Політв’язень Кольченко просить продовжити навчання в українському університеті

Український політв’язень Олександр Кольченко просить продовжити навчання в Таврійському національному університеті імені Вернадського.

Про це повідомив «Интерфакс» з посиланням на прес-службу регіональної громадської наглядової комісії Росії.

Комісія зазначила, що навчання Кольченка було призупинене, бо «він не надав адміністрації колонії договір на новий термін навчання».

«Як тільки Кольченко надасть договір, він зможе продовжити навчання», пояснили в комісії.

Також у колонії зазначили, що «Кольченко не хоче працювати в колонії, бо витрачає час на саморозвиток».

У вересні 2017 року Олександру Кольченку в Росії відмовили у праві на освіту та не дозволили продовжити навчання в Таврійському університеті. Відмову обґрунтували відсутністю акредитації українського вишу в Росії. Тоді ректор університету, заявив, що Таврійський університет продовжить боротьбу за свого студента.

Влітку 2017 року Олександра Кольченка поновили на третьому курсі географічного факультету Таврійського університету, де він навчався до арешту у 2014 році.

Зазначимо, що Таврійський національний університет у Сімферополі після анексії Криму Росією перереєстрували у Києві.

30 липня стало відомо, що матері Олександра Кольченка дозволили триденне побачення з сином.

13 липня мати політв’язня Олександра Кольченка привітала незаконно засудженого українського режисера Олега Сенцова з днем народження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Розумію, що Сашко вже в Крим не повернеться» — інтерв'ю з матір'ю Кольченка

29 червня український політв’язень Кремля Олександр Кольченко в колонії Челябінської області зустрівся з адвокатами та розповів про умови свого утримання та стан здоров’я. Він повідомив, що умови утримання не змінилися, а стан здоров'я — нормальний.

7 червня Кольченко припинив голодування, яке оголосив 31 травня з вимогою звільнити Олега Сенцова. Громадське опублікувало повний текст листа Кольченка.

Кольченко зазначав, що триматиметься, доки вистачить здоров’я.

Мати Кольченка закликала президента України Петра Порошенка сприяти звільненню українських політв’язнів.

Пізніше правозахисник розповів, що лікарі виводять Кольченка з голодування.

19 червня у Федеральній службі виконання покарань Росії заявили, що стан здоров’я українського політв’язня Олександра Кольченка нібито «задовільний».

Нагадаємо, що посольство України вимагало від Росії надати Уповноваженій Верховної Ради з прав людини Людмили Денісовій першочерговий доступ до тюрем, де утримують політв’язнів Олега Сенцова, Станіслава Клиха, Олександра Кольченка та Володимира Балуха.

Людмила Денісова написала листа російському омбудсмену Тетяні Москальковій, в якому закликала сприяти їй у зустрічі з українськими політв’язнями.

15 червня Денісову не допустили до політв'язня Кремля, режисера Олега Сенцова.

Пізніше Денісову не допустили до українського політв'язня Карпюка. Уповноважені з прав людини України і Росії домовилися відвідати по 34 ув’язнених на територіях обох країн.

21 червня президент України Петро Порошенко знову провів телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним та закликав звільнити українських політв'язнів.

Посли країн G7 висловили глибоке занепокоєння ситуацією з Олегом Сенцовим та іншими українськими політв’язнями, утримуваними в Росії.

14 червня Європарламент підтримав резолюцію щодо негайного звільнення Олега Сенцова та інших українських політв'язнів Кремля.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа Сенцова-Кольченка: як створювали образ «терористів»

Українського режисера Олега Сенцова та активіста Олександра Кольченка затримали в Криму 10 травня 2014 року. Їх звинуватили в підготовці терактів, засудивши Кольченка до 10, а Сенцова — до 20 років позбавлення волі. Разом з ними також затримали Геннадія Афанасьєва та Олексія Чирнія. Афанасьєва у 2016-му році обміняли, Чирній продовжує сидіти у колонії в Магадані.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Етапом через пів-Землі: історія ув'язнення Сенцова і Кольченка» — документальний фільм Громадського

Зазначимо, у Росії та в анексованому Криму утримують 64 українських політв'язня, 27 яких перебувають на території Росії.

58 — затримані у Криму чи у справах, пов'язаних з Кримом. Ці цифри не враховують в'язнів, що утримуються на території самоназваних республік.