погрози СБУ та вимагання надати свідчення проти Артура Палатного.
«Під час обшуків було вилучено документи, чорнові записи, а також близько 350 тисяч доларів США, з яких 250 тисяч — у колишнього народного обранця», — зазначили нам у прокуратурі.
Водночас сам Артур Палатний заперечив вилучення у нього коштів та назвав слідчі дії тиском на владу міста.
«До мене приходили “гінці” з Банкової та переконливо просили пригальмувати з політичними амбіціями й посиленням діяльності партії "УДАР" на всеукраїнському рівні. Умови були озвучені такі: або "УДАР" у своїй політичній діяльності згортається до рівня Києва, або нам влаштують веселе життя», — зазначив Палатний.
Наразі ж, попри обшуки, ані Палатному, ані його довіреній особі Шевченку та депутату Київської міськради підозри не оголошували.
Чи варто створювати муніципальну поліцію?
«Коли ухвалювався закон про Національну поліцію, стояло питання про створення місцевої поліції. Але керівництво МВС злякалось “сепаратистської” нотки у тому законопроєкті. Оскільки багато говорили про армії Кернеса, Труханова. Злякалися, що ті будуть підпорядковані міським головам і їх буде важко або взагалі неможливо контролювати», — пригадує Андрій Черноусов.
Голова Національної поліції Ігор Клименко ще рік тому, коментуючи можливість створення муніципальної поліції, заявляв, що може «бути безлад».
«Мер може хотіти створення муніципального підрозділу, який розв'язуватиме комунальні питання, охорони приміщень, — це його право. Щодо застосування сили, то, згідно з законом, це винятково прерогатива поліції. І ми на цьому наполягаємо», — зазначив Клименко.
Він зазначив, що «муніципали» мають наразі лише наглядову функцію, і в разі порушень викликають поліцію.
«А якщо почнемо їх озброювати, надамо їм функції, які властиві виключно поліції, то буде безлад», — казав глава Нацполіції.
Також раніше журналісти-розслідувачі зі «Схем» розповідали, що у Харкові, Одесі та Дніпрі місцеві «муніципали» блокують будівлі міськради, не пускаючи активістів та журналістів, беруть участь у сутичках із підприємцями, виявляючи надмірну жорстокість із використанням спецзасобів.
У реєстрі судових рішень ми також знайшли справу щодо львівських «муніципалів», яких звинувачували у застосуванні сили. У нанесенні тілесних ушкоджень підозрювали представників дніпровської Муніципальної варти.
Водночас Асоціація міст України неодноразово закликала владу ухвалити законопроєкт.
«Українські міста мають досвід створення формувань з охорони правопорядку. Свого часу вони діяли у Львові, Бердянську, Кам’янці-Подільському, Харкові. Через відсутність законодавчої бази їх реєстрували по-різному — від громадських формувань до підрозділів виконкомів рад. Створення муніципальної варти підтримують європейські фахівці, спираючись на досвід країн ЄС. Експерти Ради Європи, зокрема, зазначають, що посилення ролі місцевого самоврядування в охороні громадського порядку необхідне у межах децентралізації», — заявляли в Асоціації.
Голова парламентського комітету з питань правоохоронної діяльності Денис Монастирський каже, що поки депутати планують наступного року переглянути чинний закон.
«Я думаю, що має бути нова редакція закону про участь громадян в охороні громадського порядку та державного кордону. От є ГФ із охорони державного кордону, які допомагають прикордонникам, і там ситуація позитивніша. Думаю, що можна було б почати з цього — вивчення досвіду прикордонників, щодо співпраці. Є низка досліджень, проведених громадськими експертними установами. Ми об’їздили всю Україну, зібрали дані. Тобто, є від чого відштовхуватись», — каже Монастирський.
Він каже, що загальної статистики щодо кількості громадських формувань наразі не існує.
«Ці реєстри веде кожна окрема громада, і система не об’єднана. Ми можемо говорити про тисячі таких формувань, невстановлену кількість осіб і їхні функції, діяльність наразі абсолютно незрозуміла в правовому плані», — зазначив Монастирський.
На його думку, наразі є ефективніші альтернативи муніципальній поліції — патрульна й офіцери громад. Їх, на відміну від муніципальних варт, можна ретельніше контролювати.
«Поліція переналаштовується на те, щоб орієнтуватися на потреби громади. Громада каже, що їм треба, і за цим уже вибудовуються маршрути патрулювання, реагування поліції. І у нас є багато кейсів, де це позитивно працює. Але важливо, що поліція має чітко визначені повноваження — що можна, що не можна. І головне — якщо виникають правопорушення з їхнього боку, то є ДБР, яке це розслідуватиме», — каже Монастирський.
Він певен, що сама ідея муніципальної поліції є позитивною, оскільки в багатьох розвинених, зокрема федеративних державах така система працює. Але важливо враховувати всі ризики.
«Те, що зроблено за останні два роки — це феноменальний прорив у децентралізації, якого не було за останні 30 років. І, фактично, важелі впливу всі пішли на місця. Але безпекові питання мають залишатися в єдиній ієрархічній системі — виконавчої влади», — вважає Денис Монастирський.
Сергій Перникоза не вбачає нагальності в ухваленні законопроєкту про муніципальні варти.
«Якщо люди хочуть захищати країну — є Національна поліція, якщо вони хочуть тренувати свої навички поводження зі зброєю, то є територіальна оборона. Наскільки доцільна робота таких структур та їхня ефективність — відкрите питання», — зазначив Перникоза.
«Служимо громаді, а не меру»
«Як казав один міністр (Арсен Аваков — ред.), монополія на силу є лише у поліції. Як я розумію, передавати її на місця найближчим часом не збираються», — каже нам представник «Мунварти» Євген Тилко, коментуючи перспективи ухвалення закону. Проте він додає, що в нинішній роботі є свої позитивні сторони.
«От мешканці закривали наливайку в Дніпровському районі. Люди повигравали суди, але не могли вигнати їх із підвального приміщення. Ми приїхали, допомогли. Виявилося, що проблема була у паспорті, який не могли знайти й виселити. Зрештою приїхала виконавча служба спільно з МНСниками, з нами, вирізали двері, виселили з приміщення з їхнім обладнанням. Змінили двері, змінили замок, повернули у власність. А коли люди тобі дякують — це дуже важливо», — каже Тилко.
Звинувачення у тому, що вони нібито є «кишеньковою армією» міського голови, Тилко заперечує.
«Міського голову обирає народ, президента обирає народ, депутатів обирає народ. Вони змінюються. Але не змінюємося ми та місто, в якому ми живемо. Ми служимо громаді Києва», — каже Тилко.