Відкриття пам'ятного каменя під час церемонії закладки скверу пам'яті жертв авіакатастрофи в небі над Іраном, територія аеропорту «Бориспіль», 17 лютого 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

***

За пів року після зізнання Ірану, що це він збив Boeing-737 української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України», у справі усе ще лишається багато невідомого. Розслідування триває, й Іран запевняє, що готовий до співпраці з Україною. А втім, бортові самописці й після тиску усіх країн, що беруть участь в розслідуванні, ще не відправлені до Франції, а обіцяні компенсації родичам загиблих досі не сплачені.

Ця авіакатастрофа сталася неподалік Тегерана 8 січня, щойно літак вилетів з аеропорту. Всі 176 людей на борту загинули, зокрема 11 українців. 

hromadske підсумовує, що ми наразі знаємо про розслідування, як реагує Україна та чи звертатиметься до міжнародних судів, про що раніше говорив Володимир Зеленський.

Хто врешті-решт розшифрує чорні скриньки?

Після катастрофи Управління цивільної авіації Ірану оголосило, що самостійно займатиметься розшифровкою, але дозволить українським експертам долучитися до процедури. Потім офіційний Тегеран заявив, що бортові самописці «дуже пошкоджені», тому, якщо іранські та українські спеціалісти не зможуть отримати з них інформацію, їх передадуть експертам з Франції (незалежна третя сторона) або Канади (63 громадян загинуло на борту).

Взимку Іран вирішив, що не відправлятиме скриньки до України. А наприкінці червня погодився віддати самописці Франції. Якщо нічого не зміниться, 20 липня Франція отримає самописці на розшифровку. Це станеться за понад пів року після того, як Володимир Зеленський та Еммануель Макрон домовилися про співпрацю у цій справі.

Першого липня стало відомо, що до процедури розшифровки залучать ще й Канаду та Україну — ми це запрошення отримали від Франції. Йдеться про делегацію з двох українських експертів. Заступник міністра закордонних справ Євгеній Єнін каже, що вони мають прибути до французького Ліону 20 липня. У той же день має початися й розшифрування. Тривати воно буде не більше п’яти днів.

«Завдання України — забезпечити максимальний рівень міжнародного визнання фактів незаконного втручання у випадку з рейсом PS752. Це наблизить нас до встановлення справедливості та гідних компенсацій родинам загиблих», — говорить Єнін.

Розшифровуватимуть два бортові самописці — той, що фіксує усі параметри польоту та інформацію за межами літака, а також той, який записує голосові комунікації всередині та навколо кабіни пілотів.

Працівники екстрених служб ходять серед уламків літака МАУ, який перевозив 176 людей і розбився біля аеропорту в Тегерані, Іран, 8 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/ABEDIN TAHERKENARE

Іран співпрацює чи ні?

Того ж дня, коли у Франції починається розшифровка «чорних» скриньок, Іран може розпочати двосторонні перемовини з Україною щодо збитого літака. Ще у червні президент Володимир Зеленський казав про створення української делегації, яка братиме у них участь.

«Ісламська Республіка Іран завжди заявляла про готовність до переговорів з українською стороною, керуючись чинними нормами міжнародного права, пов'язаними з цим питанням, і повні, вичерпні тексти щодо цього були представлені українській стороні протягом минулих місяців, однак досі це залишилося без відповіді», — зазначили у посольстві Ірану в Україні.

Раніше Євгеній Єнін повідомляв, що МЗС України відправляло Ірану ноту щодо старту перемовин із виплати компенсацій родинам загиблих і отримало відмову. На усі інші наші ноти, кажуть у МЗС, Тегеран не відповідав. А ось у посольстві Ірану в Україні запевняють, що все не так: іранська сторона не залишила без відповідей ноти України, і ці відповіді надані або офіційними нотами, або під час офіційних зустрічей.

2 липня країни, які втратили громадян у катастрофі — Канада, Швеція, Афганістан, Німеччина, Велика Британія та Україна підписали з Іраном меморандум про виплату компенсацій сімʼям загиблих. Документ визнає Україну речником, тобто саме вона офіційно може вести перемовини з Іраном від імені п’яти країн. 

«Я радий, що учасники групи підтримали нашу ініціативу. Це важливо, бо тепер ми формалізували спільний підхід у міждержавних переговорах щодо притягнення Ірану до відповідальності», — заявив глава МЗС України Дмитро Кулеба.

Церемонія прощання із загиблими у катастрофі літака МАУ в Ірані, міжнародний аеропорт «Бориспіль», Київ, 19 січня 2020 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

дивіться також фоторепортаж hromadske з аеропорту «Бориспіль»

Когось уже покарали?

Взимку Іран оголосив, що вже заарештував «тих, хто несе відповідальність» за збитий український літак, але не назвав їхніх імен. На початку червня з'явилося декілька подробиць — Голамхосейн Есмаїлі, представник судової влади країни, сказав, що у справі про збиття літака МАУ затримали шістьох людей: троє з обвинувачених звільнені під заставу, а троє інших перебувають під вартою.

Але трохи пізніше Голам Абас Торкі — військовий прокурор столичної провінції, заявив, що влада Ірану арештувала трьох (а не шістьох) людей. Він також припустив, що катастрофа сталася через «людський фактор», а не через помилково відданий військовим командуванням наказ.

За кілька днів після катастрофи повідомлялося, що серед заарештованих — людина, яка зняла на відео момент катастрофи та виклала його в мережу. Американські медіа тоді відзначали, що, вірогідно, саме цей відеозапис став доказом того, що саме Корпус вартових Ісламської революції (КВІР) — військово-політична структура, що діє паралельно з армією Ірану, — поцілив у збитий «Боїнг». Він, врешті, й узяв на себе відповідальність за скоєне.

У квітні офіційний Тегеран заявляв, що через збиття літака МАУ нікого з військових не затримали. Член комісії з питань законодавства та юстиції парламенту Ірану Хасан Норузі пояснив, що це «правильно», адже на момент катастрофи літак нібито «вже не був під контролем диспетчерської вежі, а опинився під контролем Америки».

Варто нагадати, що збиття українського Боїнга сталося саме у розпал ескалації між США та Іраном: напередодні американські військові вбили командира спецпідрозділу КВІР Касема Сулеймані. А ще, на думку Норузі, літак «МАУ» нібито був в Ізраїлі за тиждень до атаки, там «його систему безпеки зламали та перехопили управління».

Іран наголошує, що розслідування майже завершене: єдиний етап, який ще залишився — розшифровка бортових самописців. І він нібито не такий важливий: «Ми не вважаємо, що “чорні ящики” містять яку-небудь важливу інформацію, яка буде корисна для нашого розслідування», — каже Мохсен Бахарванд, заступник міністра закордонних справ з міжнародних і правових питань Ірану.

Волонтери Червоного Хреста на місці падіння літака української авіакомпанії МАУ неподалік аеропорту «Імам Хомейні» в Тегерані, Іран, 8 січня 2020 року. Літак Boeing-737 розбився майже одразу після зльоту вранці 8 січня. На борту перебували 167 пасажирів та 9 членів екіпажу, усі вони загинули
Фото:

EPA-EFE/ABEDIN TAHERKENAREH

Чи буде міжнародне правосуддя?

21 червня Володимир Зеленський заявив, що Україна буде змушена подати позови до міжнародних судів проти Ірану, якщо влада цієї країни не виконає зобов’язань. Президент каже, що розраховує на результат у цій справі, і йдеться не лише про бортові самописці.

«Вони не тільки не повертають нам чорні скриньки, є й інші їхні обіцянки. Вони повинні офіційно вибачитися. Вони повинні заплатити адекватні компенсації… Вони повинні зробити те, що обіцяли. В іншому випадку у нас не буде іншого виходу крім як звертатися до міжнародних судів», — сказав Зеленський.

Заступник генерального прокурора України Гюндуз Мамедов теж підтвердив, що є кілька судових інстанцій в Гаазі, до яких може звернутися Україна щодо збитого літака. Зокрема йдеться про Міжнародний суд ООН. Але Євгеній Єнін каже, що серйозно такий варіант поки не розглядається:

«Насамперед ми налаштовані на конструктивний і максимально швидкий переговорний процес з іранською стороною. Саме на це ми покладаємось на даному етапі й не більше. [...] Звернення до суду є крайнім засобом захисту наших інтересів. Я дуже хотів би вірити, що ми досягнемо результатів у позасудовому порядку».

Незалежні завдяки вам

Ми працюємо незалежно від політиків та олігархів. Наша журналістика існує завдяки вам. Ви можете підтримати нас, а ми зможемо продовжити розповідати, що насправді відбувається.

Поділитись: