Шеремет, Гандзюк, Тлявов та ДТП на Сумській: найрезонансніші справи 2019 року

Вбивство Кирила Тлявова в Переяслав-Хмельницькому

31 травня 2019-го двоє поліцейських — Володимир Петровець та Іван Приходько — відпочивали на дворі будинку в місті Переяслав-Хмельницький. Разом із ними був ще один чоловік — Дмитро Кривошей та неповнолітній син одного із правоохоронців. Чоловіки стріляли в пусті бляшанки. За декілька метрів гралися діти. Один із пострілів поцілив у п’ятирічного Кирила Тлявова.

Спочатку Петровця та Приходька підозрювали у «хуліганстві». Згодом, Генеральна прокуратура України перекваліфікувала це на «умисне вбивство».

3 червня Кирило Тлявов помер. Наступного дня Голосіївський суд Києва взяв під варту Приходька та Петровця. За місяць після арешту поліцейських, взяли під варту і третього підозрюваного у справі — Дмитра Кривошея. Неповнолітньому сину одного із підозрюваних суд обрав запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

У грудні 2019-го голова Держбюро розслідувань Роман Труба заявив про завершення слідства і в кінці року прокуратура передала справу до суду. Інспектору поліції Приходьку оголосили підозру про «карається обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строквбивство вчинене із необережності».

У цій справі слідчі провели 30 обшуків, проте зброю із якої поцілили у дитину не знайшли. У коментарі hromadske Олександра Тлявова — бабуся вбитого Кирила, сказала, що під час слідчих дій, один із підозрюваних розповів, що це була «мілкашка» (рушниця — ред.).

Нацполіція також розслідує «неналежне надання медичної допомоги дитині лікарями Переяслав-Хмельницької лікарні», є провадження і про те, що працівники місцевої поліції могли неоперативно реагувати на злочин та приховати зброю.

У липні 2019-го в Нацполіції повідомили, що після службової перевірки звільнили шістьох співробітників поліції Переяслав-Хмельницького, ще шістьох притягнули до дисциплінарної відповідальності.

Колишній начальник поліції Київщини Дмитро Ценов подав у відставку, але пішов на підвищення — очолив поліцію в операція Об'єднаних сил на ДонбасіООС.

Главою поліції Київщини назначили Андрія Нєбитова, заступника Ценова.

Арешт ексдепутата Сергія Пашинського

У жовтні 2019 року Державне бюро розслідувань оголосило про підозру колишньому народному депутату Сергію Пашинському: нанесення «тяжких тілесних ушкоджень». Йдеться про події новорічної ночі 2016 року.

Тоді Пашинський вистрілив у ногу В’ячеславу Хімікусу. Це сталося поблизу села Хлепча, що в Київській області.

Версії Пашинського та Хімікуса про події тієї ночі різняться, зокрема, Пашинський стверджує, що вистрілив у Хімікуса після того, як той вдарив його пляшкою, а Хімікус каже, що не пам’ятає — чи першим вистрілив екснардеп, а потім Хімікус вдарив його пляшкою, чи навпаки.

Також Пашинський говорить, що це була самооборона — Хімікус погрожував його дружині. Хімікус спростовує слова ексдепутата і каже, що спочатку між Пашинським та Хімікусом була суперечка, екснардеп поїхав додому, а потім повернувся із пістолетом.

7 жовтня 2019-го Печерський суд Києва взяв під варту Пашинського на два місяці. А вже у грудні екснардепа відпустили під цілодобовий домашній арешт, частково задовольнивши апеляцію.

Справа Катерини Гандзюк 

31 липня 2018 року херсонську активістку Катерину Гандзюк облили літром сірчаної кислоти. Вона отримала 40% опіків тіла, перенесла 11 операцій та після чотирьох місяців в лікарні померла. У 2019-му ми побачили на лаві підсудних виконавців злочину, але організатори та замовники досі не покарані.

Покровський районний суд Дніпропетровської області засудив п’ятьох виконавців нападу у справі Гандзюк: Микиту Грабчука, Віктора Горбунова, Вячеслава Вишневського, Володимира Васяновича та Сергія Торбіна терміном від 3 до 6 років позбавлення волі.

Замовлення «завдати шкоди херсонській активістці» від двох неназваних судом людей отримав Торбін. За це він отримав 4500 доларів та долучив 4 інших виконавців.

Кожен із них виконував різні задачі: Васянович та Вишневський — стежили за активісткою, Горбунов — придбав кислоту, Грабчук — вилив її на Гандзюк. Фігуранти справи визнали провину та підписали угоду зі слідством.

Підозрюваний в організації злочину Олексій Левін перебуває у міжнародному розшуку. Ще одному підозрюваному — Ігорю Павловському змінили статтю підозри із «організації» на «укривання» злочину. Також Павловському змінили запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт.

Замовником злочину слідство називало голову Херсонської облради Владислава Мангера. Спочатку Генпрокуратура повідомила Мангеру підозру у «замовному вбивстві», а згодом змінила на «замовне побиття».

Батько Катерини — Віктор Гандзюк заявляв, що замовниками нападу на його дочку були також колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації Андрій Гордєєв та його заступник Євген Рищук.

Проте, колишній генпрокурор Юрій Луценко заявив, що Гордєєв не фігурує у справі, а ГПУ не оголошуватиме підозри для «балансу політичних підозр». Йдеться про те, що Мангер був представником політичної сили «Батьківщина», а Рищук та Гордєєв — партії експрезидента Порошенка.

Згодом СБУ підтвердила, що замовник нападу був не один. А підпал херсонського лісу для подальшої вирубки, про що писала Гандзюк, Служба безпеки розглядає, як один із мотивів нападу на активістку.

Також 30 жовтня цього року Генпрокуратура передала до СБУ провадження щодо недбалості поліцейських на початковому етапі розслідування, покривання нападу та сприяння втечі Олексія Левіна з України.

Смертельне ДТП у Харкові

Унаслідок ДТП у Харкові 2017 року загинули шестеро та постраждали п'ятеро людей. У 2019-му суд виніс вирок Олені Зайцевої та Геннадію Дронову — обвинуваченим у цій справі. Їх позбавили волі до десяти років.

Також суд зобов’язав їх сплатити майже 10 мільйонів матеріальної та моральної шкоди потерпілим.

Аварія сталася увечері 18 жовтня, 2017 року. Тоді на вулиці Сумській зіштовхнулися автомобілі Lexus і Volkswagen. Після зіткнення Lexus виїхав на тротуар, де стояли люди.

Водіїв обох авто — Олену Зайцеву та Геннадія Дронова суд взяв під варту. Зайцева визнала провину і заявляла, що готова нести покарання. Дослідження в процесі відеозаписи показали, що обоє фігурантів справи порушили правила дорожнього руху.

Автошколу, де Зайцева отримала водійське посвідчення, закрили.

Після рішення суду про 10 років ув’язнення, захист обвинувачених подав апеляцію, але у серпні 2019-го Харківський апеляційний суд залишив вироки в силі.

Водночас, наприкінці 2019-го Верховний Суд відкрив провадження за касаційною скаргою захисника Дронова, що означає, що справу можуть переглянути в 2020-му.

Вбивство журналіста Павла Шеремета

Понад три роки не було новин у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета. Поліція засекретила справу і лише під кінець 2019 року відзвітувала про результати розслідування. За два місяці до цього президент Володимир Зеленський заявляв про те, що керівництво МВС змінять, якщо по цій справі не буде зрушень.

Увечері 12 грудня глава МВС Арсен Аваков заявив про затримання фігурантів у справі Шеремета. На спільній прес-конференції Авакова, голови Нацполіції Ігоря Клименка, генпрокурора Руслана Рябошапки та президента Володимира Зеленського, яка відбувалася на тлі обшуків та затримань, журналістам розповіли про версії вбивства. Їх чотири, проте головна, по версії слідства: Шеремета — як відому людину, вбили, щоб дестабілізувати ситуацію в країні.

Під час доповіді про розслідування, слідство розповіло, що дослідили 221 камеру спостереження та прослухали близько 80 мільйонів телефонних розмов. Хоча заслухати журналісти могли лише частину із них, подекуди вирвану з контексту.

Нині у справі троє підозрюваних: медсестра 25-го батальйону повітряно-десантних військ Яна Дугарь, дитячий лікар — кардіохірург Юлія Кузьменко та доброволець і музикант Андрій Антоненко (відомий як Riffmaster).

За версією слідства, Антоненко «створив злочинну групу, захопившись ультранаціоналістичними ідеями, культивуючи величність арійської раси, розмежування суспільства за принципом національної належності, прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості».

Яна Дугарь за версією поліції 16 і 18 липня 2016 року фотографувала камери спостереження на вулиці, де мешкав Шеремет, та машину, на якій він зазвичай їздив.

Юлія Кузьменко за викладеною версією слідства — 20 липня 2016 року заклала вибухівку під авто Шеремета. Після судових засідань по обранню запобіжних заходів, Кузьменко та Антоненка взяли під варту на два місяці, а Дугарь відправили під цілодобовий домашній арешт.

Захист Дугарь, Кузьменко та Антоненка наголошують на сфабрикованості підозр.

Також поручителі Дугарь стверджують, що в Києві вона вперше була влітку 2017 року, коли отримала нагороду від міністра оборони Степана Полторака. Підозрювана Кузьменко говорить, що «вже близько 7-ї години ранку 20 липня була на робочому місці, а про вибух прочитала з новин». А Антоненко заявив, що у ніч з 19 на 20 липня 2016 року був за Києвом і якщо визнає провину, то зробить це «через тиск або тортури».

Арешт підозрюваних у справі про вбивство Шеремета викликав обурення серед частини волонтерів та ветеранів боїв на Донбасі, які не довіряють слідству. Вони приходили на засідання з обрання запобіжних заходів, влаштували концерт на підтримку затриманих.

24 грудня під час розгляду апеляції на взяття під варту Кузьменко 56 людей хотіли взяти її на поруки, але суд не відпустив її. Також суд залишив під вартою Антоненка.

Павла Шеремета вбили 20 липня 2016 року вибухівкою, підкладеною під авто, на якому він пересувався містом. Він їхав на ранковий ефір своєї радіопрограми.

У травні 2017-го журналісти презентували фільм-розслідування про вбивство Шеремета. У ньому йдеться про те, що співробітник СБУ Ігор Устименко був біля дому Шеремета в ніч перед вбивством.

Понад три роки колеги та рідні вимагали відповіді від правоохоронних органів та влади, вимагали відставки Авакова через нерозкриття вбивства журналіста. Співзасновник міжнародного проєкту розслідування корупції та організованої злочинності OCCRP Дрю Салліван заявив, що українська влада свідомо не розслідує вбивство Шеремета.