ТОП-5 тижня: нацменшини проти мови, СБУ проти лівих націоналістів, Ердоган проти демократії

ОБШУКИ В АКТИВІСТІВ «АВТОНОМНОГО ОПОРУ»

Вранці 12 жовтня у Львові працівники СБУ провели обшуки у помешканнях і затримали 7 учасників організації лівих націоналістів «Автономний опір». Їх підозрюють у підготовці державного перевороту.

Після дня допитів у Львівському міському управлінні поліції, усіх відпустили, але вручили повістки на подальші допити. Серед затриманих — учасники кримського Євромайдану Максим Осадчук та Денис Мацола.

Хто такі активісти «Автономного опору» та чому ними зацікавилась Служба безпеки України — з’ясовувало Громадське.

Що треба знати про обшуки і затримання активістів «Автономного опору»

Фото: сторінка Максима Осадчука у facebook

ЗАКОН ПРО ОСВІТУ

У п'ятницю, 13 жовтня, під посольством України в Будапешті відбувалася акція, учасники якої вимагали «самовизначення для Закарпаття».

11 жовтня Україна направила ноту протесту Угорщині через запланову акцію «Самовизначення для Закарпаття».

Раніше міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що 16 жовтня на нараді голів МЗС країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі ініціює перегляд Угоди про асоціацію Україна-ЄС.

Міністерство закордонних справ України зі здивуванням сприйняло цю заяву, та наголосило, що «рішення стосовно України не можуть ухвалюватися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі».

Цьому передувало 28 вересня, коли в Україні набув чинності закон «Про освіту». Він визначає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або кілька дисциплін на двох і більше мовах.

Як на місцях виконуватимуть мовну норму нового закону про освіту, і що нацменшини думають про поправку — у репортажі Громадського із Закарпатської та Чернівецької областей.

Нацменшини проти нового закону про освіту — репортаж із Закарпатської та Чернівецької областей

Фото: Сергій Бейко/Громадське

ЗАТРИМАННЯ ЧИНОВНИКІВ МІНОБОРОНИ

11 жовтня детективи НАБУ затримали чотирьох осіб у справі про корупційні схеми із закупівлею палива для армії. Наступного дня Солом'янський суд Києва обрав запобіжний захід директору Департаменту держзакупівель і матеріального забезпечення Міноборон Володимиру Гулєвичу у вигляді цілодобового домашнього арешту, а заступнику міністра оборони Ігорю Павловському — вигляді домашнього арешту.

За інформацією НАБУ, чиновники Міноборони завдали Україні збитків майже на 150 мільйонів гривень через корупційні схеми із закупівлею палива для армії.

Що відомо про затриманих високопосадовців Міноборони

Фото: Олександр Синиця/УНІАН

АНТИКОРУПЦІЙНІ СУДИ

Венеціанська комісія на початку тижня опублікувала рекомендації щодо створення в Україні Антикорупційного суду. Структури, яка мала б стати останньою ланкою у вертикалі антикорупційних органів, дуже боїться влада і дуже чекають міжнародні донори й представники громадянського суспільства.

Це вилилося у відповідні законопроекти — група з шести народних депутатів (Соболєв Є, Сироїд О., Крулько І., Найєм М., Лещенко С., Заліщук С.), критично налаштованих до президента, запропонували створити окремий Антикорупційний суд, максимально незалежний від влади. На противагу їм, депутат із президентської фракції Сергій Алексєєв зареєстрував законопроект про створення антикорупційних палат у чинній судовій системі. Власне, обидва законопроекти й розглядала Венеціанська комісія.

Пропозиції Алексєєва назвали такими, що не відповідають міжнародним зобов’язанням і викликають сумніви, оскільки депутат запропонував, щоби чинні судді, рівень довіри до яких украй низький, увійшли до складу антикорупційних палат.

Інший законопроект теж не ідеальний, але може стати базою для створення окремого Антикорупційного суду. Громадське розбиралося, яким його бачать автори законопроекту та які зауваження має Венеціанська комісія.

Законопроект про антикорупційний суд: українська розробка з європейським тюнінгом​

РЕПОРТАЖ ІЗ ТУРЕЧЧИНИ

На початку тижня Україну відвідав президент Туреччини Реджеп Ердоган .

За результатами зустрічі з Петром Порошенком український президент заявив, що Україна розраховує на залучення Туреччини до міжнародної групи друзів деокупації Криму. Крім того президент сказав, що Україна зацікавлена у збільшенні представництва Туреччини в місії ОБСЄ на Донбасі.

Тим часом десятки тисяч турецьких держслужбовців — журналістів, учителів, лікарів, військових та суддів — у  в’язниці, ще більше — позбулися роботи. Їх звинуватили в причетності до спроби державного перевороту 15 липня 2016 року, коли заколотники вивели на вулиці Стамбула танки. Тієї ночі в сутичках загинуло близько 250 людей — цивільних, путчистів, поліцейських.

Захопити владу прагнули військові — послідовники відомого у світі турецького проповідника Фетхуллаха Ґюлена. Його сприймали як модернізатора ісламу й поборника діалогу культур і миру, а організація Ґюлена була дуже популярною.

Тепер владна «Партія справедливості та розвитку» називає ґюленістів послідовниками небезпечного месіанського культу і вважає зрадниками. На кого справді вплинули репресії — у репортажі з Анкари.

Дорогою ціною: як у Туреччині «рятують демократію» коштом доль тисяч людей — репортаж з Анкари

Фото: Світлана Ославська для Громадського