Супрун звинуватила голову та депутатів Херсонської облради у саботажі медреформи. Мангер заперечує
Херсонська обласна рада з подачі її голови Владислава Мангера, якого підозрюють у причетності до смерті активістки Катерини Гандзюк, звернулася до Кабінету міністрів та Верховної Ради України з проханням відтермінувати реорганізацію закладів охорони здоров'я в області до кінця 2020 року.
Про це повідомила виконувачка обов’язків міністра охорони здоров'я України Уляна Супрун на своїй сторінці у Facebook.
«Депутати обласної ради Херсонської області на чолі з Мангером планують позбавити всі заклади охорони здоров'я регіону можливості отримувати кошти за медичні послуги наступного року», — йдеться в повідомленні.
Супрун також звинуватила Мангера та облраду в саботажі й залякуванні людей неправдивою та маніпулятивною інформацією.
«Заяви депутатів із проханням відтермінування, скоріше, схожі на шантажування уряду через власну неспроможність. Очевидно, системні зміни у сфері охорони здоров'я — це процес набагато комплексніший і складніший, ніж організація вбивства жінки, яка не дає красти місцевим феодалам», — заявила в.о. міністра.
За її словами, із 2020 року всі установи, що надають медичну допомогу, мають почати працювати за новими правилами.
«Нові умови роботи будь-якої лікарні в системі, де «гроші йдуть за пацієнтом», будуть чітко прописані в договорі з Національною службою здоров'я України. Обов'язковою вимогою для підписання такого договору є автономізація», — наголосила Супрун.
Вона також додала, що автономізація має безліч переваг для медичних установ і надає їм більшу суб'єктність та можливість самостійно ухвалювати рішення про заробітну плату та витрати, оптимізовувати витрати й одержувати доходи.
«Медичним установам, які не будуть автономізовані доведеться шукати фінансування з інших джерел. Старого механізму фінансування (субвенції) не буде. Проведення успішної автономізації — це своєрідний тест для управлінців на місцях. Там, де місцева влада прагне долучитися до змін, медичні заклади оперативно реорганізовуються та автономізуються. Там, де зміни саботують, процес автономізацій рухається значно повільніше», — наголосила в.о. міністра.
Вона додала, що установи сімейної медицини Херсонської області без проблем перейшли на нову модель і медики змогли одержати суттєві підвищення зарплат.
«Їхні ж колеги з лікарень області будуть відрізані депутатами від нової системи і можливостей розвитку. Відсутність вироку у справі вбивства Катерини Гандзюк дає Мангеру можливість продовжувати шкодити цілому регіону і ставити під загрозу здоров'я мільйонів людей. Непокаране зло зростає», — підкреслила Супрун.
Своєю чергою, Мангер на своєму Facebook заявив, що Супрун «говорить неправду у кожному абзаці».
Так, за його словами, відтермінування реформи є «одноголосною позицією головних лікарів лікарень районного та обласного підпорядкування».
«Не «Мангер виступив проти», а всі до єдиного головні лікарі виступили проти. І зробили це вони тому, що перехід на «систему Супрун» означає втрату більшої частини районних лікарень області», — написав він.
На думку Мангера, реформа Супрун ще не готова, а після скасування субвенцій у лікарень не вистачить грошей навіть на заробітну плату. Голова облради сказав, що позицію лікарів підтримали департамент охорони здоров'я ОДА, депутатська комісія, президія обласної ради, і висловив надію, що підтримає також обласна рада.
«Максимум через два місяці в нас буде новий міністр, із новим баченням і новою реформою. Навіщо зараз починати якісь «недореформи», якщо у вересні нас чекає страхова медицина... Що ж стосується спроби лікаря спекулювати на смерті Гандзюк, то нехай пані Супрун займеться перевіркою обставин того, як могла померти від вчасно виявленого тромбу пацієнтка в реанімації найкращої клініки Києва», — написав він.
31 липня 2018-го херсонську активістку та радницю міського голови Катерину Гандзюк облили кислотою. Вона виконувала обов'язки керівника справами виконавчого комітету Херсонської міської ради. Жінка з опіками потрапила в реанімацію. 4 листопада Катерина Гандзюк померла в лікарні. Активісти та знайомі повідомили, що вона померла від розриву тромбу.
6 червня 2019-го Покровський райсуд Дніпропетровської області ухвалив вирок обвинуваченим у нападі на Катерину Гандзюк. Організатора нападу Сергія Торбіна засудили до 6,5 позбавлення волі, а безпосереднього нападника Микиту Грабчука — до 6 років в'язниці. Причетних до нападу Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського засудили на 4 роки ув’язнення, а Віктора Горбунова на 3 роки.
Гандзюк критикувала обласне управління Нацполіції Херсонщини й інші органи влади. Восени 2017-го вона у дописі на Facebook звинуватила начальника Управління захисту економіки Нацполіції в області Артема Антощука у вимаганні від міської влади хабаря — 3% від сум усіх підрядів і тендерів. Відтак Антощук написав заяву «заднім числом», що йому нібито пропонували хабар. А згодом правоохоронці прийшли з обшуками на роботу до самої Гандзюк.
Напад на Гандзюк сколихнув українське суспільство. Українське представництво міжнародного антикорупційного руху Transparency International закликало правоохоронців до результативного розслідування атаки на Катерину Гандзюк.
Голова Херсонської облради Владислав Мангер є підозрюваним у замовленні нападу на херсонську активістку Катерину Гандзюк. Сам він заперечує причетність до цієї справи. 24 травня 2019-го Мангеру, якому змінили підозру із «замовлення вбивства» активістки Катерини Ганзюк на «замовлення нападу», заявив, що пройшов перевірку на поліграфі.
21 червня Мангер попросив президента Володимира Зеленського про зустріч.
- Поділитися: