Дипломати США повідомляли Зеленському, що зустріч з Трампом залежить від відкриття справи проти Байдена

Про це свідчать документи з розмовами американських чиновників та українських представників, який опублікували три комітети Палати представників Конгресу, які проводять слухання про імпічмент Трампа. Зазначимо, що ці розмови передували телефонному дзвінку Трампа Зеленському, довкола якого виник скандал про тиск.

Розмови, оприлюднені комітетами, не залишають сумнівів у тому, що державний департамент був глибоко залучений у зусилля із використання президентства для тиску на іноземний уряд для розслідування щодо політичних опонентів Трампа.

Так, у повідомленні вранці 25 липня перед запланованим телефонним дзвінком між Трампом і Зеленським тодішній спецпредставник США з питань України Курт Волкер написав: «З чуток у Білому домі — припускаючи, що президент З. переконуватиме Трампа, що проведе розслідування «щоб докопатися до суті того, що відбулося » у 2016 році, ми визначимо дату візиту у Вашингтон».

Пізніше того ж дня радник українського президента Андрій Єрмак написав Волкеру повідомлення: «Телефонний дзвінок пройшов добре». Заодно Єрмак запропонував кілька дат, коли Трамп і Зеленський могли б зустрітися у вересні.

Але планування зайшло в глухий кут, коли радник Зеленського спробував зафіксувати дату зустрічі з Трампом до того, як Україна мала зробити заяву про розслідування.

З документів також видно, що Волкер і два інших дипломати — Вільям Тейлор, тимчасовий повірений у справах США в Україні, і Гордон Сондленд, посол США в Європейському Союзі — обговорювали заяву Зеленського про підтримку розслідування. Під час обговорення Сондленд сказав, що Трамп «справді хоче отримати результат».

Відповідно до тексту розмов дипломатів, Сондленд готував Зеленського до телефонної розмови з Трампом. Він дав зрозуміти президенту України, що від нього вимагатиме президент США.

«Я (говорив — ред.) із Зеленським і дав йому повний інструктаж. Він це зробить», — повідомив Сондленд Волкеру 19 липня цього року.

Натомість той відповів: «Найголовніше — щоб Зеленський сказав, що він допоможе розслідувати — і вирішити будь-які конкретні кадрові питання — якщо такі є».

Зі свого боку, українці були досить обізнані у тому, що відбувається, і висловлювали стурбованість, щодо того, що їх просять зробити. Про це 21 липня у розмові з Солдлендом згадує Тейлор: «Гордоне, єдине, про що ми з Куртом говорили вчора, була позиція Саші Данилюка, що президент Зеленський з чутливістю ставиться до того, щоб Україна сприймалась серйозно, а не просто як інструмент у внутрішній політиці Вашингтону».

У відповідь Сондленд зазначив, що вони повинні рухатися вперед «незалежно від приводу».

«Я переживаю за альтернативу», — додав він, ймовірно, посилаючись на різке погіршення відносин.

Після розмови Трампа з Зеленським, Сондленд надіслав Волкеру і Тейлору повідомлення про те, що рівноцінного обміну (йдеться про надання військової допомоги в обмін на початок розслідування щодо Байдена) не буде.

У США триває скандал щодо ймовірного тиску Трампа на Зеленського.

На початку вересня 2019-го інформатор з Білого дому подав скаргу до Конгресу, у якій йшлося, що Трамп під час розмови з президентом України Володимиром Зеленськиму липні 2019-го нібито вимагав відновити розслідування у справі компанії Burisma, у раді директорів якої працював Гантер Байден, син конкурента Трампа на виборах 2020, демократа Джо Байдена.

У Конгресі США почали розслідування щодо можливих спроб Трампа та його адвоката Рудольфа Джуліані тиснути на українську владу.

24 вересня у Палаті представників США запустили процедуру імпічменту Трампу. Трамп визнав, що під час бесіди із Зеленським згадував про Байдена, але запевняє, що не тиснув на президента України.

25 вересня Білий дім оприлюднив стенограму липневої розмови Трампа і Зеленського. У ній Трамп просить Зеленського «зробити йому послугу» і «розібратися зі справою», на що Зеленський каже, що наступний генпрокурор буде «стовідсотково його людиною».

Burisma — одна із найбільших приватних газовидобувних компаній в Україні, президент та засновник якої — Микола Злочевський, ексміністр екології часів президентства Віктора Януковича. Ліцензії на розробку газових родовищ фірмам Злочевського, зокрема Burismа, погоджувало міністерство, яке він сам і очолював. У 2014-му Злочевський залишив Україну, компанію підозрювали в ухиленні від податків, відмиванні коштів та розкраданні державних ресурсів. У 2018-му в Burisma повідомили, що судові справи проти компанії завершені. ГПУ дійсно закрила справу щодо ухилення від податків, справа щодо відмивання коштів була програна Злочевському в Лондонському суді. А справа щодо розкрадання державних ресурсів — фактично видача ліцензії самому собі — була передана в НАБУ, яке продовжує розслідування.

Попри провадження, компанія не припиняла діяльність, в 2014-му при Burismа створили раду директорів, в яку увійшов, зокрема Гантер Байден. Він був у раді директорів до 2019 року. Офіційно у справах щодо Burismа він не фігурував.