ТОП-5 тижня: 100 років Першій світовій, «холодна» Сміла та робочі руки для України
ПОСИЛКИ З-ЗА КОРДОНУ ПОДОРОЖЧАЮТЬ
Чи зможуть українці безперешкодно замовляти посилки з-за кордону після ухвалення змін до податкового кодексу, наскільки подорожчають відправлення й чому — розбиралося Громадське.
Верховна Рада в першому читанні ухвалила зміни до Податкового кодексу, запропоновані Мінфіном. Якщо закон ухвалять вцілому — з 1 липня 2019 року українцям доведеться платити податок за посилку, вартістю понад 100 євро. Наразі неоподатковувана вартість більша — до 150 євро.
На сьогодні податки з таких відправлень сплачує отримувач або відправник. Та коли зміни набудуть чинності, сплату мита, акцизів та ПДВ перекладуть на плечі пошти — з 1 січня цей платіж пошта сплачуватиме за старими тарифами (за посилки від 150 євро), а вже з 1 липня — за новими (від 100 євро).
Посилки з-за кордону подорожчають: ми порахували, у скільки обійдеться пальто з Америки
«ХОЛОДНА» СМІЛА
До Сміли від Черкас — 30 кілометрів. Уже на в'їзді в місто починається дуже погана дорога: вся в ямах, проїхати складно, тому водії зазвичай їдуть іншим шляхом, об'їжджаючи Смілу. Дорогу тут не ремонтують багато років — на паркані про це нагадує торішній плакат, на якому смілян закликають виходити на акції протесту. Місцеві самокритично жартують, що в їхньому місті все не слава богу.
Опалення — така ж болюча тема для містян, як і дороги. Уже декілька років його вмикають з перебоями. Та цьогоріч через відсутність опалення місцева влада навіть оголосила надзвичайний стан. Його немає в житлових багатоповерхових будинках, школах, лікарнях, дитячих садках. Для учнів із 12 листопада почалися вимушені канікули, адже температура в школі — від 6 до 10 градусів тепла. Учителі кажуть, що навчання відбувається дистанційно.
Знеструмлена лікарня та дистанційне навчання у Смілі — репортаж з останнього «холодного» міста
ТЕАТР ПІДЛІТКІВ З ДВОХ КІНЦІВ УКРАЇНИ
«Клас Акт» — британський соціально-театральний проект. Існує 27 років. Його заснувала драматургиня Нікола Маккартні. Вона працює з дітьми й підлітками з незабезпечених родин, вихованцями сиротинців, наркозалежними, людьми з фізичними вадами, жертвами насилля та засудженими ґвалтівниками.
Всіх цих людей професійні драматурги й театральні режисери вчать виражати себе мовою театру, щоб подолати соціальні й психологічні негаразди та пережити емоційну гойдалку гормональної перебудови організму.
В межах українського «Клас Акту» його кураторка Наталія Ворожбит разом із групою режисерів навесні поїхала у два міста на сході й заході країни. Там вони кілька днів спілкувалися з учнями довільно обраних шкіл. Театрали пропонували дітям погуляти містом, поговорити, та потім – написати текст.
Це може бути історія, яку діти ніколи не розкажуть батькам, чи кіно, що його вони хотіли б зняти. Наталія Ворожбит каже, що часто найпроблемніші діти розповідають справді приголомшливі історії.
«Клас Акт»: театр підлітків з двох кінців України
ЯК ЗРОБИТИ ПРОФЕСІЙНЕ НАВЧАННЯ ПРЕСТИЖНИМ
На одного випускника, який іде вчитися в ліцей чи училище, припадає чотири, що здобувають вищу освіту. Водночас у середньому по Європі 40% учнів обирають саме робітничі професії. Наслідок такого дисбалансу — брак спеціалістів. Це визнав навіть уряд, внісши в лютому 2018 року до переліку загальнодержавного значення професії зварника, машиніста дорожньо-будівельних машин, монтажника систем утеплення будівель, слюсаря. У Міністерстві освіти це питання не було першочерговим. Але наприкінці травня там презентували концепцію реформи професійно-технічної освіти, яку почали активно втілювати з початком навчального року.
Громадське розповідає, що має змінитися в найближчий рік-два в роботі ліцеїв і училищ та для їхніх випускників.
Країні потрібні робочі руки: профтехосвіту хочуть зробити престижною — залучають підприємства і мотивують студентів
100 РОКІВ ПЕРШІЙ СВІТОВІЙ
Після підписання перемир’я у Комп’єнському лісі 1918-го мапа Європи змінилася. Розпалися чотири імперії, натомість у Східній Європі з’явилися нові держави, серед яких — внаслідок революції — Українська народна республіка.
Історики Сергій Єкельчик та Андрій Портнов розказали Громадському про роль України у Першій світовій війні, про виникнення поняття національності й те, чому 100 років тому Донбас уже був стратегічно важливим об’єктом.
Перша світова війна могла початися не в 1914 році, а раніше: у 1904, 1908 або 1912, адже вона пов’язана з боротьбою великих держав за територію. Україна опинилася серед причин Першої світової — її землі були дуже важливі у спробі великих держав переділити світ.
100 років Першій світовій: уже тоді Донбас був стратегічно важливим об'єктом