Газпром добудує «Північний потік-2» навіть, якщо США запровадять санкції — голова компанії

«Ну, ви ж самі бачите — 200 кілометрів уже збудували. І решту збудуємо», — повідомив голова Газпрому Олексій Міллер.

Таким чином він прокоментував заяву посла США у Євросоюзі Гордона Сондленда про те, що адміністрація Дональда Трампа все ще не використала низку інструментів проти «Північного потоку-2».

Напередодні міністр енергетики США Рік Перрі зазначив, що США продовжать протидіяти будівництву «Північного потоку-2» та наполягатимуть на продовженні постачання російського газу через газотранспортну систему України.

На початку жовтня 2018 року у Газпромі повідомили, що проклали вже 100 кілометрів газопроводу «Північний потік-2» дном Балтійського моря.

Напередодні у Німеччині повідомляли, що завершать будівництво газопроводу на своїй території до кінця 2018 року. Водночас, у Газпромі очікують введення в експлуатацію «Північного потоку-2» з 1 січня 2020 року.

Зазначимо, що транзит російського газу через газотранспортну систему України є однією з найбільших статей експорту українських послуг та приносить Україні щороку декілька мільярдів доларів. Зокрема, у 2018 році доходи від транзиту російського газу перевищили українські витрати на імпорт газу на 0,7 мільярдів доларів.

Втрата Україною транзиту означатиме втрату значної частини валютної виручки. Зокрема, Росія прагне відмовитися від транзиту газу Україною за рахунок будівництва газопроводів в обхід України, зокрема «Північного потоку-2».

Напередодні у компанії Nord stream2, яка будує газопровід в обхід України «Північний потік-2», оголосили тендер на закупівлю труб для прокладання газопроводу в обхід акваторії Данії, яка так і не надала дозвіл на будівництво газопроводу.

4 вересня стало відомо, що Газпром почав будівництво фінської частини «Північного потоку-2».

25 липня у там розпочались роботи з прокладання труб «Північного потоку-2» дном Балтійського моря.

2 липня у Газпромі заявляли, що прокладатимуть газопровід навіть без дозволу Данії.

3 травня у Німеччині почали будувати наземну частину «Північного потоку-2», незважаючи на відсутність усіх дозволів від країн, через які пролягатиме газопровід.