УКРАЇНА

«Я не хочу, щоб Україна стала Венесуелою» — інтерв'ю з екс-міністром фінансів Данилюком

26 червня, 2018 18:40
УКРАЇНА/«Я не хочу, щоб Україна стала Венесуелою» — інтерв'ю з екс-міністром фінансів Данилюком
Зберегти
Вигляд
lead
Олександр Данилюк, якого називали «останнім реформатором» в уряді, був ключовим переговорником з Міжнародним валютним фондом у питанні надання грошей для України. Перед відставкою міністр фінансів заявляв про «колосальний тиск», який чинився на нього та його команду.

7 червня Верховна Рада звільнила Олександра Данилюка. Це стало наслідком публічного конфлікту між ним та прем'єр-міністром Володимиром Гройсманом.

Громадське поспілкувалося з екс-міністром фінансів про причини звільнення, про те, як це вплине на співпрацю з МВФ і чи відчують це українці, та що він робитиме далі.

Про звільнення

Коли ви зрозуміли, що вас звільнять, адже розмови про це велися чи не з першого дня вашого призначення.

Зрозумів я це в середу, після подання, яке зробив прем'єр до Ради. Чому? Я розумів: якби він це зробив не на четвер, коли голосували Антикорупційний суд, йому б це не вдалося. Тому що аргументація, м'яко кажучи, дивна. Питання поведінки на Кабміні? Ця поведінка була абсолютно зрозумілою, бо це моя прерогатива і моє право призначати собі команду, а не прем'єр-міністра. Так не працює система державного управління. Якщо він цього не розуміє, то, я сподіваюся, зараз він це зрозумів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чим запам'ятався на посаді міністра фінансів Олександр Данилюк

Тепер ваша заступниця виконує обов'язки  міністра. Ваша команда залишається чи йде разом з вами?

Люди, які прийшли разом зі мною, — це Юрій Буца, Сергій Марченко — подали заяви на відставку. Ми, як команда, залишаємо Мінфін. Також інші радники, які допомагали мені в роботі, звичайно, також ідуть.

Хто це?

Наприклад, наш член команди Яна Бугрімова, яка давно з нами працювала, є найсильнішим кандидатом. Вона також залишає міністерство.

Оксана Маркарова залишається. Насправді, вона не прийшла зі мною, вона була раніше, і саме прем'єр попросив, щоб вона залишилася в міністерстві. І вона далі буде продовжувати роботу.

Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк у студії Громадського, Київ, 8 червня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Про корупцію

Ви неодноразово згадували про корупцію в держорганах: Генпрокуратурі, Держфіскальній службі. Наведіть, будь ласка, наочний приклад корупції в ДФС.

Наведу один приклад, про який знали всі в цій країні, знали дуже багато років і нічого не могли із цим зробити, доки я і моя команда не вирішили це питання. Це — корупція у сфері відшкодування ПДВ. Це був добре налаштований бізнес, який за відкати повертав підприємцям їхні кошти. Відкати варіювалися: максимально було понад 30%, інколи ще більше. В останні роки — близько 20%.

Мільярди виводилися. Але торік ми запровадили прозорий механізм відшкодування ПДВ.

Це минулого року запровадили, а ви казали про корупцію сьогодні. Можна свіжіший приклад?

У системі фіктивного ПДВ, де також є корупція. Що відбувається: формується фіктивний ПДВ, вкидається в систему. Це, до речі, прямі втрати держави. Відкшодування ПДВ — це коли гроші не повертають бізнесу корумповані чиновники. Тобто, це корупція, це гроші підприємців. А от фіктивний ПДВ сплачується з бюджету. Є фіктивна вимога, вона має компенсуватися, і це відшкодують з бюджету. Це втрати бюджету.

ДФС до цього має стосунок?

Зараз ДФС працює так, що там стільки інтересів...  Це не одне прізвище. Беруть участь певні депутатські групи.

Назвіть прізвища.

Я не боюся називати прізвища. Але принципово зараз цього робити не буду. Щоб не виглядало, ніби я пішов і зараз у мене «вендетта». Я взагалі вважаю, що треба системно вирішувати проблему. Ну що, хіба ми не мали претензій до Романа Насірова? Скільки разів ще можна було це прізвище називати? Просто ніхто проти нього не діяв. Я був першим міністром, який насправді пішов в атаку на корумпованого керівника ДФС.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Піти по-англійськи: Чому обвинуваченого Романа Насірова звільнили з ДФС

Схожа ситуація: в мене була публічна позиція щодо ГПУ. В мене була публічна позиція щодо керівника київського ДФС, коли я просив Продана (в.о. голови ДФС — ред.), щоб він провів службове розслідування та його на цей час відсторонив. Але в нас система, в нас кругова порука.

Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк у студії Громадського, Київ, 8 червня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Про розмову з президентом

Лист, який ви надіслали послам Великої сімки — ви розуміли, що прем'єр-міністр вам цього не пробачить? Тому що ви з ним його не узгодили.

Мене взагалі не цікавило, пробачать мене чи не пробачать. Я не запускав механізм звільнення, я вирішував іншу проблему. Питання в іншому: це є правда. І я вважаю, що люди, які за цим стоять, повинні вибачитися. Я, до речі, і прем'єрові пропонував, щоб він вибачився за свою поведінку на Кабінеті міністрів, тому що вона не відповідає відносинам між прем'єром і міністром фінансів — ми завжди повинні працювати як спайка.

Ви прийшли з команди Петра Порошенка. Перед звільненням спілкувалися з президентом? Про подальшу долю, і що він думає про це?

Ми з ним розмовляли, але розмовляли прямо перед голосуванням, коли він був у парламенті.

Що він вам сказав?

Це моя розмова з президентом.

Ви залишилися задоволені розмовою?

Я не оцінюю так наші розмови. Це президент країни і якщо я говоритиму про приватні розмови — це буде неправильно. Можу сказати, що сказав я: питання, яке мене дійсно хвилює, як далі розвиватиметься ситуація. Тому що дуже непростий цей рік і буде надзвичайно складним наступний. Мене дуже сильно турбує, що ніхто зараз не думає про 2019 рік.

Пік виплат за зовнішніми зобов'язаннями?

Це одна тільки складова. Це виборчий рік. Ми працюємо над бюджетом, треба ухвалювати якісь рішення. Але не спроможні. Не готові ухвалювати рішення.

Цьогорічний бюджет удасться виконати?

Усе залежить від того, коли ми отримаємо транш.

Коли?

Я вам скажу технічно, без дат. Зараз проголосований Антикорупціний суд, наступний крок — очікується реакція МВФ. Якщо вони скажуть «ми згодні, ми зараховуємо це як виконану умову» — це один сценарій. Якщо цього не відбувається — це інший сценарій.

Тобто, якщо це відбувається, то зараз уже уряд повинен працювати над рішенням щодо тарифу на газ. Після цього, коли це зроблять — буде досягнуто домовленість з МВФ і впроваджене це рішення.

Скільки часу це займе — я не знаю. Але я розраховував завершити всі ці процедури до кінця червня. Такого графіку треба притримуватися.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити

Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк (праворуч) та журналісти Максим Каменєв (ліворуч) і Дмитро Реплянчук у студії Громадського, Київ, 8 червня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Про ціну на газ і мінімальну зарплатню

Про газ. Відома історія: прем'єр заявляє, що не буде підвищення ціни на газ для населення. Для МВФ принциповим є збереження формули імпортного паритету. Коли ви востаннє говорили з представниками МВФ, наскільки вони дійсно готові піти на поступки щодо плавного підвищення ціни на газ?

У нас були останні перемовини в квітні в Міжнародному валютному фонді. Туди приїхав також керівник НАК Нафтогаз. Ми запропонували позицію, розроблену Нафтогазом. Її МВФ не прийняв. Тому що пропонували зберегти два тарифи. А це залишає проблему можливих маніпуляцій. І це МВФ не прийняв. Це було ключовим питанням. Відтак МВФ самі запропонували інший механізм: є єдина ціна, і є певні rebates (відшкодування — ред.), коли людина платить, але потім отримує компенсацію від держави, залежно від рівня платоспроможності.

Після цього перемовин з МВФ не було. Складалося враження, що чомусь не вірять у те, що Рада проголосує за Антикорупційний суд. Ми або погоджуємося на варіант, який гальмує реформу ринку, або на болючіший для громадян.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Навіщо Україні потрібен Антикорупційний суд

Паралельно я робив усе можливе, спілкувався з колегами міністрами, щоб і ми, і МВФ зі свого боку були більш гнучкими. Щоб був певний компроміс щодо газу. Ще рік тому ми мали це вирішити. І все одно знайшли б компенсатори, і швидко б це реалізували, і люди не відчули б цього. Але тоді рішення не ухвалили. Тоді це було політично невигідно, хоча можливість була. А тепер реально навіть можливості немає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Ігри з ціною на газ: чому нервує Гройсман?

Чи підвищать ціну на газ цього року?

Треба запитати в очільника уряду, оскільки я вже не представник уряду. Буде певна можливість для компромісу з МВФ, але не критична.

Скільки часу залишилося для компромісу з МВФ?

Кінець червня.

Прем'єр-міністр каже, що мінімальна зарплатня повинна підвищитися цього року до 4300 гривень. Що буде з економікою?

Абсолютно слушне запитання. Адже це не лише питання бюджету. Що це означає для економіки? Не всі не платять повну зарплату, бо ухиляються. Інколи не платять, бо починають бізнес і не можуть платити більше. Це треба розуміти. Вартість ведення бізнесу, а надто, якщо там багато людей працює, ці зарплати впливають на собівартість. Можна так піднімати і думати, ніби всі ухиляються. А після цього підприємці просто вимушені звільняти людей.

Політики в цьому мене не підтримують, але люди розуміють мою позицію: продавати мінімалку — це безвідповідальність. У це ніхто не вірить. Якщо все вирішується просто адміністративним рішенням, то чому б не підняти до 5 тисяч? До 10 тисяч? Якщо так можливо було б, то супер. Але так робила тільки Венесуела. Я б не хотів, щоб Україна стала Венесуелою.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Янукович по-латиноамериканськи: що треба знати про протести у Венесуелі?

Колишній міністр фінансів України Олександр Данилюк у студії Громадського, Київ, 8 червня 2018 року Фото: Ілля Антонець/Громадське

Про подальші плани

Що далі? Є інформація, що ви приєднаєтеся до політичної партії. Ви збираєтеся в політику? І чи братимете участь у виборах?

Найближчим часом збираюся приєднатися до політичної партії, яка називається моя сім'я, яку я просто не бачив. Провести час з дітьми і дружиною, відпочити. Те, що зараз говорять, не хочу навіть коментувати. Після такої роботи досить стресової, коли я жив тільки цією роботою, в мене відчуття, ніби це був один день.

До речі, я вже отримав кілька пропозицій і починаю працювати над книжкою.

Кого ви можете назвати своїми соратниками?

Навіщо вам це? Я думаю, по-перше, в мене найсильніша команда за всю історію України, яка заклала фундамент для реформ — Юрій Буца, Сергій Марченко. Це — серцевина команди. Ми рухали Фонд енергоефективності, всі ключові реформи. Але в мене дуже дружні і продуктивні стосунки з антикорупційними організаціями. Разом ми працювали над НАБУ. Мене підтримали досить багато людей. Це не моя команда, ми просто команда, яка мінятиме країну.

Пов`язані новини