Президент України Володимир Зеленський під час прес-конференції у Берліні, Німеччина, 18 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/HAYOUNG JEON

Володимир Зеленський вже місяць як президент. За цей час його звинуватили в сексизмі та плагіаті, довільному трактуванні Конституції та законів. Він купається у фонтані та влаштовує журналістам екскурсію Адміністрацією президента, з якої хоче виїхати та перетворити будівлю на музей. Водночас у міжнародній політиці продовжує курс свого попередника на інтеграцію в ЄС та НАТО. Громадське нагадує найважливіші моменти перших тридцяти днів нового глави держави.

Розпуск парламенту

Президент Володимир Зеленський почав міняти політичний ландшафт одразу після того, як склав присягу президента. Інаугураційну промову він розпочав із того, що кожен українець є президентом і несе відповідальність за країну, а закінчив словами про розпуск парламенту 8 скликання.

Наступного дня була обов’язкова консультація із головами фракцій і указ про призначення дострокових парламентських виборів на 21 липня.

Саме на тій зустрічі Володимир Зеленський запропонував провести вибори до парламенту виключно на пропорційній системі за закритими партійними списками, знизивши прохідний бар’єр з п’яти відсотків до трьох. Хоча днем раніше під час інавгураційної промови він же закликав парламент ухвалити виборчий кодекс і відкриті списки за пропорційною системою. Однак парламент не підтримав законопроект Зеленського про проведення виборів за закритими списками.

Лідери парламентських фракцій и групп Максим Бурбак, Віталій Хомутинник, Ярослав Москаленко, Олег Березюк та Оксана Сироїд після зустрічі з президентом, Київ, 21 травня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Виборча кампанія розпочалася 24 травня, наступного дня після публікації президентського указу. Однак чи відбудуться дострокові вибори достеменно не відомо, оскільки 62 депутати від «Народного фронту» оскаржили указ про розпуск в Конституційному суді і попросили розглянути питання упродовж 30 днів.

Суд відкрив конституційне провадження 29 травня і мав би ухвалити рішення про конституційність розпуску парламенту до 29 червня.

Президент України Володимир Зеленський (в центрі) під час засідання Конституційного суду України, Київ, 11 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Перші призначення

Головне і поки найскандальніше призначення Зеленського — голова його Адміністрації Андрій Богдан, якого пов’язують з олігархом Ігорем Коломойським. За законом про очищення влади він не може очолювати АП, оскільки більше року працював уповноваженим з питань антикорупційної політики в уряді Азарова в 2010-2014 роках. Заступник глави Адміністрації президента, колишній член Нацагентства з питань запобігання корупції Руслан Рябошапка пояснив, що Богдан не підпадає під закон про очищення влади, оскільки не є державним службовцем.

Іншу позицію мав заступник міністра юстиції Сергій Петухов, якого здивувало, що представники команди президента апелюють до закону про держслужбу, хоча в профільному законі «Про очищення влади» чітко написано, що глава Адміністрації підпадає під дію закону. Зрештою Руслан Рябошапка погодився, що Володимир Зеленський звільнить Богдана, але тільки після того як Конституційний суд визнає, що закон про люстрацію відповідає Конституції. А до того глава держави не може застосовувати закон, який «суперечить принципу верховенства права та не відповідає Конституції».

Заступник міністра за свою позицію поплатився: Володимир Зеленський не відправив Сергія Петухова на конференцію з міжнародного приватного права у Гаазі, де він до того ж, мав очолити українську делегацію.

Глава Адміністрації президента Андрій Богдан після завершення консультацій президента Зеленського з лідерами парламентських фракцій та груп, Київ, 21 травня 2019 року
Фото:

Гонтар Володимир/УНІАН

Володимир Зеленський оточив себе «своїми» людьми. Колишні партнери по «95 кварталу» та члени виборчого штабу очолили керівні посади в Адміністрації президента та стали радниками глави держави. З нових облич там хіба колишній керівник Офісу ефективного регулювання Олексій Гончарук, який став заступником Андрія Богдана з економічних питань та Вадим Пристайко, посол України при НАТО, який в АП відповідає за зовнішньоекономічні питання.

Володимиру Зеленському не вдалося заповнити свою квоту в уряді: парламент відмовився звільняти очільника МЗС Павла Клімкіна та міністра оборони Степана Полторака. Не знайшлося голосів за відставку голови СБУ Василя Грицака. В Адміністрації президента вирішили зайти з іншого боку і призначити першим заступником голови Служби безпеки засновника партії «Слуга народу» Івана Баканова, який очолив управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю. Представляючи Баканова, президент заявив, що той має за два тижні перезавантажити СБУ та розібратися з контрабандою. І геть забув пункт своєї передвиборчої програми про те, що служба безпеки «не буде займатись економічними злочинами».

Перший заступник голови Служби безпеки України Іван Баканов під час брифінгу в Києві, 3 червня 2019 року
Фото:

Соколовська Інна/УНІАН

А от призначення народного депутата від «Батьківщини» Владислава Бухарєва головою Служби зовнішньої розвідки України показує на яку політичну силу може розраховувати президент в наступному парламенті.

Голова Служби зовнішньої розвідки України Владислав Бухарєв (праворуч) під час засідання Верховної Ради, Київ, 20 грудня 2016 року
Фото:

УНІАН

Законодавча ініціатива

Перша спроба Володимира Зеленського порозумітися з парламентом після того як був підписаний указ про розпуск Верховної Ради та дострокові вибори провалилася. Законопроекти про вибори за закритими списками та виведення закупівель ЦВК з-під закону про державні закупівлі не включили навіть до порядку денного.

Наступна проба пера — проект закону про імпічмент. Документ детально виписує процедуру усунення глави держави з посади, яку, за бажання, можна сильно розтягнути в часі. Одначе проект закону хоч і зареєстрований, але в порядок денний його депутати не включили. Натомість розглянули та ухвалили законопроект про тимчасові слідчі комісії, який передбачає процедуру імпічменту. Документ підписав спікер парламенту Андрій Парубій. Тепер черга за главою держави: він може заветувати законопроект або підписати. Нічого не робити — не варіант, бо тоді діє принцип мовчазної згоди і через 15 днів закон публікується і набуває чинності.

Ще один законопроект від президента — про незаконне збагачення. Питання актуалізувалося після рішення Конституційного суду, який визнав відповідну статтю Кримінального кодексу такою, що не відповідає Основному законові. Президент у своєму законопроекті запропонував, щоб кримінальна відповідальність наступала тільки коли розмір незаконних активів перевищуватиме 12 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (зараз більше 11,5 мільйонів гривень). Проте зміни до Цивільно-процесуального кодексу дозволять конфісковувати чи стягувати у дохід держави так звані необгрунтовані активи, якщо їх вартість перевищує розмір офіційних доходів на 500 і більше прожиткових мінімумів (960 500 грн — авт.). Проте і цей законопроект не включили до порядку денного, хоча незаконне збагачення є одним із пунктів співпраці України із МВФ.

Ще два президентські законопроекти про внесення змін до закону про альтернативні джерела енергії та ринок електроенергії — це латання дірок. Першим хочуть повернути домогосподарствам, які встановлюють наземні сонячні електростанції, право на «зелений тариф». Другим — відтермінувати запуск ринку електроенергії, який де-юре мав би запрацювати з 1 липня. Проте де-факто, нічого для цього не було готово.

Президент України Володимир Зеленський у залі засідань Верховної Ради в день його інавгурації, Київ, 11 червня 2019 року
Фото:

EPA-EFE/SERGEY DOLZHENKO

Міжнародні візити

Першим закордонним відрядженням новообраного президента став Брюссель. 4-5 червня він зустрівся із генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом, президентом Єврокомісії Жан-Клодом Юнкером, головою Європейської Ради Дональдом Туском та президентом Польщі Анджеєм Дудою.

Під час зустрічей глава держави озвучив ключові месиджі: Україна досі прагне стати повноправним членом Євросоюзу та НАТО. Через це європейська преса назвала Володимир Зеленського «новим президентом зі старим курсом». В питаннях зовнішньої політики, звісно.

Не обійшлося під час візиту без казусів. Володимир Зеленський слово в слово повторив частину промови свого попередника Петра Порошенка на з’їзді партії «Європейська солідарність». В Адміністрації президента цей випадок назвали саботажем з боку працівників МЗС і пообіцяли провести службове розслідування.

Наступний пункт закордонних візитів Володимира Зеленського — Париж. 17 червня він зустрівся із президентом Франції Еммануелем Макроном. Обговорили виконання Мінських угод та можлива зустріч у Нормандському форматі.

Ще одна важлива заява Зеленського — Україна не буде напряму говорити з бойовиками. Він також закликав керівництво Росії звільнити всіх українських полонених та виконати рішення Міжнародного трибуналу і відпустити затриманих українських моряків.

Більше конкретики щодо переговорів у Нормандському форматі з’явилося наступного дня під час зустрічі Володимира Зеленського з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель. Вони можуть відбутися вже 12 липня.

Під час візиту до Німеччини президент України звернувся до німецьких урядовців та представників бізнесу з проханням не послаблювати санкції.

«Того, хто агітує за зняття санкцій я закликаю приїхати на Донбас і пересвідчитися, скільки горя принесла українцям війна. Погляньте на Крим, який із туристичного краю перетворився на реальний військовий табір», — заявив Володимир Зеленський в інтерв’ю виданню Bild.

Поділитись: