«Печерське бюро індульгенцій»: як районний суд Києва забирає гучні корупційні справи в НАБУ

10 лютого директор Національного антикорупційного бюро Артем Ситник заявив, що, за його інформацією, Печерський суд Києва хоче передати справу ПриватБанку від НАБУ до іншого органу. Нагадаємо, Бюро розслідує можливе виведення коштів з банку до моменту його націоналізації.

Ми намагалися дізнатися в Печерському суді, чи справді вони готують таке рішення. Там повідомили, що до них двічі надходили відповідні скарги у справі ПриватБанку в інтересах офшору, пов’язаного з Коломойським. 12 січня Печерський суд не захотів розглядати першу скаргу, а 18 січня – повернули назад адвокату другу.

У скаргах адвокат просить суд зобов’язати генпрокурорку Ірину Венедіктову вирішити спір про підслідність у справі ПриватБанку і передати її іншому органу.

А втім, це можуть бути не останні спроби подати таку скаргу. За словами керівника НАБУ, одну скаргу можуть навмисне подавати декілька разів, аби потрапити на «потрібного» суддю.

Наразі перевірити, чи правдива інформація Антикорупційного бюро, ми не можемо. Але можемо згадати інші гучні справи, в яких уже використали подібний «фінт» Печерського суду.

Така практика з’явилася впродовж останніх пів року, і її застосування лише частішає. Вона, як стверджують у НАБУ і Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, є незаконною. І, вочевидь, допомагає фігурантам гучних справ уникнути відповідальності у Вищому антикорупційному суді, бо саме туди має передавати справи НАБУ після розслідування.

Справа Татарова

Протягом останніх місяців триває скандал довкола кримінального провадження, в якому фігурує чинний заступник голови Офісу президента Олег Татаров. Його призначили курирувати питання органів правопорядку, серед яких НАБУ та САП. Однак Татаров сам потрапив під «гарячу руку» цих органів.

Спочатку його «врятувала» генеральна прокурорка Ірина Венедіктова, яка змінила групу прокурорів у справі. У НАБУ навіть порушили кримінальну справу стосовно генпрокурорки за незаконне втручання у діяльність правоохоронного органу. Згодом Татаров таки отримав підозру за хабарництво.

Щоправда, паралельно сталася ще одна історія: 14 грудня Печерський суд Києва зобов’язав Венедіктову забрати справу Татарова від НАБУ та передати на розслідування іншому органу. У САП одразу ж заявили, що оскаржать це рішення в апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду.

Про рішення суду майже всі забули, аж раптом один із заступників Венедіктової Олексій Симоненко таки забрав у НАБУ справу Татарова. Тепер її має розслідувати Служба безпеки України.

Однак НАБУ і САП не здаються. Нещодавно вони втретє звернулися до Офісу генпрокурора і просили справу повернути. Підставою стало рішення апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яка розглядає скаргу на скандальне рішення Печерського суду. ВАКС призупинила виконання того рішення, яке використали для передання справи від НАБУ. Але в ОГП все одно справу повертати відмовилися.

Сама ж апеляція ВАКС не може повністю скасувати ухвалу Печерського суду, оскільки суддям за два місяці досі не передали матеріали судової справи. Таким чином, розгляд скарги затягується на невідомий час, а паралельно Офіс генпрокурора вже змінює підозри у справі.

Справа Бахматюка

Першою зі справ, яку «допомагав вирішити» Печерський райсуд Києва, було провадження за підозрою Олега Бахматюка в заволодінні коштами Національного банку України. У 2014 році VAB Банк, власником якого був Бахматюк, отримав стабілізаційний кредит Нацбанку. Пізніше банк визнали неплатоспроможним та ліквідували, а гроші Нацбанку не повернули.

5 червня 2020 року Печерський суд Києва зобов’язав генпрокурорку Венедіктову скасувати наказ колишнього першого заступника генпрокурора Віталія Каська про поновлення справи Бахматюка. Що Венедіктова і зробила 26 червня. Однак 29 липня апеляційна палата ВАКС скасувала рішення Печерського суду, і вже в серпні генпрокурорка справу Бахматюка поновила.

У САП тоді заявляли, що Печерський суд вийшов за межі своїх повноважень. Прокурор Сергій Подгорець підкреслив, що всі клопотання та скарги у справах НАБУ і САП має розглядати Вищий антикорупційний суд, а не Печерський. До того ж рішення колишнього першого заступника генпрокурора Каська про поновлення справи Бахматюка за Кримінальним процесуальним кодексом взагалі не може бути оскаржене.

Наразі слідство у справі зупинене. Сам Бахматюк проживає в Австрії, звідки його хочуть екстрадувати. Проте в Офісі генпрокурора не поспішають із таким рішенням. Нещодавно директор департаменту міжнародно-правового співробітництва ОГП Дмитро Літкевич відмовився підписати екстрадицію. Однак в ОГП запевняють, що готові підписати всі документи після усунення нібито порушень, яких припустилися.

А паралельно у справі Бахматюка знову звернулися до Печерського суду. Суддя цього суду Олексій Соколов зобов’язав Венедіктову передати справу Бахматюка в інший орган. Також він визнав необґрунтованими висунуті підозри фігурантам. У НАБУ назвали це черговим втручанням у справу. Антикорупційна прокуратура вже оскаржила це рішення до апеляційної палати ВАКС, яка призначила засідання на 18 лютого.

Справа ОАСК та судді Вовка

Інша схожа історія пов’язана зі справою Окружного адміністративного суду міста Києва. За версією слідства, голова суду Павло Вовк, його заступники Євген Аблов і Володимир Келеберда та ще деякі судді ОАСК ухвалювали замовні рішення, а також встановили контроль над Вищою радою правосуддя та Вищою кваліфікаційною комісією суддів.

У серпні Печерський суд Києва за скаргою адвоката Аблова зобов’язав генпрокурорку забрати у НАБУ і САП цю справу. Захисник судді навіть спробував сам оскаржити це рішення, яке ухвалене на його користь. Але Київський апеляційний суд передумав розглядати справу й закрив провадження. Водночас Верховний суд не захотів передати скаргу Аблова на розгляд апеляційної палати ВАКС. У Transparency International Ukraine назвали це небезпечним прецедентом і зазначили, що таке рішення суперечить чинному законодавству України.

Наразі справа досі залишається у НАБУ і САП, хоча в Бюро після нещодавнього рішення у справі Татарова вже переймаються за долю справи ОАСК.

Водночас, на думку адвоката Аблова Валерія Палія, справу вже мали забрати в НАБУ, оскільки його скарга пройшла всі інстанції — Київський апеляційний та Верховний суди.

Він також пояснив hromadske, що подавав скаргу до Печерського суду за місцем роботи генпрокурора, оскільки оскаржував саме його бездіяльність. Адвокат також припустив, що в разі скасування апеляцією ВАКС рішення Печерського суду він оскаржить його знову до Верховного суду.

Отже, справа перебуває у підвішеному стані, і що з нею буде завтра — невідомо.

Додамо, що Печерський райсуд і вдруге «допомагав» фігурантам у цій справі. У жовтні він зобов’язав Офіс генпрокурора вилучити з реєстру інформацію про вручення підозри голові ОАСКу Вовку.

Які ще справи можуть забрати в НАБУ?

У грудні 2020 року через Печерський суд Києва намагалися забрати ще одну гучну справу — про 5 мільйонів доларів хабаря керівництву НАБУ і САП. За версією слідства, передання цих коштів організував колишній міністр екології Микола Злочевський за те, щоб НАБУ і САП закрило справу, де він є підозрюваним. Це провадження щодо того, що «Реал Банк» Сергія Курченка нібито заволодів рефінансуванням Нацбанку.

Як повідомили hromadske у САП, 24 грудня Печерський суд задовольнив скаргу адвоката підозрюваного у справі ексменеджера Burisma Group Андрія Кічі та зобов’язав генпрокурора забрати в НАБУ і САП цю справу.

Водночас у НАБУ повідомили, що розгляд цієї скарги відбувся без участі прокурорів САП.

«Рішення Печерського райсуду є незаконним, оскільки закон прямо забороняє передавати справи НАБУ до інших органів досудового розслідування. Суд відмовився надати відповідну ухвалу прокурорам САП, натомість надав її всупереч законодавству представнику ОГП, який не є прокурором у справі та не може брати участь у процесуальних діях», — наголосили у відомстві.

У бюро нагадали, що нещодавно завершили розслідування цієї справи та мають скерувати її до суду.

Аналогічна спроба була й у справі про розкрадання коштів на виконанні рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). Серед підозрюваних — колишня перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька, колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін, експомічниця народного депутата минулого скликання Георгія Логвинського та інші.

Самому ж Логвинському слідство встановлювало роль організатора, проте для його притягнення до відповідальності було необхідним рішення ЄСПЛ про зняття імунітету. Такі привілеї він має через свою дружину Ганну Юдківську, яка є суддею ЄСПЛ. Але українським органам правопорядку Європейський суд відмовив.

Улітку та восени 2020 року адвокати підозрюваних подали низку скарг до Печерського суду, якими хотіли забрати справу в НАБУ і САП. Але всі ці скарги були повернені адвокатам на підставі того, що провадження розслідує НАБУ, а тому їм необхідно звертатися до Вищого антикорупційного суду.

Хоча чомусь в інших справах, як ми бачимо, судді доходили іншого висновку.

Автор: Олег Новіков