Арешт екс-президента Вірменії Кочаряна: РФ тисне на суд заявами про «політичне переслідування» — аналітик

Взяття під варту колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна «смішно називати політичними переслідуваннями». А заяву Росії з цього приводу можна вважати відкритим тиском на суд.

Про це в ефірі програми «Нині вже» на Громадському сказав вірменський аналітик, директор Аналітичного центру з глобалізації та регіональної співпраці Степан Григорян.

«Лавров (глава МЗС РФ — ред.) зробив заяву. Це відкритий тиск на вірменський суд. Я думаю, це було помилково з боку Росії — робити таку заяву. Хоча я їх розумію, я не згоден з цією заявою, але я розумію, чому її зробили. Звісно, можливо, судді під таким тиском його (Роберта Кочаряна — ред.) відпустять, але питання не в цьому. Це не самоціль тримати колишнього президента у тюрмі, це питання ступеня обвинувачення, а обвинувачення дуже серйозні» — зазначив аналітик Григорян.

Раніше глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров відреагував на притягнення до відповідальності у Вірменії колишніх високопоставлених чиновників у межах справи «1 + березня».

За словами Лаврова, події у Вірменії йдуть врозріз із заявами нового керівництва країни про відмову від переслідування своїх політичних попередників.

«Події останніх днів йдуть врозріз з недавніми заявами нового керівництва Вірменії про те, що у них немає наміру організовувати переслідування своїх попередників за політичними мотивами», — сказав глава російського МЗС.

Колишнього президента Вірменії Роберта Кочаряна взяли під варту за звинуваченням у поваленні конституційного ладу Вірменії із застосуванням насильства. Екс-президенту загрожує до 15 років позбавлення волі.

Як повідомлялося, другого президента Вірменії Роберта Кочаряна звинуватили у поваленні конституційного ладу у справі про розгін демонстрації 1 березня 2008 року в Єревані після президентських виборів.

Сам Кочарян вважає звинувачення сфабрикованими, називаючи їх «політичним переслідуванням».

1 березня 2008 року під час масових акцій протесту, які відбулися після президентських виборів, на яких здобув перемогу Серж Саргсян, відбулися зіткнення між силовикам і учасниками акцій.

Уранці 1 березня 2008 року поліцейські напали опозиційних демонстрантів, які протестували проти офіційних результатів президентських виборів. Пізніше в той же день між протестувальниками та силовиками відбулися зіткнення, унаслідок яких 10 людей загинули, ще понад 250 поранення.

Через 10 років після цих подій обставини загибелі 10 жертв все ще залишаються нез’ясованими.

Як повідомлялося, другого президента Вірменії Роберта Кочаряна звинуватили у поваленні конституційного ладу у справі про розгін демонстрації 1 березня 2008 року в Єревані після президентських виборів.

12 травня 2018 року у Вірменії сформували новий уряд.

8 травня опозиціонера Пашиняна обрали прем’єр-міністром Вірменії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Професійний революціонер: хто такий лідер вірменських протестів Пашинян

Нагадаємо, 1 травня лідер протестних рухів Нікол Пашинян закликав прихильників блокувати дороги та аеропорт Єревана після того, як парламент не обрав його на посаду прем’єр-міністра. За кандидатуру Пашиняна проголосували 45 депутатів при необхідних 53 голосах. Про те, як відбувалося голосування та його наслідки для Вірменії дивіться у спеціальному ефірі Громадського.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Протести у Вірменії: крок проти несправедливості (СПЕЦРЕПОРТАЖ)

Протестувальники 20 квітня почали блокувати дороги в столиці країни. Люди виступили проти прем'єр-міністра Сержа Саргсяна, який був президентом країни 10 років. На нову посаду його нещодавно затвердив парламент.

За новою конституцією, в президента дуже обмежені повноваження, натомість основна влада належить саме прем'єру. Ці зміни ініціював сам Саргсян, хоча й переконував, що більше не має владних амбіцій. Таким чином, він по суті мав залишитися при владі ще й на третій термін.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Від президента до прем'єра: п'ять фактів про рокіровку нового прем'єра Вірменії Сержа Саргсяна

23 квітня до опозиціонерів, які вимагають у Єревані відставки прем'єр-міністра Сержа Саргсяна, долучилися військовослужбовці.  Міноборони Вірменії пообіцяло покарати військових за участь у протестах. Лідера протестів Нікола Пашиняна затримали, та згодом відпустили. Опозиціонери хотіли зробити безстроковими акції протестів у Єревані.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ Протести в Єревані: обличчя змін (ФОТОРЕПОРТАЖ)