На південному сході Англії знайшли римські монети часів заколоту Боудіки

Експертка Анна Бут із Ради графства Саффолк, яка оглядала монети, припустила, що їх могли заховати незадовго до заколоту Боудіки у 60 або 61 році, передає BBC.

«Цей скарб цікавий тим, що остання монета датована правлінням Нерона, 60-61 роком. Найпізніша за часом карбування монета може бути індикатором того, в який час був захований скарб. Можливо, тут є зв'язок із заколотом Боудіки, який проходив тут в 61 році», — пояснює археологиня.

Боудіка була дружиною Прасутага, царя бритського племені іценів, які жили на південному сході Англії. Під час завоювання острова римлянами за правління імператора Клавдія іцени були їхніми союзниками, тому Прасутагу залишили його володіння, якими він керував у статусі васала. Своїми спадкоємцями він оголосив імператора і двох своїх дочок. За словами римського історика Публія Корнелія Тацита, Прасутаг розраховував, що йому вдасться таким чином зберегти царство.

Однак після його смерті римляни анексували царство, конфіскували майно знатних іценів, а імператор Нерон позбавив родину царя всіх титулів, прирівнявши до рабів. Так, один із призначених Римом намісників наказав висікти Боудіку та зґвалтувати двох її дочок.

У 60 або 61 році іцени під проводом Боудіки підняли повстання, яке підтримали сусідні племена. Брити захопили і зрівняли із землею римську колонію Камулодун (сучасний Колчестер), потім захопили і спалили Лондіній (нині — Лондон), а після — Веруламій (сьогодні — Сент-Олбанс), у той час найбільше місто Британії. Полонених брити не брали. Простих людей вони спалювали, розпинали або вішали, а знатних приносили у жертву бритській богині перемоги Адраста.

Коли у розпорядженні намісника Гая Светонія опинилися близько 10 тисяч солдатів із двох легіонів, він зважився дати бій. Не дивлячись на те, що війська Боудіки у багато разів перевершували сили Светонія, римляни, які мали великий досвід у відкритих боях, розгромили повстанців. Тацит пише, що побачивши поразку, Боудіка прийняла отруту. Згідно Діону Касію, вона захворіла після поразки і незабаром померла.

За правління англійських королев Єлизаветі і Вікторії фігура Боудіки набуває романтичного статусу національної героїні. У вікторіанський період з'являються численні скульптурні зображення волелюбної королеви іценів. Парадокс полягає в тому, що образ «тубільної» войовниці, яка принесла себе в жертву боротьбі з найбільшою імперією свого часу, був переосмислений як символ Британської імперії — найбільшої імперії в історії людства.

Нагадаємо, У Києві на Поштовій віднайдена частина вулиці часів Київської Русі. 21 червня 2018 року Київрада проголосувала за проект рішення щодо Поштової площі у столиці, який не передбачає створення музею та припинення інвестиційного договору про будівництво торговельно-розважального центру.

27 червня 2018 року під Міністерством культури вимагали надати знахідкам на Поштовій статусу національного значення. 5 липня 2018 року Рада закликала уряд створити музей на Поштовій площі.

22 травня частина вулиці часів Київської Русі на Поштовій площі у Києві стали пам’яткою археології та історії національного значення.