Єврокомісія не робитиме виключень для «Північного потоку-2»

Про це повідомив віце-прем’єр-міністр України Дмитро Кулеба за підсумками розмови з єврокомісаркою з питань енергетики Кадрі Сімсон.

«Безпекові ризики від «Північного потоку-2» зберігаються. Зранку обговорили це з комісаркою Єврокомісії з енергетики Кадрі Сімсон. Отримав запевнення: позиція Єврокомісії незмінна. Правила ЄС мають бути застосовані до «Північного потоку-2» без виключень. Енергетична безпека надалі у центрі нашого діалогу з ЄС», — повідомив Кулеба.

13 листопада 2019 року повідомлялось, що німецький парламент з другої спроби ратифікував оновлене законодавство ЄС, яке поширює норми ЄС на морські трубопроводи, зокрема «Північний потік-2». Напередодні до цього законопроєкту намагалися внести правку, яка мала надати право Німеччині вивести «Північний потік-2» з під дії цього закону.

Відповідно до газової директиви ЄС, яка набула чинності у травні, норми європейського енергетичного права поширюються на трубопроводи, які підключаються до ГТС Євросоюзу. Такі газопроводи повинні відповідати вимогам до газопроводів країн ЄС — зокрема мають бути розділені постачальник газу та транспортувальник.

Директива зачіпає «Північний потік-2». Відповідно до цієї директиви, транспортувати газ цим трубопроводом повинна компанія, незалежна від Газпрому, а 50% його пропускних можливостей повинні бути зарезервовані для альтернативних постачальників.

Пропоновані поправки Бундестагу, надали б змогу звільнити «Північний потік-2» від цих обмежень.

Зазначимо, що російський Газпром будував «Північний потік-2» для того, аби мати змогу постачати свій газ до Європи в обхід газотранспортної системи України. Проєкт на 100% належить Росії, однак Газпром залучав іноземних партнерів для участі у ньому. Серед них — провідні енергетичні компанії Німеччини, Франції та Австрії.

«Північний потік-2» — друга гілка морського трубопроводу, який Росія будує через Балтійське море від узбережжя Росії до узбережжя Німеччини. З Півночі Німеччини газ з трубопроводу мав постачатися до Центральної Європи, забезпечуючи потреби Німеччини, Австрії, Чехії та низки інших країн. У разі завершення будівництва цього трубопроводу Росія отримала б можливість повністю відмовитися від традиційних шляхів постачання свого газу, зокрема за допомогою ГТС України.