5 питань про «війну» держави проти ФОПів

В чому суть законопроекту?

Міністерство соціальної політики пропонує законодавчо визначити ознаки трудових відносин між компанією та ФОПом. Серед них:

• періодичність отримання винагороди за роботи або послуги;
• підприємець надає послуги за дорученням та під контролем компанії;
• отримана винагорода — єдине джерело доходу підприємця або становить 75 і більше відсотків доходу протягом 6 місяців;
• роботу підприємець виконує на робочому місці та дотримується внутрішніх правил компанії;
• підприємець виконує роботи (надає послуги), подібні до тих, що їх виконують штатні працівники роботодавця;
• компанія надає підприємцеві обладнання та все необхідне для роботи;
• компанія, що отримує послуги, визначає тривалість робочого часу та тривалість відпочинку (відпустки).

Якщо хоча б три з перерахованих пунктів характерні для взаємовідносин між ФОПом та компанією, то їх вважатимуть трудовими. Як наслідок — компанію, на яку працює ФОП, зобов’яжуть його працевлаштувати офіційно та сплачувати відповідні відрахування до бюджету з його заробітної плати. У разі невиконання на роботодавця очікує штраф до 120 тисяч гривень.

Чому роботодавці не хочуть наймати працівників, а використовують ФОПів?

Кожна компанія, яка має офіційно працевлаштованих працівників, сплачує за них єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Розмір внеску складає 22% від зарплати працівника. Тобто ЄСВ, за своєю суттю, є податком на найману працю: більше працівників — більше потрібно платити ЄСВ. Зрозуміло, що підприємствам це невигідно.

Окрім того, що кожний офіційно оформлений працівник збільшує витрати компанії, підприємства через значне податкове навантаження зменшують рівень мотивації своїх працівників.

Наприклад, компанія наймає на роботу працівника, якому обіцяє зарплату розміром 10 тисяч гривень. З цієї зарплати держава вирахує 19,5% податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а роботодавець має перерахувати державі додатково ще й 22% ЄСВ. В кінцевому підсумку роботодавець витратить на працівника 12,2 тисячі гривень, а промотивує його на 8,05 тисячі гривень. Податками та зборами держава забере близько третини витрат роботодавця на працівника.

Більше того, використовуючи ФОП замість найму, роботодавець не зобов’язаний надавати такому «працівнику» державні соціальні гарантії, такі як лікарняний, відпустка чи декрет, адже ФОП — це підприємство, а підприємства не можуть захворіти чи взяти декретну відпустку.

Використання ФОПа замість найму працівника дозволяє компанії не просто не платити 22% ЄСВ, але й більше мотивувати такого працівника.

Наприклад, обіцяючи працівнику-ФОПу 10 тисяч гривень, роботодавець йому ці ж 10 тисяч гривень і заплатить. Однак самому працівнику потрібно буде з них заплатити 5% єдиного податку та ЄСВ з мінімальної зарплати, тобто 918 гривень. Загалом працівник сплатить державі 1418 гривень, і виходить, що роботодавець промотивує його на 8582 гривні. При цьому, що більшою є «зарплата» ФОПа, то більшою є вигода, адже ЄСВ розраховується з мінімальної зарплати.

Серед тих, хто часто використовує хему з ФОПами, — працівники ІТ-галузі, медіа, люди, що працюють на аутсорсі.

Для чого державі воювати з ФОПами?

Відповідь у ЄСВ. Цей збір — головне джерело наповнення Пенсійного фонду. Державі вигідно, щоб ЄСВ сплачували з усієї суми доходу працівників.

Грошей у Пенсійному фонді завжди не вистачає. Тобто, внесків, які всі роботодавці країни сплачують за своїх працівників, та всіх внесків, які сплачують ФОПи, не вистачає навіть для того, аби виплатити пенсіонерам в середньому по 2645 гривень на місяць, не кажучи вже про підвищення.

Те, чого Пенсійному фонду не вистачає, компенсує державний бюджет. Так, у 2017 році з бюджету на виплату пенсій спрямували 141,3 мільярда гривень, це майже половина надходжень Пенсійного фонду. У 2018 році — 139,3 мільярда гривень, що склало близько 40% доходів фонду.

Проте навіть цих доходів минулого року не вистачило для виплати пенсій, тому бюджет позичав Пенсійному фонду додаткових 11 мільярдів гривень (які взагалі у фінансовому плані країни ніхто не передбачав).

Саме тому уряд так наполегливо шукає нові джерела доходів, які можна було б спрямувати на виплату пенсій, особливо у рік подвійних виборів. І боротьба зі схемою ФОПів є одним із таких джерел.

Яка реакція громадськості?

Урядова ініціатива вже викликала критику експертів та бізнесу.

«Ініціативи соціального блоку уряду все більше нагадують «рознарядки» минулого століття: то розродяться директивою встановлення розміру зарплат для топ-менеджменту компаній та прогресивною ставкою ЄСВ для високих доходів, то роблять маневр щодо повернення силових повноважень Пенсійному фонду та запуску дискримінаційного механізму визнання трудових відносин», — прокоментував Громадському ініціативу Мінсоцу В’ячеслав Черкашин, старший податковий аналітик Інституту соціально-економічних трансформацій та експерт «Реанімаційного пакету реформ».

Найбільше тривоги боротьба уряду зі схемою використання ФОПів викликала у представників ІТ-бізнесу.

«Міністерство соціальної політики пропонує відійти від наявного формату співпраці з фахівцями, натомість наймати їх на роботу. Асоціація вважає, що для української ІТ-індустрії цей законопроект є неприйнятним, адже він ставить під загрозу розвиток галузі», — повідомляють в ІТ-асоціації України. Водночас, прем'єр-міністр, а також міністр соцполітики запевняли, що мова не йде про працівників IT-сфери та журналістів-фрілансерів.

У будь-якому разі, зміни для ФОПів поки що існують лише у вигляді законопроекту, який уряд оприлюднив для обговорення. Для його ухвалення можуть знадобитися місяці, якщо до цього взагалі дійде справа.

«Я був сильно роздратований черговим приступом сверблячки щодо ФОП, тож почав смикати різних інсайдерів. Усі вони видали мені однакову інформацію: не буде жодного наступу на ФОП у рік виборів, це консенсус усіх, хто бере участь у прийнятті рішень», — повідомив Громадському співзасновник громадянської платформи «Нова країна» Валерій Пекар.

Що далі?

Навіть якщо Верховна Рада не ухвалить запропоновані урядом зміни, є всі підстави вважати, що спроби знайти нові джерела надходжень до Пенсійного фонду не припиняться.

Останнім часом Міністерство соцполітики запропонувало одразу декілька ініціатив, які можуть так чи інакше ускладнити життя українським платникам податків. Зокрема, там хочуть збільшити ставку ЄСВ для працівників з небезпечними умовами праці, підняти максимальний поріг ЄСВ для великих зарплат тощо.

А нещодавно до Пенсійного фонду спрямували всі надходження держави від розмитнення «євроблях». Однак вистачило їх лише для виплати місячної пенсії для чверті пенсіонерів.