Друге засідання слідчої комісії щодо справи Гандзюк: що вирішили

Про це повідомляє кореспондентка Громадського, депутати запросили представників Генпрокуратури та Служби безпеки України, Нацполіції та виконавчої влади Херсонщини аби заслухати їх. Однак жоден представник влади Херсонщини на засідання не з’явився, начебто через кризу з опаленням у місті. 

«За версією громадськості, саме серед представників держвлади Херсонщини є замовники, і неявка може свідчити про їхню причетність», — зазначив член комісії Ігор Луценко.

Народний депутат від Радикальної Партії Ігор Мосійчук пригрозив, що звертатиметься до президента із заявою про невідповідність херсонських чиновників зайнятим посадам, якщо вони і надалі «саботуватимуть» роботу комісії. 

Також на засідання не прийшла адвокатка Гандзюк Євгенія Закревська, яка раніше заявляла, що не сприятиме роботі комії якщо з її складу не виключать депутата Антона Геращенка, який начебто розголошував дані слідства. За словами голови комісії Борислава Берези, такий «бойкот» не допоможе роботі ТСК. 

Крім того, на засіданні комісія ухвалила рішення провести перше виїзне засідання у Херсоні 29-30 листопада.

Одне з головних питань, які мала вирішити сьогодні комісія — які справи щодо нападів на активістів їй розглядати. Голова комісії Борислав береза запевнив, що йдеться про 5-6 вибраних справ, «адже більше ТСК просто не встигне опрацювати» і запропонував відібрати справи за географічним принципом. 

Депутат від «Опозиційного блоку» Павленко запевнив, що відбирати справи потрібно не за пропорційною географічною ознакою, а відібрати найбільш проблемні регіони, в яких напади відбуваються найчастіше. 

Врешті, ТСК вирішила, що обиратиме справи із Херсона, Одеси, Харкова, Сєвєродонецка та Київщини. Які конкретно це будуть справи, комісія так і не визначила. Зокрема, і тому, що члени ТСК не знають, про які напади йдеться, і домовилися до наступного засідання підготувати список. Ймовірно, депутати не ознайомлювалися зі «списком Гандзюк», який активісти зібрали до акції «ніч на Банковій». 

Інше важливе рішення мало стосуватись режиму, в якому комісія проводитиме слухання. Адже, з одного боку, усі члени комісії підписали зобов’язання про нерозголошення таємниці слідства, але з іншого боку, справа викликає суспільний інтерес. За повну закритість засідання активно виступали самі представники ГПУ, СБУ і поліції, а також депутати від БПП Ірина Геращенко та Валерій Карпунцов. 

Секретарка комісії Олена Сотник запропонувала проводити усе, що стосується розслідування вбивства Гандзюк у закритому засіданні, а дотичні питання, як-от отримання нагород певними правоохоронними органами, розголошення таємниці слідства — у відкритому. Вона наголосила, що все, що є в публічному доступі не може бути розголошенням таємниці слідства. 

Наостанок слово взяв депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко, проти присутності якого в комісії виступали громадські активісти. 

Геращенко заявив, що «за перебігом розслідування найпильніше стежать замовники, які готові в будь-який момент втекти закордон». Через це він закликав членів перейти у закрите провадження. 

Остаточне рішення щодо того, будуть засідання відкритими чи закритими, комісія не ухвалила.

8 листопада відбулося перше засідання ТСК по справі Гандзюк.

ЧИТАЙТЕ ВСІ НОВИНИ ПРО ГАНДЗЮК:  Хто замовив Катю Гандзюк?

Засідання ТСК у справі про напади на активістів будуть частково відкритими.

6 листопада Верховна Рада створила тимчасову слідчу комісію для розслідування нападу на заступницю міськголови Херсона Катерину Гандзюк та інших активістів. До складу ТСК увійшли представники різних фракцій. Про створення ТСК почали говорити після того, як 4 листопада радниця міськголови Херсона Катерина Гандзюк померла у лікарні. Поліція перекваліфікувала справу Гандзюк на закінчене умисне вбивство.

Свторення ТСК критикував генеральний прокурор Юрій Луценко. Під час виступу в Раді він щодо справи Гандзюк та створення ТСК Луценко анонсував своє звільнення. 7 листопада його прес-секретарка повідомила, що Луценко подав президенту заяву про свою відставку. Президент відхилив його заяву. У Раді також виступив глава Нацполіції Князєв і відзвітував про хід розслідування справи Гандзюк.

5 листопада Telegram-канал The Newsroom, який ведуть журналістки Тетяна Ніколаєнко і Оксана Денисова, повідомив, що слідство підозрює помічника депутата від БПП Паламарчука — Павловського — в передачі грошей ймовірному організатору нападу на Гандзюк Сергію Торбіну, але поки він не є офіційним підозрюваним. 6 листопада депутат Паламарчук звільнив Павловського для того, аби в того був час на свій захист. Павловський визнав, що знайомий з організатором замаху на Гандзюк. Водночас він відкинув звинувачення у причетності до злочину.

4 листопада радниця міськголови Херсона Катерина Гандзюк померла у лікарні.

Президент України Петро Порошенко заявив, що вбивці мають бути покарані. Поліція перекваліфікувала справу Гандзюк на закінчене умисне вбивство.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ «Ми повинні знати ім'я замовника» — наша остання розмова з Катею Гандзюк

31 липня у Херсоні біля під'їзду чоловік вилив на радницю міськголови Херсона кислоту. Катерина Гандзюк потрапила до реанімаційного відділення.  Жінка отримала близько 30% опіків шкіри. Адвокат повідомив, що Гандзюк облили концентрованою сірчаною кислотою.

Поліція затримала п'ятьох підозрюваних у нападі на Гандзюк. Четверо з них зізналися у скоєнні злочину.

Гандзюк критикувала обласне управління Нацполіції Херсонщини й інші органи влади. Восени 2017-го вона у дописі на Facebook звинуватила начальника Управління захисту економіки Нацполіції в області Артема Антощука у вимаганні від міської влади хабара — 3% від сум усіх підрядів і тендерів. Відтак Антощук написав заяву «заднім числом», що йому нібито пропонували хабар. А згодом правоохоронці прийшли з обшуками на роботу до самої Гандзюк.

Напад на Гандзюк сколихнув українське суспільство. Українське представництво міжнародного антикорупційного руху Transparency International закликало правоохоронців до результативного розслідування атаки на Катерину Гандзюк.