Народні депутати голосують під час засідання Верховної Ради, Київ, 13 вересня 2019 року
Фото:

Кузьмін Олександр/УНІАН

13 вересня у Верховній Раді завершили розглядати законопроєкти та оголосили перерву до 18 вересня. Так у парламенті закінчився один з найнасиченіших за кількістю ухвалених законів тиждень. Більшість змін парламентарії ухвалили у першому читанні, а термін внесення правок до другого читання та обговорення законопроєктів скоротили. Які зміни для бізнесу готують депутати, розбиралося hromadske.

Фіктивне підприємництво — легальне

10 вересня Рада у першому читанні підтримала законопроєкт про скасування кримінальної відповідальності за фіктивне підприємництво. Таке рішення пояснюють тим, що дана стаття кримінального кодексу часто використовується контрольними органами для тиску на бізнес. Водночас реальних кримінальних справ та вироків за цією статтею в Україні немає.

У разі ухвалення закону депутати обіцяють поліпшення умов ведення бізнесу в Україні.

Кешбеки — покупцям, новітні касові апарати — продавцям

Депутати підтримали у першому читанні законопроєкт, яким пропонується запровадити виплату кешбеків тим покупцям, які виявлять, що купили товар, за який продавець не заплатив податки.

Як це працюватиме?

В Україні запустять електронний реєстр фіскальних чеків (це такі чеки, які мають статус документів, адже засвідчують, що товар продано офіційно, його обліковано у звітності і від його продажу сплачено всі податки).

Всі охочі отримають доступ до цього реєстру і зможуть перевіряти, чи є там їхній чек, а якщо немає, то поскаржитися до податкової та отримати кешбек у розмірі 100% від вартості покупки. Тимчасом продавця податкова оштрафує на 150%.

Також парламентарії підтримали законопроєкт, який запроваджує новітні касові апарати та спрощує підприємцям процес їхньої реєстрації. Автори законопроєкту сподіваються, що у разі його остаточного ухвалення українські підприємці зможуть вільно обирати, яким касовим апаратом користуватись: класичним чи новітнім, який буде існувати у вигляді додатку на смартфоні. Також законопроєктом передбачено спрощення процедури реєстрації таких апаратів та витрат на них.

Водночас цим законом депутати зобов’яжуть всіх ФОПів, які працюють у сфері торгівлі, почати використовувати касовий апарат.

Обмеження і касові апарати мають використовувати лише ФОПи, що заробляють понад 1 мільйон гривень.

Скасування «податку» для інвесторів

Депутати ухвалили за основу законопроєкт про покращення інвестиційної діяльності. У цьому документі пропонується скасувати пайовий внесок — платіж, який інвестори зобов’язані заплатити до місцевих бюджетів у розвиток інфраструктури. Розмір цього платежу становить від 4 до 10%, а сплачують його ті інвестори, які будують об’єкти.

У бізнес-середовищі пайові внески давно критикують, зазначаючи, що вони неефективні та стримують інвестиції в Україну. Водночас під час слухання законопроєкту проти нього виступила низка депутатів-мажоритарників, які вважають, що пайовий внесок — чи не єдиний спосіб профінансувати розвиток місцевої інфраструктури у регіонах.

Народні депутати під час засідання Верховної Ради, Київ, 13 вересня 2019 року
Фото:

Кузьмін Олександр/УНІАН

Єдиний рахунок для сплати податків

Депутати підтримали запровадження в Україні єдиного рахунку, який підприємці зможуть відкрити у казначействі. З цього рахунку можна буде автоматично платити єдиний податок, податок на доходи фізичних осіб, єдиний соціальний внесок та рентну плату. За відповідні законопроєкти №1049 та №1051 депутати проголосували у першому читанні.

Автори законопроєктів та Мінфін сподіваються, що таким чином спростять умови ведення бізнесу підприємцям та зменшать кількість випадків, коли бізнес під час сплати податків вводить не ті номери рахунків.

Міжнародний захист української продукції

Парламент у першому читанні підтримав законопроєкт про географічні зазначення. Цей законопроєкт забезпечить захист іноземних географічних зазначень, а також створить підстави для створення таких зазначень в Україні.

Географічне зазначення — це назва продукту, який виробляється на конкретній території. Такими зазначеннями є, наприклад, коньяк, шампанське, сир фета тощо. В Україні такими зазначеннями можуть стати гуцульська бринза та мелітопольські черешні. У разі ухвалення, Україна зможе експортувати продукти, назва яких буде захищеною у Європі, що дозволить підвищити попит на неї.

Спрощення митних процедур

12 вересня депутати проголосували у першому читанні за законопроєкт про авторизованих економічних операторів.

«Запровадження інституту авторизованих економічних операторів дозволить нам застосувати найкращі світові практики та спростити митні формальності і процедури для відповідального бізнесу, який дотримується законодавства. Це дозволить нашому бізнесу, який займається імпортом та експортом, а також виробникам, які знайшли на ринку ЄС своїх покупців, підвищити їхню конкурентоспроможність», — пояснила суть законопроєкту міністерка фінансів України Оксана Маркарова після рішення парламенту.

Також 12 вересня Рада в цілому ухвалила закон про режим спільного транзиту з ЄС. Після підписання, закон запровадить європейську практику митного оформлення товарів, а митниця отримає нові інструменти контролю за транзитними вантажами.

Зазначається, що режим спільного транзиту запрацює в Україні після того, як на митниці запровадять спеціальну електронну систему, яка дає можливість налагодити обмін інформацією про етапи митного оформлення товарів з використанням електронних повідомлень в режимі реального часу та підвищити ефективність використання системи аналізу ризиків.

Народні депутати під час засідання Верховної Ради, Київ, 11 вересня 2019 року
Фото:

Струмковський Володимир/УНІАН

Концесія

13 вересня депутати у першому читанні підтримали законопроєкт про концесію. Нове законодавство у цій сфері вже давно розроблялося в Міністерстві інфраструктури та уряді. Воно дозволить налагодити процес передачі державних об’єктів, передусім інфраструктурних, в управління приватних інвесторів.

У разі ухвалення закон запустить процес концесії доріг, аеропортів та портів.

Повноваження Нацбанку та права позичальників

Рада ухвалила законопроєкт про захист прав споживачів фінансових послуг. Ним пропонують поширити права звичайних споживачів на споживачів фінансових послуг, таких як кредити, депозити, страхування та інші. Зокрема це стосується правдивості інформації про такі послуги.

Так, у разі ухвалення законопроекту, фінансові компанії, банки та інші установи будуть зобов’язані писати про справжні відсоткові ставки за кредитами, які включатимуть всі комісії та приховані платежі, про які зазвичай згадують в угодах дрібним шрифтом.

Також парламент збільшив повноваження Національного банку, надавши йому право регулювати не лише банківський сектор, але й діяльність ломбардів, кредитних спілок, страхових компаній тощо. Раніше ними опікувався регулятор, відомий як Нацкомфінпослуг. Цю установу депутати ліквідували з 1 липня 2020 року.

Обидва закони мають покращити регулювання на фінансовому ринку та повернути довіру українців до фінансових установ.

Також цього тижня Рада продовжила пільговий період для власників «євроблях», протягом якого їх не штрафуватимуть за порушення митного режиму, ухвалила законопроєкт про ваговий контроль на дорогах, а кошти від штрафів за порушення вагового режиму вантажівками спрямувала на ремонт доріг.

Поділитись: