Нафтогаз: Домовленість про продовження транзиту газу може бути «ширмою» для продовження «Північного потоку-2»

Про це повідомили у прес-службі компанії.

«Ризик №1, що уся історія з бажанням росіян домовитися — це ширма для порятунку «Північного потоку-2». Ми раніше ніколи не бачили такої жвавості в дипломатичних, лобістських і бізнесових колах щодо цього проєкту у Вашингтоні. А бачили ми багато», — йдеться у повідомленні.

Там зазначають, що відсутність «Північного потоку-2» є найкращою гарантією того, що Росія дотримуватиметься взятих на себе зобов’язань та продовжуватиме постачати свій газ до Європи через Україну.

Водночас у Нафтогазі відзначили, що Росія достатньо дивно підійшла до продовження транзиту газу, зробивши Нафтогаз посередником між Газпромом та Оператором ГТС. Підставою для такого кроку у Росії назвали «політичну нестабільність» та те, що в Україні «щокілька років змінюються президенти».

«Ми кажемо, що для зменшення таких ризиків треба максимально усунути політику з газового ринку і перейти на прозорі європейські правила, однакові для всіх. Саме заради цього ми робили анбандлінг. Газпром вважає, що стабільність — це працювати з Нафтогазом. Неочікувано трохи, після всього, що між нами було, але ну що ж», — додали у компанії.

Про ризики того, що Росія може не виконати своїх зобов'язань взятих в межах мінських домовленостей напередодні у коментарі hromadske повідомив виконавчий директор Нафтогаз Юрій Вітренко.

20 грудня у Мінську Україна та Росія підписали протокол, яким передбачено кроки, необхідні для продовження транзиту російського газу через Україну. Домовленостями щодо продовження транзиту передбачено, що:

• контракт на транзит газу укладуть терміном на 5 років з можливістю продовження на тих же умовах ще на наступні 10 років;
• обсяги транзиту складають 65 мільярдів кубів у 2020 році та по 40 мільярдів кубометрів упродовж 2021-2024 років за умови конкурентного тарифу (контракт на транзит газу, який закінчується у 2019 році, передбачає, що Газпром гарантовано постачає до Європи через Україну 60 мільярдів кубометрів на рік з можливістю збільшення обсягів до 90 мільярдів);
• російська сторона виплачує Нафтогазу близько 3 мільярдів доларів (грошима) за рішеннями Стокгольмського арбітражу до кінця 2019 року;
• Нафтогаз відмовляється від нових претензій та відкликає позов проти Газпрому на $12,25 млрд. Крім цього, Україна відмовиться від штрафу Газпрому на 7,4 мільярда доларів, який на російську компанію наклав Антимонопольний комітет;
• про повернення активів Нафтогазу в окупованому Криму на переговорах не йшлося — це питання вирішуватиме Гаазький арбітраж;
• після виконання всіх пунктів домовленостей, зокрема щодо відмови від судових вимог та виплати 3 мільярдів доларів Нафтогазу, Газпром зможе потенційно відновити прямі поставки газу до України, які припинили у листопаді 2015 року.