Александр Хуг (праворуч) спілкується з місцевими жителями в Крутій-Балці біля Ясинуватої, Донецька область, 9 серпня 2017 року
Фото: OSCE/Evgeniy Maloletka

ВЕЛИКЕ ІНТЕРВ'Ю З АЛЕКСАНДРОМ ХУГОМ

Заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Александр Хуг залишає Україну. Сьогодні, 31 жовтня останній день його роботи. Саме Хуг був обличчям місії всі чотири з половиною роки. Він сотні разів виїжджав на лінію розмежування, на окуповані території, намагався потрапити у 2015-му в Дебальцеве, яке, попри перемир'я, захоплювали російські військові. Часом місія робила більше, ніж дозволяв мандат. Наприклад, допомагала місцевим з водою, чи забирати тіла загиблих з лінії фронту.

За весь цей час не обійшлося також без скандалів і втрат. Персональні дані співробітників ОБСЄ опинилися в руках німецького каналу ARD.

Торік загинув співробітник місії, підірвавшись на міні на непідконтрольній території.

А після нещодавнього інтерв'ю Хуга американському виданню Foreign Policy місію вкотре звинуватили в сліпоті, мовляв, вони не здатні побачити російської присутності на Донбасі. Усі ці питання ми й поставили Александрові Хугу в останні дні його роботи в Україні.

«Люди на Донбасі дали мені чітко зрозуміти — це не їхній конфлікт», — керівник місії ОБСЄ Александр Хуг

Заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі Александр Хуг під час інтерв'ю Громадському, Київ, 30 жовтня 2018 року
Фото: ОЛЕКСАНДР КОХАН/ГРОМАДСЬКЕ

РОСІЙСЬКІ САНКЦІЇ ПРОТИ УКРАЇНИ

68 компаній та 322 громадянина України опинилися в переліку санкцій російського уряду. Тамтешнім чиновникам знадобилося півтора тижні, щоб вирішити, кого ж карати за «недружні дії» проти Росії, і як саме. Громадське розбиралося, які компанії потрапили до списку, чому саме вони та як це вплине на українську економіку.

Від хімкомбінатів до килимів: на кого розповсюджуються російські санкції

Компанія «Нібулон» депутата Олексія Вадатурського у російському санкційному списку (на фото — корабель на на території суднобудівно-судноремонтного заводу «Нібулон» у Миколаєві, 17 серпня 2017 року)
Фото: нтного заводу «Нібулон» у Миколаєві, 17 серпня 2017 року)

НОВІ ПРАВИЛА ПЕРЕВЕЗЕННЯ БАГАЖУ ЛОУКОСТАМИ

Лоукостери зменшили розмір багажу, який можна провозити із собою у базовій вартості квитка. Громадське розібралося, які сумки залишаться у вартості квитка, а за які доведеться викласти додаткові кошти.

З 1 листопада два провідні європейські лоукостери WizzAir та RyanAir змінюють правила перевезення ручної поклажі та багажу. Тепер жоден з перевізників не забиратиме більші сумки з ручної поклажі безкоштовно до багажу.

З наплічником за кордон: як змінюються умови перевезення багажу WizzAir та RyanAir

Лоукостери WizzAir та RyanAir з 1 листопада змінюють правила перевезення ручної поклажі та багажу — ручна поклажа значно зменшиться (на фото — пасажири із багажем в аеропорту Мадрида, Іспанія, 26 липня 2018 року)
Фото: EPA-EFE/FERNANDO VILLAR

МОЛОДЬ В ІРАНІ

Іран – одна з наймолодших країн світу. Середній вік її мешканців — 30 років. 80% населення Ірану — люди, народжені після Ісламської революції 1979 року. Вони не мають жодного стосунку до релігійної революції, але зобов’язані жити за її законами. Їхні проблеми багато в чому подібні до тих, з якими стикається молодь в Україні. Які саме — з’ясовувало Громадське.

Іноземцям часто здається, що іранці передусім хочуть позбутися обов’язкового хіджабу й заборони на алкоголь. Але в Ірані чую: прагнемо мати пристойну роботу, заробляти не тільки на оренду житла, а й на закордонні мандри, змінити консервативні суспільні норми. Молоді іранці розриваються між бажанням виїхати з країни назавжди та прагненням лишитися й створювати щось на батьківщині.

Традиційні цінності проти стартапів: правила життя молоді в Ірані

Іранська жінка проходить повз магазин компакт-дисків із фільмами у місті Шираз, Іран
Фото: СВІТЛАНА ОСЛАВСЬКА/ГРОМАДСЬКЕ

ПЛАГІАТ РЕДАКТОРКИ ГЛЯНЦЮ

Головну редакторку українського глянцевого журналу Vogue Ольгу Сушко тимчасово усунули від обов'язків. За два дні Сушко кілька разів викрили в плагіаті, тому видавці журналу вирішили провести внутрішнє розслідування. Громадське розповідає про головний медіа-скандал цього тижня.

Усе почалося з допису в Telegram-каналі «Киёв Фэшн Лавэз» про те, що редакторська колонка Ольги Сушко в жовтневому номері часопису майже повністю повторює колонку в журналі Harper's Bazaar 2006 року, яку написала журналістка і на той час головна редакторка журналу Шахрі Амірханова. Текст Сушко, на відміну від оригіналу, був трохи скорочений і переписаний у деяких місцях, але більшість речень були скопійовані повністю.

Плагіат редактора: як журнал Vogue UA став героєм головного медіа-скандалу тижня

Головна редакторка українського глянцевого журналу Vogue Ольгу Сушко
Фото: VOGUE UKRAINE
Поділитись: