Верховна Рада поділяє позицію Європейського Союзу про недемократичний характер президентських виборів в Білорусі й підтримала введення санкцій проти винних у фальсифікації результатів президентських виборів.

За відповідну постанову № 3053А проголосували 228 народних депутатів.

У заяві наголошується, що вибори президента Білорусі пройшли з істотними порушеннями, й український парламент вважає, що вони не були ані вільними, ані чесними.

Парламентарі переконані, що вибори пройшли в умовах повної відсутності конкуренції між кандидатами, вільних медіа, а також авторитетних спостерігачів від міжнародних організацій, таких як ОБСЄ та Рада Європи.

Народні обранці засудили застосування правоохоронними органами Білорусі надмірної сили й жорстокості відносно протестувальників.

Також Верховна Рада вимагає звільнити всіх затриманих і сподівається, що влада Білорусі не допустить подальшої ескалації й напруги в білоруському суспільстві, переслідувань своїх опонентів та мирних протестувальників.

Окрім того, парламентарі засудили незаконні затримання українських громадян і пообіцяли, що будуть всіма законними способами захищати їх права та інтереси.

У заяві наголошується, що Україна підтримує суверенітет Білорусі й відкидає звинувачення білоруської сторони в причетності України до дестабілізації ситуації в Білорусі.

Депутати також просять Кабінет міністрів розробити механізми захисту тих, хто постраждав від дій правоохоронців під час мирних демонстрацій у білоруських містах, а також після незаконних затримань.

Також Верховна Рада вважає неприпустимим будь-які наміри залучити сили Росії та ОДКБ для врегулювання ситуації в Білорусі, оскільки такий крок, на думку депутатів, стане прямою загрозою для загальноєвропейської безпеки та безпеки України.

Гоніння проти опозиції

У Білорусі вже понад місяць тривають протести через незгоду з офіційними результатами президентських виборів. Перемогу начебто отримав Олександр Лукашенко, який 26 років перебуває на найвищій посаді в країні.

Натомість опозиція і частина білорусів вважає, що насправді перемогу здобула Світлана Тіхановська — кандидатка, довкола якої згуртувалася більшість інших претендентів на президентський пост. Під тиском білоруської влади Тіхановська пізніше була вимушена покинути країну і наразі перебуває в Литві.

Опозиція, яка залишилася в Білорусі, створила Координаційну раду, мета якої полягає в підготовці до мирного транзиту влади до Тіхановської та підготовці до перевиборів. Лукашенко Раду не сприймає і вважає її спробою держперевороту. Усі керівні члени Координаційної ради наразі або затримані, або арештовані, або отримують погрози про затримання.

Приміром, Марія Колеснікова, яка очолювала штаб Віктора Бабарика, не виходила на зв'язок майже два дні. Лише 9 вересня стало відомо, що її затримали за звинуваченнями у держзраді й погрожували вбивством. Ще двоє членів Координаційної ради — Антон Родченков та Іван Кравцов — були змушені виїхати в Україну під тиском силовиків.

Принагідно нагадаємо, що Лукашенко продовжує бачити іноземний слід у білоруських протестах. Каже, що управляють ними «американці з центру під Варшавою через відомі телеграм-канали. Другий центр — Чехія. А далі вже Литва і, на жаль, в Україні створюють хаби впливу». Ці країни вже заперечували свій вплив на події в Білорусі.

Міжнародна реакція

Литва, Латвія та Естонія стали найпершими з країн Євросоюзу, хто ввів санкції проти найвищих посадових осіб Білорусі. Про це Європейська рада (об'єднання глав держав-членів ЄС) домовилася ще 19 серпня, але відтоді ще не встигла узгодити перелік підсанкційних осіб (хоча в ЄС обіцяли зробити це якнайшвидше).

Поки ж Євросоюз лише спільно не визнав результати виборів президента в Білорусі, як і, приміром, Канада. США офіційної заяви про невизнання виборів не оголошували, лише засудили дії Лукашенка щодо протестувальників. Це не означає, що ці країни не будуть мати справи з Лукашенком: ідеться про суто дипломатичний крок, який висловлює позицію цих країн на міжнародній арені.

Парламент Литви першим визнав Тіхановську та Координаційну раду легітимними представниками білоруського народу. Але оскільки Сейм не представляє країну в міжнародних відносинах, його резолюція має радше декларативний характер.

Поділитись: