5 подій тижня: воєнний стан, керченські бранці та заборона росіянам на в'їзд в Україну

Українські військові в навчальному центрі «Десна» військової частини Збройних сил України, неподалік Чернігова, 28 листопада 2018 року.Президент Петро Порошенко підписав закон про введення в Україні воєнного стану. Після опублікування тексту документа в урядових виданнях, воєнний стан офіційно запрацював у 10 областях, він діятиме до 26 грудня 2018 року
Українські військові в навчальному центрі «Десна» військової частини Збройних сил України, неподалік Чернігова, 28 листопада 2018 року.Президент Петро Порошенко підписав закон про введення в Україні воєнного стану. Після опублікування тексту документа в урядових виданнях, воєнний стан офіційно запрацював у 10 областях, він діятиме до 26 грудня 2018 рокуEPA-EFE/MYKOLA LAZARENKO/POOL

ВОЄННИЙ СТАН В УКРАЇНІ

Верховна Рада України оголосила воєнний стан на 30 днів на території 10 областей України, які межують з територією РФ та невизнаним Придністров’ям — Вінницька, Луганська, Донецька, Миколаївська, Одеська, Сумська, Харківська, Запорізька, Чернігівська, Херсонська — та внутрішніх водах керченської акваторії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як працюватиме воєнний стан у 10 областях України

Водночас, президент Петро Порошенко заявив, що жодних обмежень прав і свобод громадян у межах воєнного стану не буде, якщо не буде наземної агресії Росії в Україні.

Утім, указ, який затвердила Верховна Рада містить значні обмеження конституційних прав і свобод громадян.

Рада ввела воєнний стан: де та як діятимуть обмеження

На засіданні Ради національної безпеки і оборони Президент України Петро Порошенко обіцяв, що жодних обмежень прав і свобод громадян у межах воєнного стану не буде. Утім, указ містить значні обмеження конституційних прав і свобод громадян. На фото президент України Петро Порошенко та віце-спікерка Ірина Геращенко під час розгляду у Верховній Раді питання щодо введення воєнного стану в УкраїніГОНТАР ВОЛОДИМИР/УНІАН

УКРАЇНСЬКІ МОРЯКИ, ЯКИХ ЗАХОПИЛИ РОСІЙСЬКІ ВІЙСЬКОВІ

Відповідно до Женевської конвенції 1949 року, українські моряки, яких 25 листопада захопила Російська Федерація, вважаються військовополоненими. За інформацією ЗСУ, це 23 людини, серед яких двоє контррозвідників СБУ. Більшість полонених віком від 18 до 27 років. Усі вони родом з різних областей України. Громадське поспілкувалося з рідними та товаришами по службі декого із захоплених моряків.

Керченські бранці: що відомо про українських моряків, яких захопили російські військові

Вид на Керченський міст, що з'єднує анексований Крим з російським Таманським півостровом, 26 листопада 2018 року. Увечері 25 листопада російські прикордонники захопили три українські військові судна, коли ті проходили Керченську протоку, прямуючи з Одеси в Маріуполь. За даними Генштабу ЗС України на кораблях перебували 23 військовослужбовців, шістьох моряків поранено, важко поранених двоєОЛЕКСАНДР ПОПЕНКО/ГРОМАДСЬКЕ

ЧОМУ ПОРОШЕНКО ГОТУЄ КРАЇНУ ДО ВІЙНИ

Запровадження в країні воєнного стану строком на два місяці могло стати вирішальним фактором майбутньої президентської кампанії та змінити дату голосування. Чому цього не сталося — у матеріалі Громадського.

Передвиборча агресія: чому Порошенко готує країну до війни

Президент України Петро Порошенко виступає під час засідання Верховної Ради і голосування за введення воєнного стану в окремих областях України, Київ, 26 листопада 2018 рокуEPA-EFE/STEPAN FRANKO

ЩО КАЖУТЬ РОСІЯНИ ПРО ЗАБОРОНУ НА В'ЇЗД ДО УКРАЇНИ

Україна обмежила в'їзд росіянам-чоловікам віком від 16 до 60 років. Про це заявив президент Петро Порошенко. Заборона діятиме на час воєнного стану — до 26 грудня 2018 року. Винятком для в'їзду може бути похорон, хвороба родичів, наявність дипломатичного статусу або дозволу на проживання в Україні.

«Летіть додому, в країні воєнний стан»: що кажуть росіяни про заборону в’їзду до України

Україна ввела обмеження щодо в'їзду громадян Росії чоловічої статі віком від 16 до 60 років (на фото — пасажири йдуть телетрапом в аеропорту у Львові, 1 грудня 2017 року)УНІАН

ХТО ПРЕТЕНДУЄ ОЧОЛИТИ НОВУ УКРАЇНСЬКУ ЦЕРКВУ

Вселенський патріархат укотре підтвердив право України на самостійну православну церкву на синоді 28 листопада. Тепер доля незалежної церкви вирішиться на Об’єднавчому соборі українського православ’я вже в Києві — дату його проведення назвуть сьогодні, 29 листопада. Хто саме претендуватиме на очільництво Української помісної церкви достеменно стане відомо під час самого собору. Утім, Громадське з’ясувало, хто з кандидатів на пост предстоятеля майбутньої церкви має найкращі шанси.

Філарет, кандидат від МП і «темна конячка від Константинополя» — хто претендує очолити нову українську церкву

Очільник УПЦ КП патріарх Філарет (нині він офіційно у статусі митрополита) — найочевидніша кандидатурою від Київського патріархату на пост предстоятеля майбутньої церкви, але не єдина (на фото — глава УПЦ КП із представниками українського парламенту у Вашингтоні під час зустрічі із конгресменами і обговорення питання російської агресії на сході України і в анексованому Криму, округ Колумбія, США, 5 лютого 2015 року)EPA/JIM LO SCALZO