«Газова війна»: чи домовляться Україна та Росія про транзит?

28 листопада у Відні Україна та Росія провели двосторонні переговори про укладання нового договору на транзит газу. У такому форматі переговори відбулися вперше з 2014 року. Сторони домовилися активізувати переговори як у дво-, так і у тристоронньому форматі за участі ЄС.

Таку офіційну позицію за підсумками переговорів, які до цього ніхто не анонсував, випустило українське Міністерство енергетики та захисту довкілля.

«Сторони обговорили можливість підписання договору відповідно до європейських правил та домовилися активізувати роботу. Перемовини продовжуватимуться як у двосторонньому, так і у тристоронньому форматі з Європейською стороною», — йдеться у повідомленні.

Позиція України

Українська сторона, як і раніше, наполягає на підписанні нової угоди про транзит російського газу за європейськими правилами. Це означає, що Газпром підпише договір не з Нафтогазом (адже чинна угода на транзит діє між Газпромом та Нафтогазом), а з Оператором ГТС — новою компанією, якій держава передасть в управління газотранспортну систему України від Нафтогазу.

Європейські правила передбачають чітке формування тарифів на транспортування газу, а також визначені обсяги транспортування, яких мають дотримуватись як Україна, так і Росія. Від обсягів транзиту газу залежить розмір доходу України. Наразі він коливається від 2 до 3 мільярдів доларів.

У Нафтогазі, який поки що керує ГТС, повідомляють, що Газпром постачає газ до Європи через Україну нерівномірно. Зокрема, там вважають, що Росія використовує українську ГТС як балансуючі потужності транзиту: у піковий час споживання газу у Європі транзит через Україну зростає, а коли обсяги споживання падають — зменшується.

Жоден інший маршрут постачання газу, зокрема російські обхідні газопроводи «Північний потік», планові трубопроводи «Північний потік-2» та «Турецький потік» такими властивостями не володіють.

Укладання договору з фіксованими обсягами транзиту забезпечить Україні постійний та прогнозований дохід.

Також Україна наполягає на тому, що новий транзитний договір має бути довгостроковим — на 10 років і більше. При цьому, за словами виконавчого директора Нафтогазу Юрія Вітренка, термін для укладання саме довгострокового договору спливає 13 грудня.

Прямі поставки газу

Українське Міненерго не згадує про переговори щодо ймовірного відновлення прямого постачання газу з Росії до України. Зазначимо, що Україна не купує газ у Газпрому вже 4 роки — з 26 листопада 2015 року. Напередодні в українському уряді повідомили, що ніяких окремих переговорів про відновлення прямого постачання газу з Росії до України не проводять.

Водночас російське Міненерго акцентувало увагу, що на двосторонніх переговорах про транзит обговорювалося й відновлення постачання газу до України. Також у Міненерго РФ повідомили, що на переговорах обговорювали питання врегулювання спорів між Нафтогазом та Газпромом.

«Сторони обговорили російсько-українське співробітництво в газовій сфері — врегулювання взаємних претензій щодо виконання контрактів, умови транзиту російського газу в Європу з 2020 року, перспективи прямої покупки російського газу для споживачів України», — повідомили там 28 жовтня.

Зазначимо, що раніше у Нафтогазі заявляли, що Газпром надіслав їм офіційну відмову постачати газу, коли українська компанія надіслала туди відповідну заявку.

Між Україною та Росією наразі діє договір на постачання газу, який Україна переглянула у Стокгольмському арбітражі. Зокрема, за рішенням арбітражу було змінено тариф на постачання газу. Росія свій програш Нафтогазу не визнає, тому відмовляється постачати газ за новим, нижчим тарифом.

Крім цього, Газпром подав апеляцію на рішення Стокгольмського арбітражу щодо тарифів, яку програв напередодні.

«Баланс стосунків»

Як відомо, раніше у Росії неодноразово повідомляли про необхідність «відновлення балансу стосунків» між Нафтогазом та Газпромом, який полягає у відмові України та Нафтогазу від вимог за рішеннями Стокгольмського арбітражу (близько 3 мільярдів доларів, які можуть стягнути вже у 2020 році) та штрафу Антимонопольного комітету (близько 7 мільярдів доларів). Також Росія наполягає, щоб Нафтогаз відмовився від нових позовів до Стокгольма (близько 12,2 мільярда доларів).

Напередодні переговорів у Відні в українському уряді повідомляли, що відмова України від арбітражів та штрафів задля продовження транзиту газу є неприйнятною.

Разом з тим, Нафтогаз повідомив, що готовий отримати свій виграш в арбітражі — 3 мільярди доларів — не грошима, а газом. Цей варіант, зокрема, передбачає відновлення прямого постачання газу з Росії до України, на чому наполягає російська сторона. Водночас невідомо, чи погодиться Росія постачати свій газ безкоштовно, доки не погасить борг перед Нафтогазом.

«Потоки» та суди Газпрому у Європі

Новий раунд переговорів у Відні відбувся на тлі ухвалення оновленого газового законодавства ЄС, яке передбачає поширення європейських правил, які почали застосовувати і в Україні, на морські трубопроводи, зокрема «Північний потік-2».

Це означає, що навіть після завершення будівництва російського обхідного трубопроводу, його не зможуть запустити на повну потужність. При цьому існує ймовірність того, що Німеччина залишила «лазівку», для того, щоб зробити виключення для «Північного потоку-2» та дозволити йому працювати на повну потужність після запуску.

Разом з тим, будівництво «Північного потоку-2» розморозила Данія: ця країна надала останній дозвіл на прокладку труб «потоку», необхідний для завершення його будівництва. За непідтвердженими даними, якими володіє hromadske, Україна надання цього дозволу не оскаржила, дозволивши початок прокладання «Північного потоку-2» вже найближчим часом.

У разі запуску «Північного потоку-2» та «Турецького потоку», який Росія будує в обхід України на півдні, Газпром зможе повністю відмовитися від українського транзиту газу. Проте це може статися у другій половині 2020 року або на початку 2021 року. Тобто цілий рік Росії потрібні будуть послуги української ГТС. Тому Москва наполягає на короткостроковому договорі на транзит, який абсолютно не вигідний для України.

Особливість віденських переговорів

Останні переговори у Відні стали першими двосторонніми газовими переговорами між Україною та Росією з 2014 року. Всі попередні переговори про транзит газу відбувалися у Брюсселі за участю віцепрезидента Єврокомісії Мароша Шефчовича. Чому для нових двосторонніх переговорів обрали саме Відень достеменно невідомо.

Однак зазначимо, що саме у Відні наразі перебуває український «газовий» олігарх Дмитро Фірташ, який очікує на свою екстрадицію до США. У 2004-2009 роках компанія Фірташа «РосУкрЕнерго» виконувала функцію посередника у питаннях транзиту газу з Росії до України та Європи.