«Недовіра до Росії зберігається»: в МЗС України прокоментували заяву про відведення частини російських військ

Про це він сказав на брифінгу 31 січня.

«Я б і не перебільшував, і не применшував цього оголошення. Потрібно мати детальнішу інформацію про те, що насправді сталося, і лише після цього можна буде робити висновки. Загалом наразі недовіра до дій та слів Росії зберігається», — заявив Кулеба.

За його словами, перш ніж давати цьому оцінку, потрібно переконатися, що відведення військ справді відбувається.

Він зазначив, що будь-яке оголошення Росії про відведення підрозділів є позитивним сигналом, але наразі точно невідомо, звідки саме їх виводять, у якому обсязі та як це сприяє деескалації ситуації.

«Потрібно дивитися на це комплексно, мало сказати, що "ми когось або щось відводимо"», — пояснив міністр.

Кулеба звернув увагу, що навесні 2021 року, коли Росія розгорнула першу хвилю ескалації, вона також оголосила про завершення навчань і початок відведення військ. Однак насправді відведення практично не відбулося і ситуація вздовж кордонів України залишилася незмінною, каже міністр.

Що передувало?

Росія 29 січня заявила про завершення планової перевірки боєздатності військ у Західному військовому окрузі, який межує з Україною, та повернення деяких підрозділів на місця постійної дислокації.

Також 31 січня в Росії заявили, що 20 бойових кораблів Чорноморського флоту РФ повернулися до Кримської та Новоросійської військово-морських баз. Судна брали участь у «планових навчаннях» у Чорному морі.

Схожа ситуація навесні 2021 року

Очільник МЗС звернув увагу на події весни 2021 року, коли Росія також оголошувала про завершення навчань та початок відведення військ. Нагадуємо, що тоді відбулося.

Так, приблизно з кінця березня 2021 року біля кордону з Україною та в окупованому Криму зафіксували значне підвищення військової активності з боку Росії. Розвідка зокрема повідомляла, що Росія готується до дій, які мають спровокувати військову відповідь України на лінії зіткнення сторін на Донбасі. Не виключали там і спроби просування російських окупаційних військ углиб території України.

У Росії спершу заявляли, що війська перекидають для проведення військових навчань. Потім уточнили, що нібито через загрозу НАТО.

Згодом, 22 квітня, міністр оборони РФ заявив, що війська починають повертатися на місця постійної дислокації. У Держприкордонслужбі України 28 квітня підтверджували відведення російських військ, але тільки з окупованого Криму. Натомість змін біля східних кордонів України не фіксували.

За даними джерел New York Times, тоді від кордонів з Україною Росія вивела лише декілька тисяч військових, однак там і надалі залишалися приблизно 80 тисяч російських військ, тобто деескалації не відбулося. Слухайте детальніше про цю ситуацію в нашому подкасті.

Яка ситуація на кордонах України зараз?

За даними Міноборони, біля кордонів України залишаються 130 тисяч російських військових. А в Білорусі на лютий заплановані військові навчання з Росією, і солдати вже починають прибувати до країни.

В українській розвідці кажуть, що Росія готується до можливої атаки на схід і південь України в січні-лютому 2022 року. Американські розвідники (відповідно до можливого сценарію, яким поділився Bloomberg) вважають, що наступ на Україну може відбутися у трьох напрямках: з окупованого Криму, Білорусі та з боку російського кордону.

Спершу в Росії інформацію про загрозу нападу на Україну називали штучно створеною істерикою. Проте згодом у Росії висунули вимоги щодо «гарантій безпеки», які зокрема передбачають нерозширення НАТО на схід. Згодом Росія висунула додаткові умови, що передбачають виведення військ НАТО з частини країн, зокрема Болгарії та Румунії.

Заступник голови МЗС РФ Олександр Грушко заявив, що якщо Захід не сприйматиме серйозно запропоновані Москвою «гарантії безпеки», які передбачають невступ України в НАТО, то Росія застосує «військово-технічну альтернативу».

Зрештою НАТО та США надали свої письмові відповіді щодо вимог Кремля. Держсекретар США Ентоні Блінкен вкотре підтвердив позицію, що США продовжуватимуть підтримувати принцип «відкритих дверей» НАТО, попри вимоги Росії.

У НАТО також підтвердили, що члени Альянсу готові зустрітися в Раді «НАТО — Росія» «якомога швидше» для більш детального розгляду питань безпеки, але не підуть на компроміс щодо фундаментальних принципів, на яких ґрунтується євроатлантична безпека.