У Раді зареєстрували пакет законопроєктів Зеленського: один з них має скоротити повноваження ОАСК

Інформація про проєкти закону з’явилася на сайті парламенту. Водночас тексти документів там наразі відсутні.

Йдеться про законопроєкти №5067, №5068 та №5069. Перший законопроєкт передбачає, що всі судові спори, де фігурують органи державної влади, розглядатиме не ОАСК, а Верховний Суд як суд першої інстанції. А судом апеляційної інстанції у таких спорах буде Велика Палата Верховного Суду.

Другий законопроєкт передбачає обов’язкову перевірку на доброчесність чинних та майбутніх членів Вищої ради правосуддя, а також врегульовує питання діяльності служби дисциплінарних інспекторів як постійного структурного підрозділу секретаріату ВРП.

Третій законопроєкт має внести зміни до Кодексу про адміністративні правопорушення й запровадити відповідальність за ненадання інформації на запит дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя.

Що цьому передувало?

У жовтні 2020 року в Офісі президента відреагували на петицію про ліквідацію Окружного адміністративного суду Києва, яка набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Тоді Володимир Зеленський доручив розпочати консультації з Вищою радою правосуддя щодо майбутнього статусу ОАСК.

Відтоді про ситуацію з консультаціями Офіс президента нічого не повідомляв. Невідомо, чи пов'язані нинішні кроки Зеленського з виконанням згаданої петиції.

Одіозність Окружного адмінсуду Києва та його очільника

Окружний адміністративний суд Києва раніше прославився низкою резонансних рішень: так, він визнав незаконною націоналізацію ПриватБанку, усунув з посади очільницю МОЗ Уляну Супрун, поновив Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби, заморозив перейменування УПЦ МП та зупиняв конкурс на посаду глави митниці.

Серед останніх резонансних рішень ОАСК — нібито скасування нової редакції українського правопису та скасування перейменування низки вулиць у Києві в межах декомунізації.

Дії керівництва Окружного адмінсуду Києва, зокрема його голови Павла Вовка, наразі розслідує Національне антикорупційне бюро України (НАБУ). Конкретно Вовка звинувачують у численних порушеннях закону: спробі узурпувати судову владу в країні й неправосудних рішеннях на користь політичних еліт та бізнесменів. Антикорупціонери як докази правопорушень опублікували записи розмов суддів ОАСК.

За версією слідства, Вовк очолив злочинну організацію, метою якої було захоплення державної влади. Цього хотіли досягти, встановивши контроль над Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (ВККСУ), Вищою радою правосуддя (ВРП) та створивши штучні перешкоди у їхній роботі.

Для вручення повістки Вовку співробітники НАБУ в буквальному сенсі змушені ловити суддю. У грудні 2020-го Вовк фактично тікав від детективів без верхнього одягу, а коли сів у машину — викинув документ. 2 лютого детективам довелося супроводжувати Павла Вовка кілька кілометрів, щоби вручити йому повістку вдруге.

8 лютого Вовка мали примусово доставити до Вищого антикорупційного суду, де йому мали обрати запобіжний захід. Але не знайшли, і засідання перенесли на 16 лютого.

Між НАБУ й ОАСК восени минулого року тривав фактичний конфлікт. Так, у жовтні 2020-го суд спробував усунути Артема Ситника з посади директора НАБУ, але Мін'юст відмовився це робити, посилаючись на відсутність повноважень.