В суді щодо продовження арешту ветеранці АТО «Пумі» оголосили перерву до завтра
Печерський суд Києва оголосив перерву у справі щодо розгляду клопотання прокуратури про продовження арешту ветеранці АТО Інні Грищенко за позивним «Пума», яку підозрюють у замаху на життя бізнесмена з Івано—Франківської області та голос якої фігурував у телефонних розмовах в справі вбивства Павла Шеремета, до 11:00 27 грудня.
Про це передає кореспондентка hromadske із зали суду.
Раніше суд вислухав сторони процесу. Прокуратура просила продовжити арешт підозрюваній, наголошуючи на ризиках втечі Грищенко, перешкоджанні слідству, тиску на потерпілих та свідків, знищенню речових доказів. Сторона обвинувачення наголошувала на тому, що на ймовірну причетність жінки до вчинення замаху на життя бізнесмена з Івано-Франківщини вказують результати експертиз, які встановили наявність ДНК «Пуми» на вибуховому пристрої та недопалках, які знайшли поряд з місцем злочину. Також прокурори зазначили, що чоловік Інни Владислав Грищенко, який також затриманий і перебуває під вартою, передавав дружині записки із настановами. Їхній зміст прокуратура не озвучила в засіданні. Також у прокуратурі зазначили, що свідки у справі підтвердили, що у липні 2018 року знайомий Грищенків Іван Вакуленко, брав в оренду автомобіль на якому їздив до міста Косів Івано-Франківської області.
Натомість, сторона захисту заперечувала у задоволенні клопотання, наголошувала на тому, що факт наявності волосся підозрюваної на вибуховому пристрої не свідчить про те, що вона його закладала, а записки чоловіка до підозрюваної, на які посилається слідство свідчить нібито про її необізнаність у злочині. Також адвокат зазначив на необхідності медичного обстеження Інни Грищенко, додав, що у неї є неповнолітня донька, яка фактично лишилася сиротою та зазначив, що підзахисна не була судимою, має міцні соціальні зв'язки та підтримку громадськості.
Сама підозрювана назвала «тиском на волонтерів та добровольців» дану справу та справу вбивства журналіста Павла Шеремета, вона заперечила свою причетність до обох з них. Також жінка запевнила, що не збирається тікати, готова носити електронний браслет, здати паспорти, а також надати доступ до відеокамер біля місця проживання, аби слідчі бачили хто до неї заходить.
«Я так розумію для себе, що йде якась підтасовка фактів для того щоб створити групу. Тому що, коли вже є такий резонанс, його треба підтримувати, щоб не вляпатися, вибачаюсь, в сортир», — сказала підозрювана.
Раніше у коментарі hromadske Грищенко зазначила, що у 2016 році не була знайома з фігурантами справи вбивства Павла Шеремета, а також про те, що її не допитували у цій справі.
Нагадаємо, 6 листопада Печерський суд взяв під варту на 60 діб Інну Грищенко. Жінці інкримінують співучасть у замаху на вбивство бізнесмена в Івано-Франківській області у липні 2018 році. Сама Інна Грищенко відкидає звинувачення щодо причетності до злочину.
Наприкінці вересня правоохоронці затримали чоловіка Інни Владислава Грищенка з позивним «Буча», теж ветерана війни на Донбасі. За версією слідства, чоловік вступив у змову з групою осіб і мав ліквідувати бізнесмена шляхом підриву. Інні Грищенко інкримінують замах на умисне вбивство та незаконне поводження зі зброєю, боєприпасами або вибуховими речовинами.
- 12 грудня глава МВС України Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета.
- Згодом поліція дала брифінг, правоохоронці назвали п'ятьох підозрюваних у справі щодо вбивства журналіста Павла Шеремета. Це військова медсестра Яна Дугарь, дитячий хірург в Охматдиті Юлія Кузьменко, музикант і доброволець Андрій Антоненко та подружжя ветеранів війни на Донбасі Інни та Владислава Грищенків, відомих за прізвиськами «Пума» і «Буча».
- Офіційно про підозри повідомили тільки першим трьом. 13 грудня суд обрав їм запобіжні заходи: Дугарь відправили під цілодобовий арешт, а Кузьменко й Антоненка — під варту.
- Грищенкам не оголосили офіційних підозр у справі Шеремета, оскільки наразі вони фігурують лише як особи, які можуть володіти певною інформацією.
- Слідство вважає, що організатором убивства Шеремета був Антоненко. Начебто захопившись радикальними націоналістичними настроями, він вирішив створити організоване збройне угруповання, щоб вчинити вбивство Павла Шеремета. Антоненко долучив до групи Юлію Кузьменко та Яну Дугарь. Остання, за версією слідства, «проводила розвідку» біля будинку Шеремета та фотографувала на мобільний телефон камери спостереження довкола майбутнього місця злочину. Кузьменко ж, за версію слідства, безпосередньо закладала вибухівку під автівку.
Журналіст Павло Шеремет загинув 20 липня 2016-го о 7:45 ранку внаслідок вибуху машини. Він їхав на ранковий ефір своєї програми. Розслідування убивства Шеремета високопосадовці публічно називали «справою честі», утім понад 3,5 роки попри численні експертизи, допити понад 1000 осіб, вилучення відео з камер спостереження обсягом понад 150 терабайтів, у справі про вбивство Шеремета не було жодного офіційного підозрюваного.
Також слідство відмовлялося від оприлюднення суттєвої інформації стосовно ходу розслідування, для якого була створена спецгрупа із залученням ФБР. У МВС заявляли, що розслідування справи ускладнює російське громадянство Шеремета.
10 травня 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство журналіста Павла Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.
Співзасновник міжнародного проєкту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство журналіста.
Колеги та рідні Шеремета вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста.
10 жовтня 2019-го президент Володимир Зеленський заявив, що керівництво МВС змінять, якщо не буде результатів у справі щодо вбивства Шеремета.
- Поділитися: