МВФ дає гроші. Що зробила влада для отримання кредиту та на що його витрачатиме?
Закон про ринок землі та «антиколомойський» закон — ціна нового кредиту Україні від МВФ на 5 мільярдів доларів, який нарешті вдалося отримати. Але зовсім на інших умовах та на інші потреби, ніж про це домовлялися протягом дев’яти місяців.
Міжнародний валютний фонд погодив нову програму співпраці з Україною на 5 млрд доларів, переговори про яку почались у серпні 2019 року. За цей час в Україні встиг змінитися уряд, а у світі почалася найбільша за останні декілька десятиліть економічна криза. Змінився й формат програми, який обговорювали з фондом. А щоб отримати кошти МВФ, уряд спільно з парламентом мусили піти на низку непопулярних кроків, наштовхуючись на супротив окремих бізнес-груп та громадськості.
Нова програма буде у форматі stand-by — короткострокова підтримка у кризових ситуаціях щонайбільше на 1,5 роки, за які країна має вийти з кризи. З 5 млрд доларів загального фінансування 1,9 мільярда Україна очікує отримати одразу ж після затвердження програми Радою директорів МВФ у вигляді першого траншу. Раніше в уряді передбачали, що у 2020 році МВФ перерахує 2 транші по 1,75 мільярда доларів та 1,5 мільярда доларів у 2021 році.
Перші транші МВФ мають надійти прямо до бюджету. Як правило, фонд перераховує свої кредити до міжнародних золотовалютних резервів країни-позичальниці, які є своєрідною фінансовою подушкою та не можуть бути витрачені на поточні витрати. Перерахування прямісінько до державної скарбниці дозволить використати гроші на покриття дефіциту державного бюджету, який збільшили з майже 100 мільярдів гривень до 300 мільярдів гривень через необхідність боротьби з коронавірусом.
Тривалі переговори із довгостроковими наслідками
Переговори про новий кредит МВФ почалися ще у серпні 2019 року, одразу після формування уряду Олексія Гончарука. З того часу МВФ декілька разів направляв до України свої місії. На зустріч з керівництвом фонду до Вашингтону їхали й українські урядові делегації, а у січні 2020 року з директоркою-розпорядницею МВФ Кристаліною Георгієвою зустрівся й президент Володимир Зеленський.
Усі ці переговори відбувалися в той час, як Україна перебувала у попередній програмі МВФ, також stand-by. Однак 18 лютого ця програма фонду з Україною офіційно закінчилася. З передбачених 3,9 мільярда доларів фінансування трьома траншами, Україна отримала лише 1 транш на 1,4 мільярда доларів — його перерахували одразу після підписання. Решту через невиконання вимог МВФ Україні так і не перерахував.
«Співпрацюючи з МВФ, потрібно дуже швидко «бігти» та встигати виконувати всі вимоги фонду, аби притримуватися графіку отримання траншів кредиту», — повідомила Дарина Марчак, керівниця Центру аналізу публічних фінансів та публічного управління Київської Школи Економіки.
У грудні 2019 року Україна та МВФ попередньо домовилися про параметри майбутньої програми співпраці. Згодом, коли у світі оголосили пандемію коронавірусу і стало зрозуміло, що настане нова економічна криза, в уряді повідомили, що домовляються про розширення програми фінансування. Загалом, переговори з МВФ тривали 9 місяців.
«Єдина причина, чому переговори настільки затягнулися — те, що Україна не виконувала своїх зобов’язань, так зване «домашнє завдання», та не проводила реформи. Якби уряду вдалося домовитися про програму МВФ раніше, до початку кризи та карантину, то держава почувалася б впевненіше. Наразі держава майже не допомагає бізнесу, не вистачає коштів для фінансування медицини та соціальних допомог — просто тому, що нема грошей», — зазначив hromadske інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
Ключових вимог, на яких наполягав МВФ для укладання нової програми співпраці було дві: створення ринку сільськогосподарських земель та ухвалення банківського закону. До вимог додалося внесення змін до державного бюджету на 2020 рік, пов’язане з економічною кризою.
На законі про ринок земель сільськогосподарського призначення МВФ наполягав ще у попередніх програмах співпраці, однак які Україна так і не виконала. При цьому МВФ ніколи не ставив вимог до того, яким саме має бути ринок землі.
Про це, зокрема, говорив колишній міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тимофій Милованов після візиту до Вашингтону для зустрічі з керівництвом МВФ. «Ми не можемо розкривати всіх деталей, але там нема конкретних вимог чи побажань — це наша внутрішня справа, який ринок землі ми зробимо», — заявляв він, зазначивши, що для МВФ, як і для Світового банку та інших міжнародних партнерів, важливим є сам факт наявності ринку землі в Україні.
Останньою вимогою МВФ до України був так званий «антиколомойський» закон, який покликаний врегулювати питання виведення банків з ринку та не допустити скасування рішень НБУ щодо визнання банків неплатоспроможними. Вимогу удосконалити банківське законодавство МВФ ставили ще у 2018 році, у ході переговорів про попередні програми співпраці. Однак особливо актуальною вона стала після весни 2019 року, коли Окружний адміністративний суд скасував рішення про націоналізацію ПриватБанку.
Ухвалення цього закону наштовхнулося на ще більший супротив у парламенті, адже депутати зареєстрували понад 16,5 тисяч правок до нього. Аби врешті ухвалити закон, Рада внесла зміни до регламенту своєї роботи та дозволила не розглядати тисячі правок. Врешті Рада ухвалила закон 13 травня, а президент Зеленський підписав його 21 травня, остаточно виконавши всі вимоги МВФ.
У ніч на 22 травня у Міжнародному валютному фонді заявили, що досягли попередньої домовленості (Staff Level Agreement) щодо програми Stand-by терміном на 18 місяців та обсягами фінансування у близько 5 мільярдів доларів (3,5 мільярда спеціальних прав запозичень МВФ). Остаточне затвердження програми відбудеться під час засідання Ради директорів МВФ, яке очікують провести у найближчі декілька тижнів.
Реформи МВФ більше не потрібні
У ході переговорів з МВФ фонд встиг змінити формат майбутньої програми. Починаючи з літа 2019 року українська влада вела з МВФ переговори про довгострокову програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility або EFF). У грудні 2019 року керівництво МВФ навіть підписало з Україною попередню домовленість (Staff Level Agreement) щодо довгострокової програми співпраці терміном на 3 роки. Однак 7 травня 2020 року в МВФ повідомили, що змінюють свої плани щодо України: замість програми EFF там планують підписати програму Stand-by.
«Враховуючи безпрецедентну невизначеність щодо економічних та фінансових перспектив та необхідність сконцентрувати політичні пріоритети на короткостроковому стримуванні та стабілізації, переговори переключилися на 18-місячний stand-by, який може забезпечити підтримку платіжного балансу для посилення реакції влади», — заявив представник МВФ Джеррі Райс під час традиційного брифінгу у Вашингтоні 7 травня.
Зміна акцентів МВФ у переговорах з Україною відбулася на тлі розгортання нової економічної кризи у світі, яку викликала пандемія коронавірусу. Разом з цим, попри зменшення термінів кредиту, МВФ не став зменшувати запланованих обсягів фінансування: у наступні 1,5 роки Україна отримає 5 мільярдів доларів, як і очікувалося під час переговорів про кредитну програму EFF.
«У глобальних умовах, що склалися, Фонд розуміє, що країнам дуже важко планувати структурні реформи на декілька років наперед. Це проблема для багатьох урядів, не лише уряду Дениса Шмигаля. І рішення змінити програму не є специфічним рішенням МВФ для України — за останні 2 місяці МВФ не затвердив жодної нової програми EFF», — повідомив представник України в МВФ Владислав Рашкован.
Він очікує, що новий формат співпраці України з МВФ спростить доступ до траншів кредиту, адже програма stand-by передбачає фінансову підтримку урядів на період кризи без обов’язку проводити складні структурні реформи. На відміну від неї, у програмі EFF отримання кожного траншу вимагало б фактичних результатів з трансформації економіки.
«Принципово для України цього року нічого не зміниться. З точки зору фінансування так точно. Проблема у тому, що може і що не може робити Україна, на які реформи є політична воля. В МВФ це розуміють, як розуміють і те, що 2020 рік не буде роком структурних реформ», — повідомив Фурса.
Для чого Україні кошти МВФ?
«Нова програма stand-by забезпечить доступ України до 3,6 мільярда SDR (еквівалент 5 мільярдів доларів) та має на меті сприяти балансу платежів та підтримати бюджет для того, аби допомогти уряду України справлятися з шоком, викликаним COVID-19, зберігши при цьому попередні досягнення та відновити рух у напрямку важливих структурних реформ», — повідомила голова місії МВФ в Україні Іванна Гладкова Голлар у пресрелізі щодо попереднього погодження нової кредитної програми для України..
В умовах коронавірусної кризи підтримка МВФ необхідна для того, аби покрити дефіцит бюджету та надати державі змогу профінансувати всі заплановані видатки. Однак співпраця з МВФ, крім очевидної вигоди у вигляді відносно дешевих позичок (близько 1,5% річних), має ще й інші переваги.
«Навіть без пандемії, Україні була потрібна програма з МВФ. У першу чергу, це сигнал інвесторам про подальший рух у бік реформ і розвиток економіки. Зараз, зі збільшенням нестабільності у світі, програма МВФ дозволить не тільки отримати кошти до бюджету, але й відкрити інші джерела фінансування. Тому допомогу від МВФ можна назвати своєрідним рятувальним жилетом для фінансової стабільності країни», — повідомив hromadske старший фінансист групи ICU Тарас Котович.
Підписання нової програми з МВФ дозволить Україні отримати кошти від інших міжнародних фінансових організацій, зокрема від Світового банку та Європейської Комісії. Також уряд веде переговори про залучення коштів від урядів Японії та Канади.
Валютні надходження від МВФ та інших партнерів держава буде використовувати, перш за все, для розрахунку за валютними боргами. «До кінця 2020 року уряду потрібно виплатити кредиторам 3-4 мільярди доларів, з яких 1 мільярд доларів — вже у травні, за кредитними гарантіями США. Наступний великий пік виплат за держборгом буде у вересні», — зазначив Олександр Паращій, керівник відділу досліджень в Concorde Capital.
Після підписання програми з МВФ інвестиційна привабливість України зросте, адже підвищиться рівень довіри до української влади. Це забезпечить вихід держави на фінансові ринки для того, аби самостійно фінансувати дефіцит бюджету. «По суті, кошти МВФ та інших міжнародні фінансові організації дозволять отримати в бюджет валюту, яка наразі необхідна для боргових виплат. А своєчасне виконання зобов’язань має згодом покращити оцінку країни інвесторами. Не виключено, що програма з МВФ та своєчасні боргові виплати дозволять Мінфіну ближче до кінця року повернутися на ринок із новим випуском єврооблігацій», — додав Тарас Котович.