«Вільна дискусія» чи «спроба поліпшити імідж президента»? Світова преса про пресмарафон Зеленського

«Триває марафон, як називають його люди, — ті самі, які стверджували, що популярному актору, який став політиком, не потрібні медіа. Жодних запитань, підготовлених завчасно, і ніхто не обирає, який репортер може поставити запитання», — написало про пресмарафон Зеленського американське видання The Washington Post.

14-годинна нон-стоп зустріч із журналістами, зокрема й іноземними, стала безпрецедентно довгою президентською пресконференцією, а на тлі гучного скандалу із тиском США на Україну ще й викликала жваве обговорення у світі.

hromadske розповідає, що писала світова преса про розмову Зеленського з медіа та що про неї думають іноземні журналісти, які побували на ній у Києві.

Зеленський, Трамп і «жодного тиску»

Головною тезою пресконференції Зеленського, на якій акцентувала більшість світових медіа, стала реакція на скандал із тиском Трампа на Україну. Президент України заявив, що затримка у наданні Сполученими Штатами зброї для України не пов’язана із компанією Burismа, де працював син кандидата в президенти США Джо Байдена.

Під час спілкування з журналістами Зеленський сказав: шантажу з боку Трампа не було, бо «це не було предметом нашої розмови зовсім». 

На це одразу ж відреагував президент США Дональд Трамп: «Президент України Володимир Зеленський заявив журналістам у четвер, що його суперечлива липнева телефонна розмова з президентом Трампом не передбачала хабарництва, шантажу чи ділової боротьби, як стверджують демократи, що прагнуть імпічменту». А цитуючи ці слова Трампа та пояснюючи обставини скандалу між США та Україною, прихильний до нього телеканал Fox News зазначив: «Трамп, як і інші критики Байдена, задається питанням про те, як Гантер Байден (син Джо Байдена, — ред.), котрий, як відомо, мало тямив в енергетичному бізнесі, опинився у раді директорів Burisma».

Під час пресмарафону Зеленського стало відомо про арешт у США двох партнерів Рудольфа Джуліані, адвоката президента США Дональда Трампа, — Лева Парнаса та Ігоря Фрумана. Імовірно, вони організовували спілкування колишніх генеральних прокурорів Віктора Шокіна та Юрія Луценка із Джуліані щодо кримінального переслідування колишнього віце-президента США Джо Байдена, якого називають головним конкурентом Трампа на виборах 2020-го року. Інформаційне агентство Reuters зазначило: під час спілкування з журналістами Зеленський наголосив, що ніколи не зустрічався із цими людьми.

Німецьке видання Der Spiegel зауважило: «У той час, як для Трампа справа України набирає обертів, Зеленський тривалий час не коментував звинувачення. І лише нещодавно заявив, що Трамп насправді не тиснув на нього». До того ж видання звернуло увагу на те, що Зеленський пообіцяв розслідувати ймовірне втручання України у вибори США 2016 року.

Британська ВВС підкреслила, що Зеленський «не вірить, що після офіційного запуску процедури імпічменту Трампа відносини України й США погіршаться». 

А ізраїльське видання Haaretz навело слова Зеленського про те, що відносини з Німеччиною після оприлюднення стенограми розмови з Трампом, теж у нормі. Нагадаємо, зі стенограми стало відомо, що Зеленський зазначав про недостатню допомогу Україні з боку Євросоюзу.

У матеріалі японського медіа The Japan Times йдеться: «Відповідаючи на запитання про Трампа, Зеленський наполягав: він не є маріонеткою Трампа і, схоже, намагається покласти край питанням, які переслідують нового українського президента після того, як стали відомими подробиці його розмови з Трампом 25 липня».

Все було по-чесному

Чимало світових медіа, як, наприклад, Times of Israel, акцентували на тривалості президентської пресконференції. Адже у цьому Зеленський перевершив білоруського колегу Олександра Лукашенка — його спілкування з журналістами у лютому 2017-го тривало майже вдвічі менше, 7 годин 21 хвилину.

Хоча сам Зеленський під час пресмарафону зауважив, що йому не подобаються порівняння його із Лукашенком чи будь-якими іншими світовими політиками. «Я гадаю, що я особистість, і я схожий суто на власних батьків. Ось це нормальне порівняння», — зауважив президент.

Втім, білоруські медіа неодноразово зверталися до досвіду пресконференцій Лукашенка у контексті учорашнього марафону, при цьому досить позитивно оцінюючи свободу слова в Україні.

У колонці для сайту білоруського телеканалу «Белсат» політолог Олександр Федута зауважив: «До Лукашенка уже віддавна допускають тільки “пригодованих” журналістів: то натовп російської регіональної преси, то російських VIP, які точно знають, про що запитувати небажано. А ось час, відведений пресслужбою Зеленського на спілкування із журналістами, був поділений між людьми, які не мають зобов’язань перед владою». 

Білоруська редакція Радіо Свободи, журналістка якої також була присутня на пресконференції Зеленського у Києві, більше звернула увагу на питання актуальних відносин України та Білорусі. Зокрема про нещодавнє повернення українського журналіста Павла Шаройка після ув’язнення в Білорусі. Шаройка обміняли на білоруса Юрія Політику, затриманого в Україні за аналогічним звинуваченням — шпигунство. «Водночас Зеленський ухилився від відповіді на запитання, чи буде закрито кримінальну справу проти громадянина білорусі Юрія Політики у чернігівському суді», — додає видання.

Неупередженість президента та його пресслужби щодо організації пресконференції відзначали не тільки у порівнянні з Білоруссю, а й зі США. От що пише видання The Washington Post: «На противагу Білому дому, де брифінги та новинні пресконференції ледь не зникли, а посадовці відмовляються мати справу з Конгресом, Зеленський ініціював вільну дискусію, настільку близьку до спонтанної, наскільки це взагалі можливо для національного лідера».

Видання також зауважило: ця пресконференція була дуже очікуваною від Зеленського саме зараз — насамперед через обіцянки якнайшвидше завершити війну з Росією та водночас різку реакцію, яку в суспільстві збурило підписання «формули Штайнмаєра».

Потреба поліпшити імідж президента?

«Було б добре мати більше можливостей для спілкування один на один із Зеленським, втім, якщо такого не збираються робити, то як іноземна журналістка я дуже ціную можливість отримати доступ у такому форматі», — розповіла hromadske Сабра Айрес, московська кореспондентка Los Angeles Times. Водночас, як зазначає Айрес, формат виявився не лише незвичним, а й виснажливим і малоінформативним: «До 15-ї чи 16-ї години розчарування зростало, тому що усе сильно відставало від графіка.Чимало з іноземних журналістів пішли й не повернулися, коли після багатьох годин чекання зрозуміли, що до їхніх груп може не дійти. А для тих із нас, хто працює на американську пресу та розслідує скандал з імпічментом Трампа, не вистачило інформації та глибших роз’яснень», — зазначила Айрес.

Про специфіку формату говорить і Фабріс Депре, журналіст французького видання LaCroix: «Це було добре, однак, на мій погляд, я би краще проводив такі пресконференції не так інтенсивно, але частіше».

Як зазначило британське видання The Guardian, адміністрація Зеленського вирішила провести масштабну пресконференцію, аби «нагадати наратив про молодого антисистемного президента з понад 70-відсотковим рейтингом схвалення». Водночас, зазначає газета, наприкінці «це виглядало більше схожим на вимушений марш, аніж на марафон». 

Журналіст The Guardian Ендрю Рот, який був на пресконференції Зеленського, так сказав hromadske: «Я не бачив нічого подібного раніше: це трохи схоже на цирк і водночас на шикарний театр. Зрозуміло, що головний меседж був такий: ми відкриті для преси. Та й фізично це було вражаюче, що Зеленський був готовий витримати 14 годин допиту. Втім, цей формат дав замало часу, аби дійсно з’ясувати головні проблеми».

Саму ідею пресмарафону Radio Free Europe описало так: «Незвичайна обстановка події 10 жовтня вписується у нетрадиційний образ та стиль, які навесні цього року допомогли Зеленському посісти президентське крісло».

Журналіст польської Gazeta Wyborcza Пьотр Андрусечко зазначив, що пресмарафон президента Зеленського залишив неоднозначні враження. «Я розумію, що це відповідь на критику на адресу Брак комунікації став дуже помітним 1 жовтня, коли поспішно скликали пресконференцію після того, як українські громадяни почали дізнаватися про підписання “формули Штайнмаєра” не від своєї влади, а з російських ЗМІ». На думку Андрусечка, за таких умов пресмарафон був чудовою нагодою поліпшити імідж президента.

Кореспондент Radio Free Europe Крістофер Міллер, був не менш дипломатичним у своїх оцінках: «Гадаю, це було продуктивно, і Зеленський заслуговує позитивної оцінки за те, що стільки часу витратив на журналістів. Після цього марафону він кілька днів отримуватиме позитивні відгуки в українській та закордонній пресі. Однак така відкритість комунікаційної політики адміністрації — це виняток, а не правило. Я не вважаю, що загалом доступ до президента, який до цього був неналежним, тепер зміниться».