Територія України після рішення Синоду Вселенського патріархату 11 жовтня є частиною Константинопольської церкви. Процес створення нової української помісної церкви продовжується. На тлі цього Російська православна церква офіційно розірвала зв’язки із Константинополем.

І якщо Українська церква Київського патріархату та Українська автокефальна церква консолідовано підтримують кроки до створення помісної церкви, то в УПЦ Московського патріархату немає єдності. Громадське поспілкувалося із митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Вишневським УПЦ МП Олександром (Драбинком) про настрої всередині української церкви Московського патріархату, хто має курувати процес об’єднання та хто має стати патріархом нової української церкви.

Владико, томос наближається, як весь цей процес сприймають в УПЦ МП?

Дійсно, рішення про надання самостійності українській православній церкві Вселенською патріархією прийнято. Однак останнє засідання Синоду Вселенської православної церкви викликало надзвичайний резонанс. Реакція на це засідання і його рішення — від ейфорично-радісної до фундаментально негативної.

Чи готові ви зі своєю церковною громадою долучитися до нової церкви?

Я настоятель Спасо-Преображенського собору Києва. Під час богослужіння на Покрову я звернувся до громади нашого храму з інформацією про те, що відбулося в Константинополі і що кожному з нас доведеться приймати якесь відповідне рішення та дати оцінку тим подіям, які відбуваються. Що я буду робити і як — прийматимемо рішення спільно. Це має бути парафіяльна рада, прихожани нашого храму, кожен може висловити вільну свою думку. Останнім буде і мій голос.

Як буде проводитись голосування?

Швидше за все, це буде зібрання. Можливо, шляхом голосування.

Митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський УПЦ МП Олександр (Драбинко), в центрі, під час заходів з нагоди 1030-річчя хрещення Київської Русі, Київ, 28 липня 2018 року
Фото: Соколовська Інна/УНІАН

Який настрій серед інших митрополитів, архієпископів, єпископів Української православної церкви Московського патріархату?

Важко на сьогоднішній день говорити про особливості настрою, їх можна почерпнути з реплік, які друкуються в інтернеті. Дехто виступає категорично проти, дехто висловлюється за, хтось взагалі відмовчується — таких більшість. Загалом, настрої поки що різноманітні.

У певних представників МП в Україні такі дуже чіткі позиції, що «ми з Московським патріархатом». Чому так важливо залишатися з Московською церквою для багатьох представників УПЦ МП?

Я не розумію таких заяв, оскільки це все одно, що говорити, мовляв, у Спасо-Преображенському храмі спасіння є, а в Києво-Печерській лаврі спасіння немає. Ми можемо ходити, як до Спасо-Преображенського собору, так і до Києво-Печерської лаври, та отримувати такі самі таїнства. Так само і з помісними церквами. Якщо ми належимо до Константинопольскої церкви, чи до Української, чи до Румунської чи Польської.

У всіх церквах рівнозначні православні таїнства, які є благодатні, які є джерелом і засобом нашого спасіння у Христі. Говорити що спасіння тільки в РПЦ, в МП — це певною мірою єресь.

Тоді треба було б міняти слова молитви «Вірую»: не в єдину соборну Апостольську православну церкву, а в соборну Апостольську церкву Московського патріархату.

Українська православна церква Московського патріархату, Київського патріархату та Українська автокефальна церква — три структури, які існували впродовж років розрізнено. Хто нині курує процес об’єднання?

Цей процес має керуватися тою структурою, котра сьогодні є арбітром. Тобто Вселенською патріархією і на її розсуд має бути затверджений регламент. Нині Синод Константинопольської церкви Вселенської патріархії скасував передачу Київської митрополії до Московського патріархату, акт 1686 року. Відтак нині ми можемо вважати, що територія України є територією відновленої митрополії Константинопольського патріархату і всі ми з цього моменту є кліриками Константинопольської церкви.

Відтак, якщо ми розглядаємо, що сьогодні вся повнота Української православної церкви — і КП, і МП, і УАПЦ є вже частиною Константинопольскої церкви — тоді дійсно прийдеться змінювати назву Української православної церкви Московського патріархату. Називати її Російською православною церквою в Україні. У чому я не бачу ніякої загрози, оскільки така самоідентичність може бути. Є ж, наприклад, Російська зарубіжна церква, яка існує і їй ніхто не заважає.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що треба знати про рішення РПЦ розірвати відносини з Константинополем

Патріарх УПЦ КП Філарет, коментуючи питання про те скільки представників МП готові долучитися до створення нової української помісної церкви, сказав «побачите, за тиждень їх стане набагато більше». Ви розділяєте таку думку?

Слушне зауваження (сміється).

На архівному фото зліва направо: предстоятель УПЦ КП патріарх Філарет (Денисенко), предстоятель УПЦ МП Володимир (Сабодан) та секретар митрополита, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) під час відкриття художньої виставки «Велике і Величне», приуроченої до 1025-річчя хрещення Київської Русі, Київ, 26 липня 2013 року
Фото: Євген Малолєтка/УНІАН

У чому його слушність?

У психології. Ви прекрасно розумієте, що коли процес на завершальному етапі, з’являється багато охочих долучитися. Щоб усе було мирно і благополучно, кожен з єпископів православної церкви повинен провести єпархіальне зібрання, на якому б духовенство, приходські зібрання визначилися, хто хоче перебувати в Українській церкві, а хто хоче залишитись в підпорядкуванні Московській патріархії. Потім треба провести єпархіальне зібрання, на якому дати можливість висловитись всім. Якщо буде більшість — переходити у помісну церкву. Якщо ж меншість — тоді рішення про перехід буде персональною відповідальністю і питанням совісті самого преосвященного владики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Сам собі пан: хто і коли надавав томос церквам, і хто писав його для України

Під час Об'єднавчого собору хто може претендувати на роль предстоятеля нової церкви?

Будь-який єпископ, котрий бере участь в цьому соборі.

Ви готові претендувати на роль Патріарха?

Думаю, що ні. Я достатньо багато часу ніс послух у покійного Блаженнішого Митрополита Володимира (Сабодана). Я 16 років був його секретарем, знаю що таке керувати церквою і що таке терпіти ці негаразди, котрі, окрім слави і величі, дає предстоятельське служіння. Це хрестоносіння. Звісно, відмовлятися від хреста, який на тебе покладається — недобре, гріх. Але ви запитали не те, відмовлюсь я чи ні, а хочу я чи ні. Це тяжкий хрест і я бачив, як його ніс Митрополит Володимир.

Хто міг би очолити цю церкву? Якою мала б бути ця людина?

Ця людина має бути комунікабельною, духовною, мати певний вік і стаж єпархіального служіння. Щоб знати як правильно спілкуватися з прихожанами та духовенством. Християнство – це велика сім’я, в якому є всякі – і хворі, і розумні, є люди зі своїми амбіціями. Але ми складаємо одну христову сім’ю, в якій повинно бути місце всім.

Ви сказали про певний вік — це має бути більш молода людина, чи ні?

Ні, це має бути людина середнього віку, до якої буде повага молодшого покоління. Однак ця людина не має бути дуже молодою для старшого покоління.

Олександр Драбинко був помічником нині покійного митрополита Київського і всієї України Володимира.У 2016 році народний депутат Вадим Новинський вчинив напад на Олександра Драбинка і погрожував йому. Того ж року Драбинко заявив про зловживання в УПЦ МП. Йшлося про лобіювання в Україні російських інтересів Віктором Медведчуком та Новинським.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Драбинко: вплив Новинського на УПЦ МП часів Януковича був величезним

Секретар митрополита, архієпископ Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко) несе скриньку (раку) з мощами великомученика Пантелеймона Цілителя на території Києво-Печерської Лаври, Київ, 20 жовтня 2012 року. Ліворуч — предстоятель УПЦ МП митрополит Володимир (Сабодан)
Фото: Євген Малолєтка/УНІАН

15 жовтня Російська православна церква офіційно розірвала відносини з Константинополем. Це стало відповіддю на рішення Вселенського патріархату надати автокефалію Україні, а також зняти анафему з патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета та предстоятеля Української автокефальної православної церкви Макарія.

Раніше Вселенський патріарх Варфоломій заявив, що Українська православна церква якнайшвидше отримає автокефалію, бо це її право.

19 квітня 2018 року Верховна Рада України підтримала звернення президента про створення Української помісної церкви. Порошенко зустрівся з представниками українських церков. Патріарх УПЦ КП Філарет та предстоятель УАПЦ Макарій передали главі держави звернення до Вселенського патріарха Варфоломія про надання українській церкві томосу про автокефалію. Відтак глави українських церков закликали Варфоломія надати дозвіл на створення єдиної української церкви.

УПЦ Київського патріархату також закликала УПЦ МП підтримати створення помісної церкви. Але в УПЦ МП заявили, що немає ніяких підстав для визнання іншої православної церкви.

11 жовтня Синод Вселенського патріархату підтримав продовження надання автокефалії України, а також офіційно затвердив, що церквою-матір’ю України є Константинополь. Також Синод визнав недійсною анафему глави УПЦ КП Філарета та предстоятеля Української автокефальної провославної церкви Макарія. Тоді ж Порошенко повідомив, що єпископи УПЦ Московського патріархату візьмуть участь у соборі з об’єднання української церкви.

Об’єднавчий Архієрейський собор для створення єдиної Української помісної церкви відбудеться найближчим часом, зазначив глава УПЦ Київського патріархату Філарет. Він проходитиме в Києві.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ Томос для України: все буде добре

Створення єдиної помісної церкви супроводжується наданням томосу (указ, декрет, окружне послання предстоятеля помісної православної церкви в деяких важливих питаннях церковного устрою. Такими документами врегульовували питання віровчення, а також устрою церкви).

Помісна церква — це об'єднання всіх православних вірян, яке створюється за територіальним принципом. Помісна церква виступає на противагу вселенській, стає незалежною та самоврядною на території певної держави та зазвичай узгоджується з політико-адміністративним поділом та державними кордонами.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Молитися по-новому: що таке помісна церква і навіщо вона потрібна

Поділитись: