Головні історії тижня: розведення військ на Донбасі, Приват проти Коломойського, Каталонія, Сирія і Польща
На цьому тижні ПриватБанк виграв апеляцію у справі проти Коломойського у Лондонському суді, Рада ухвалила у першому читанні бюджет на 2020 рік, Зеленський підписав закони про касові апарати для ФОПів, Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід ексзаступнику секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олегу Гладковському, збірна України з футболу перемогла Португалію і збирається на Євро-2020. А ще на цьому тижні ми зробили декілька цікавих та важливих історій.
Телеміст «Формула Донбасу»
14 жовтня ми об'єднали студії Києва, Слов’янська та Сєвєродонецька у спільному телемості «Формула Донбасу» від hromadske, UA: Донбас та Громадське ТБ Донбасу. В трьох студіях дискутували політики, чиновники, військові та активісти, а на вулицях міст ми говорили зі звичайними громадянами. Питань багато, але головне: якими все ж таки мають бути умови закінчення війни на Донбасі?
Полем чи селом: як виглядає карта розведення військ на Донбасі
Розведення військ на Донбасі, про яке домовилися в Мінську, досі не відбулось через порушення режиму тиші. Відведення у трьох «пілотних» районах — це одна з умов проведення зустрічі «нормандської четвірки». Анастасія Блаватнік з’ясувала, який є досвід розведення, скільки людей можуть опинитись у «сірій зоні» та чим це їм загрожує.
Протести в Каталонії: що відбувається та як реагує уряд?
На початку тижня дев’ятьох організаторів референдуму за незалежність Каталонії засудили на строки від 9 до 13 років ув’язнення. За декілька днів ексглава цього іспанського регіону Карлес Пучдемон здався бельгійській владі, а президент Каталонії Жоакім Торра попередив, що буде домагатися нового референдуму. Вже тиждень у Каталонії масові протести. Олег Павлюк розповідає, що саме там відбувається та як на це реагує іспанська влада.
«Зрада» США, агресія Туреччини та виграш для Росії: що відбувається у Сирії та чим це може завершитися?
Туреччина розпочала операцію «Джерело миру» проти курдів на півночі Сирії. Одразу після того, як США вирішили вивести з цього регіону війська. Відносини між Туреччиною та її союзниками у НАТО та ЄС погіршилися. Дональд Трамп написав Реджепу Ердогану листа, в якому попросив того «не бути дурнем». Президент Туреччини викинув цей лист у смітник. Але врешті Туреччина погодилась на 120 годин припинити вогонь і дати курдам залишити регіон. Детальніше — у матеріалі Олени Куренкової і Олега Павлюка.
100 TruCam на дорогах України
Вже рік на українських дорогах працюють TruCam — радари, які вимірюють швидкість автомобіля за допомогою лазера та роблять деталізовані знімки автівок порушників. Річні підсумки роботи радарів: 300 тисяч адміністративних постанов. Загальна сума штрафів — понад 90 мільйонів гривень. Але аварій через перевищення швидкості не поменшало. Василь Пехньо поговорив про TruCam з Олексієм Білошицьким — першим заступником начальника департаменту патрульної поліції України.
Небезпечна робота: хто і як розміновує Донбас
Чергова історія нашого проєкту Донбас reality check — про те, хто розміновує Донбас та скільки ще на це треба буде часу. За даними Міноборони, «забрудненими» вважають 16 тисяч квадратних кілометрів регіону по обидва боки лінії розмежування. За роки війни від підриву на боєприпасах постраждали більше тисячі людей, 130 з них — діти.
Сама історія мінерів від Олени Зашко та Олександри Чернової — за посиланням вище. А тут — її студійне обговорення з представниками Міноборони, Держслужби з надзвичайних ситуацій та волонтерами.
«Як козаки в Золоте хліб возили» | Hromadske.doc
«Травмат» — це така вєщ, йому й «Гради» не страшні!» – кепкує ветеран Олекса Бик із наміру поліції затримати колону через те, що в декого є легальна травматична зброя. На наступному контрольному пункті Бику повідомлять: він у розшуку нібито за грабіж. Насправді колона їде в Золоте — протестувати проти «формули Штайнмаєра». Та везе хліб. Якого нібито в Золотому немає. Принаймні так в ефірах телеканалів розповідає Андрій Білецький. Як насправді? Ми би не дізналися, але разом з колоною їде Богдан Кутєпов. І повертається вже з іронічним пригодницьким репортажем.
Смерть ще однієї жертви та невстановлений пам'ятник
Рік тому, 17 жовтня 2018-го, в політехнічному коледжі Керчі сталася стрілянина та вибух. 21 людина загинула, більше півсотні були поранені. Російські правоохоронці назвали стрілком 18-річного студента Владислава Рослякова. Згодом він застрелився. Вікторія Рощина і Ксюша Савоскіна дізналися, на якому етапі розслідування трагедії — і російське, і українське, згадали історії чотирьох постраждалих та поговорили з батьком одного із загиблих про пам’ятник, який досі не встановили в Керчі.
Джуліані, Волкер, Шокін, Содленд, Йованович, Луценко, Фруман і Парнас, Злочевський, Байден, компанія Burisma, телефонна розмова Трампа із Зеленським, імпічмент в США, втручання в вибори — одна із головних міжнародних історій, пов’язаних із Україною триває вже декілька років, а в останні місяці знову в топі світових новин. Дипломат Сергій Корсунський раніше написав для hromadske колонку про те, що означає оприлюднення стенограми розмови президентів України і США, а на цьому тижні пояснив, хто може стати наступним у цьому скандалі.
Декілька наших інтерв’ю. За цим посиланням поновлений на посаді голови Конституційного суду Станіслав Шевчук розповідає, чому охорона Суду не пустила його на робоче місце, як він планує далі боротися за посаду та як оцінює рішення суду у справі щодо розпуску Верховної Ради президентом Зеленським.
Ось тут новий випуск програми «Дорогенька моя». В ньому — перша командирка патрульної служби, а зараз виконувачка обов’язків заступника начальника Головного управління в Київській області Майя Бреславська боксує і розповідає про школу олімпійського резерву, Роккі Бальбоа, реформу, поліцейську корпоративну культуру, серіали і фемінізм.
У «Дуже важливій передачі» на цьому тижні був український історик Сергій Єкельчик. Він розповів про Київ під час німецької окупації, радянську «героїзацію» перемоги, Українську революцію 1917-1920 років та про паралелі в українській історії.
Вибори в Польщі: консерватори залишаються
У Польщі на чергових виборах до парламенту знову перемогла консервативна партія «Право і Справедливість». Чотири роки її попереднього правління запам’ятались економічним бумом: темпи зростання ВВП Польщі — одні з найвищих у Європі. Однак польська опозиція та Євросоюз вважають правління партії рухом до авторитаризму. Сашко Шевченко з’їздив на ці вибори, поспілкувався з поляками та з’ясував, чого чекати від ще одного терміну «Права і Справедливості» при владі.
Параска Плитка-Горицвіт: про життя легенди
У маленькій хаті на кичері у Криворівні Параска Плитка-Горицвіт створювала книжки, малювала ікони, вирізала витинанки та робила тисячі фото гуцулів. Дехто вважав її дивакуватою, а для когось вона стала школою та джерелом знань. Через 20 років після смерті художниці виставку її робіт організовує Мистецький Арсенал, а Сергій Захарченко з’їздив у Карпатські гори, щоб показати, де і як проживала мисткиня.