«Не Росії вирішувати»: Захід відреагував на вимогу РФ вивести війська НАТО з частини країн-учасниць
Заступник генерального секретаря НАТО заявив, що це «не справа Росії» — вирішувати, де Альянс розміщуватиме свої війська. У Румунії та Болгарії наголосили, що самі розв'язуватимуть питання власної безпеки та координації з Північноатлантичним Альянсом.
Про відповідь НАТО повідомляє румунське видання Digi24, про заяву Болгарії пише Reuters, а відповідь Румунії оприлюднили на сайті МЗС країни.
Заступник генсека НАТО Мірча Джоане наголосив, що питання розміщення сил Альянсу на території його країн-учасниць — це не питання для обговорення.
«Де і в якій конфігурації, залежно від потреб безпеки, ми розміщуємо наші війська у країнах НАТО — це робота Альянсу. Це не справа Російської Федерації, як і ми не вказуємо Росії, де розміщувати чи не розміщувати її сили на власній території», — сказав Джоане.
За його словами, погрози військовим вторгненням сусідній незалежній державі — це повернення до складних періодів європейської історії та справжня «червона лінія».
Прем’єр-міністр Болгарії Кирил Петков заявив, що його країна сама ухвалюватиме рішення про власну безпеку в координації з союзниками по НАТО.
«Болгарія — суверенна країна, яка давно зробила свій вибір, ставши членом НАТО. Отже, ми єдині розв'язуємо питання організації оборони країни в координації з нашими партнерами», — наголосив він.
У Міністерстві закордонних справ Румунії назвали вимоги Росії щодо виведення військ НАТО «недоречними та безпідставними».
«Присутність військ НАТО в державах-союзниках … є строго оборонною реакцією на дедалі агресивнішу поведінку РФ, особливо з 2014 року, коли українську територію Криму незаконно окупувала Росія, — заявили в МЗС Румунії.
Що передувало?
Росія вимагала від НАТО так звані гарантії безпеки й невступу України в Альянс. 21 січня в МЗС РФ висунули додаткові умови, що передбачають виведення військ НАТО з частини країн.
Так, РФ вимагає від НАТО повернутися до конфігурації 1997 року, коли до Альянсу входили 17 країн. В МЗС зазначають, що їхня вимога стосується зокрема Болгарії та Румунії.
Нещодавно Росія також запропонувала «альтернативу» так званим гарантіям безпеки: Кремль вимагає, щоб Сполучені Штати зобов'язалися ніколи не голосувати за вступ України та інших країн до Північноатлантичного Альянсу. А для членства країни в НАТО на етапі ратифікації протоколу про вступ «за» мають проголосувати всі члени Альянсу.
Російська загроза та «гарантії безпеки»
Начальник Головного управління розвідки Міноборони України Кирило Буданов заявляв, що Росія готується до можливої атаки на схід і південь України в січні-лютому 2022 року. За даними New York Times, біля кордонів України залишаються 100 тисяч російських військових.
Спершу в Росії інформацію про загрозу нападу на Україну називали штучно створеною істерикою. Проте згодом у Росії висунули вимоги щодо «гарантій безпеки».
Заступник голови МЗС РФ Олександр Грушко заявив, що якщо Захід не сприйматиме серйозно запропоновані Москвою «гарантії безпеки», які передбачають невступ України в НАТО, то Росія застосує «військово-технічну альтернативу».
На тлі можливого загострення російської агресії президенти США та РФ на початку й наприкінці грудня провели переговори.
Але за їхніми підсумками кожен лишився при своєму: у Білому домі наполягали на зменшенні напруженості з Україною та попереджали про «рішучу відповідь», натомість у Кремлі вимагали затвердження так званих гарантій безпеки з боку США та НАТО і заявляли, що Байден нібито обіцяв не розміщувати в Україні ударне наступальне озброєння.
Після цього переговори щодо «гарантій безпеки», які Москва хоче отримати від Заходу, перейшли на рівень делегацій США та Росії. Крім того, в Альянсі неодноразово стверджували, що Росія не може перешкодити Україні зблизитися з НАТО і не має права голосу в цьому питанні.
- Поділитися: