Чим запам'ятався на посаді міністра фінансів Олександр Данилюк

Міністра фінансів Олександра Данилюка звільнили з посади. 7 червня Верховна Рада підтримала звернення уряду 254 голосами. Відставка міністра стала результатом протистояння з прем'єром Володимиром Гройсманом. Останньою краплею в ньому стала  відмова Олександра Данилюка підписувати програму фінансування регіонів, яка, за його словами, фактично була роздачею грошей на проекти депутатів-мажоритарників.

Олександр Данилюк обіймав посаду міністра фінансів від 14 квітня 2016 року. Уже зараз його називають «останнім реформатором» у Кабміні Гройсмана, проте багато із запланованого Олександр Данилюк не встиг утілити в життя. Чим запам'ятався міністр фінансів — у матеріалі Громадського.

Скандали: від першого до останнього дня

Призначення Олександра Данилюка на посаду міністра фінансів супроводжувалося скандалом: напередодні з'явилася інформація, що він нібито поєднував посаду в Адміністрації президента з посадою директора одразу двох компаній в Лондоні — Rurik Real Estate Investment Limited і CEE Investments & Advisory LLP.

Сам новоспечений міністр заявив, що продав частку в Rurik Real Estate Investment ще у 2010 році. Щоправда, ще у 2015-му Олександр Данилюк в якості її партнера отримував доходи від діяльності компанії.

Скандали, пов'язані з попередньою діяльністю, супроводжуватимуть Олександра Данилюка до звільнення: його звинувачували в несплаті податків з отриманих у Великій Британії доходів, а також у володінні незадекларованою нерухомістю. Сам Олександр Данилюк усі обвинувачення відкидає і готовий до чесного розслідування.

Данилюк заперечує всі обвинувачення, які супроводжують його ще від часу призначення на посаду міністра фінансів, і готовий до розслідування (на фото — міністр внутрішніх справ Арсен Аваков (ліворуч) і міністр фінансів Олександр Данилюк під час наради з питань трудової міграції, Київ, 22 травня 2018 року) Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Відновлення співпраці з МВФ

Одне з головних завдань, яке від самого початку поставили перед новим міністром — відновити співпрацю з МВФ. Відколи Олександр Данилюк очолив Міністерство фінансів, МВФ виділив 2 мільярди доларів. Це набагато менше, ніж мала отримати Україна згідно з 4-річною програмою фінансування (EFF) на суму 17,5 мільярдів доларів, розраховану до березня 2019 року.

Від початку дії програми Україна отримала лише половину цієї суми. Наприклад, у 2017-му МВФ перерахував один транш — 1 мільярд доларів, — хоча на рік планували отримати чотири транші по 1 мільярду кожний.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Дефолт або гроші Китаю: чому Україні загрожує криза і що з цим робити

Серед головних причин недоотримання коштів — невиконання умов Фонду. Приміром, досі не створили Антикорупційний суд та залишається відкритим питання підвищення тарифів на газ для населення.

Олександр Данилюк народився 22 липня 1975 року в місті Григоріополь (Молдова). Посаду міністра фінансів обійняв 14 квітня 2016 року — саме тоді призначили новий уряд Володимира Гройсмана. Уже тоді Олександр Данилюк мав більш ніж десятирічний досвід роботи на державній службі — працював в уряді Єханурова, пізніше став ще й позаштатним радником Віктора Януковича. У вересні 2010 року очолив Координаційний центр з впровадження економічних реформ.

Після Революції Гідності, у липні 2014 року обійняв посаду постійного представника президента України в Кабміні, а у вересні 2015-го — заступника голови Адміністрації президента.

Провал верифікації соціальних виплат

Після призначення на посаду міністра фінансів Олександр Данилюк продовжив політику попередниці Наталії Яресько щодо верифікації соціальних виплат. Це мало б скоротити державні видатки за рахунок перевірки одержувачів соціальної допомоги на добросовісність. Адже, як вважали в міністерстві, не всі отримують її законно, що завдає державі збитків щонайменше на 5 мільярдів гривень.

У Мінфіні планували уніфікувати інформацію про отримувачів допомоги, порівняти та передати до держустанов, які займаються перерозподілом державних коштів. У 2017 році Мінфін перевірив 26 мільйонів осіб, але зекономити заплановані 5 мільярдів гривень так і не вдалося.

Мінсоцполітики, приміром, так і не розробив єдиний реєстр отримувачів соцдопомоги, з яким надалі мав би працювати Мінфін. Наразі немає навіть повної інформації, хто і яку допомогу отримує.

Уже у 2018 році Мінфін виніс на громадське обговорення проект закону про верифікацію та моніторинг державних виплат. Але законопроект донині залишається законопроектом.

Відколи Олександр Данилюк очолив Міністерство фінансів, МВФ виділив Україні 2 мільярди доларів, що набагато менше, ніж країна мала отримати згідно з 4-річною програмою фінансування (EFF) (на фото зліва направо: міністр фінансів України Олександр Данилюк, голова Нацбанку України Валерія Гонтарева, президент України Петро Порошенко та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крістін Лагард під час зустрічі в Давосі, Швейцарія, 19 січня 2017 року) Фото: Михайло Палінчак/POOL

Конфлікт з ДФС

У лютому 2017 року Олександр Данилюк публічно розкритикував голову Державної фіскальної служби (ДФС) Романа Насірова і навіть пригрозив йому звільненням, якщо той продовжить саботувати фіскальну реформу і доручення міністра.

Данилюк навіть звернувся до правоохоронців з проханням перевірити діяльність Романа Насірова на предмет корупційних ризиків. У березні 2017-го Насірова відсторонили від виконання обов'язків, а на початку 2018-го Олександр Данилюк подав до Кабінету міністрів подання на його звільнення.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Піти по-англійськи: чому обвинуваченого Романа Насірова звільнили з ДФС

Проте реформувати ДФС Мінфіну так і не вдалося. Реформа служби та митниці увійшла в ТОП-5 задач Мінфіну на 2018 рік, але на закритому засіданні 23 травня уряд проголосував за перепідпорядкування собі ДФС. Данилюк стверджував, що дізнався про це рішення з преси й пообіцяв його оскаржити: він сподівався, що ДФС залишиться в підпорядкуванні Мінфіну, адже це «правильна модель держаного управління».

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Трирічна перспектива Мінфіну: служба фінансових розслідувань і пенсійна реформа — інтерв'ю з міністром фінансів

Олександр Данилюк у лютому 2017 року розкритикував голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, пригрозивши йому звільненням за саботаж фіскальної реформи (на фото — міністр фінансів Олександр Данилюк (ліворуч) та голова ДФС Роман Насіров під час презентації роботи системи «Єдиного вікна» на митному посту «Столичний» у Києві, 11 серпня 2016 року) Фото: Анастасія Сироткіна/POOL/УНІАН

Запуск електронного реєстру відшкодування ПДВ

На початку квітня 2017 року Мінфін відкрив доступ до електронного реєстру відшкодування ПДВ. Планувалося, що ПДВ відшкодовуватимуть прозоро і без затримок. Проте вже з 1 липня 2017-го запрацювала система автоматичного блокування ризикових податкових накладних. Це обурило бізнес. Упровадження системи призупинили лише за півроку.

У Мінфіні відзвітували, що за рік за допомогою реєстру відшкодовано ПДВ на 148 мільярдів гривень, 90% цієї суми відшкодовувалося в 30-денний термін. Також Мінфін розробив законопроект, який дозволив би повернути «старі борги» з виплати ПДВ.

Приватизація ПриватБанку

Наймасштабніша подія в історії українського банківського ринку — націоналізація ПриватБанку відбулася за безпосередньої участі міністра фінансів. Цей процес коштував платникам податків більш ніж 150 мільярдів гривень.

За словами Олександра Данилюка, рішення про націоналізацію та докапіталізацію було складним, але необхідним, адже «збереження Приватбанку гарантувало стабільність банківської системи України».

Також саме Мінфін, як нинішній власник, був одним із ініціаторів судових позовів до попередніх власників як в Україні, так і за її межами. Мета — притягнути їх до відповідальності за доведення банку до банкрутства.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що буде з державними банками?

Після націоналізації ПриватБанку держава стала найбільшим власником банків в Україні — на сьогодні її частка складає понад 50% ринку. Тому перед міністерством Данилюка стало питання продажу держбанків. Поступовий вихід держави з банківського сектору передбачений основними стратегічними засадами розвитку державних банків, які Мінфін ухвалив у лютому 2018 року.

Міністр фінансів Олександр Данилюк (у центрі) та прем'єр-міністр України Володимир Гройсман (праворуч) у ложі уряду після позитивного голосування народних депутатів та ухвалення Радою законопроекту про держбюджет на 2018 рік, Київ, 7 грудня 2017 року Фото: Владислав Мусієнко/POOL

Справа проти Росії у Високому суді Лондона

У 2015 році Україна провела реструктуризацію зовнішнього боргу. Але один із кредиторів — Росія, яка володіла єврооблігаціями на суму 3 мільярди доларів (так званий «борг Януковича») не погодилася на нові умови. Наприкінці 2015-го уряд увів мораторій на виплату боргу Росії, і вже у лютому 2016 року Росія звернулася з позовом проти України до Високого суду Лондона. Саме Олександру Данилюку довелося вести судову війну. Нині справа розглядається в Апеляційному суді Лондона.